Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/3093/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/3093/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В. Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 16 січня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Залімського І. Г. Граб Л.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 по інвалідності з виходячи п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2020 року у розмірі 4723 грн. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2020 року, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2020 року (4723,00 грн), з врахуванням проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 році (категорія 1), інвалідом ІІ групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченнями серії НОМЕР_1 та серією НОМЕР_2 відповідно. Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 25.05.2006 серії ХМ №108221 та експертного висновку Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії від 04.12.2008 позивачу встановлено безтерміново ІІ групу інвалідності у зв`язку з захворюванням, пов`язаним з виконанням обов`язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Як видно з матеріалів справи, позивач з 02.07.2019 отримує пенсію по інвалідності, обчислену з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати згідно з частиною третьою статті 59 Закону №796-XII. Разом з тим, зміст матеріалів справи свідчить про те, що пенсійний орган не заперечує право ОСОБА_1 на отримання пенсії по інвалідності та її обчислення відповідно до частини третьої статті 59 Закону №796-XII, а доводить недоцільність проведення перерахунку. 13.03.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2020 року (4723,00 грн). Листом від 14.04.2020 пенсійний орган повідомив позивача, що оскільки при проведенні перерахунку його пенсії зменшується коефіцієнт заробітної плати, проводити перерахунок пенсії з врахуванням п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати з 01.01.2020 недоцільно. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що на його звернення пенсійний орган повідомив його про те, що при перерахунку пенсії з урахуванням показника мінімальної заробітної плати, установленої законом на 01.01.2020, розмір пенсії зменшиться (ураховуючи формулу розрахунку, передбачену Порядком №1210), відтак такий перерахунок проводити недоцільно, що, на його думку, є протиправним. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача. Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року №851 внесені зміни до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 (надалі - Порядок №1210). Згідно з цими змінами, Порядок доповнений пунктом 9-1: за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: П = Зс х Кзс х (Кв : 100%), де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках). Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: Кзс = (Зп (мін) х 5) : Зс1, де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи. У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 543 положення абзацу першого пункту 9-1 Порядку № 1210 приведені у відповідність до частини 3 статті 59 Закону №796-XII (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р(II)/2019), і викладені у такій редакції: "За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: (...)". Отже формула, за якою розраховується пенсія, внаслідок прийняття рішення Конституційного Суду змін не зазнала. Суд звертає увагу на те, що механізм обчислення пенсій по інвалідності, передбачений Порядком №1210, розповсюджується на випадки призначення пенсій відповідно до статей 54, 57, 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", отже застосовується і стосовно пенсії позивача. Судом встановлено, що 02.07.2019 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області проведений перерахунок пенсії позивача з врахуванням п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою встановленою Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 №1210. З 01.12.2019 пенсія позивача перерахована відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з урахуванням зміни розрахункової величини. У той же час, що стосується періоду з 01.01.2020, судом з матеріалів пенсійної справи не встановлено, що відповідачем здійснювався відповідний перерахунок пенсії позивача з 01.01.2020 у зв`язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати. Оскільки Законом України "Про Державний бюджет на 2020 рік" розмір мінімальної заробітної плати був підвищений, Головне управління було зобов`язане провести перерахунок пенсії позивача з врахуванням п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2020 року. Однак, як вбачається з матеріалів справи, матеріали пенсійної справи позивача не містять документів про перерахунок пенсії з 01.01.2020 року (рішення, протоколи, розпорядження або інші документи про перерахунок), відтак відповідач не довів, що провів належний позивачеві перерахунок пенсії останнього з 01 січня 2020 року. Зважаючи на це, судом встановлено протиправну бездіяльність відповідача у цій частині. У той же час, посилання відповідача на "умовний розрахунок", з якого начебто вбачалось зменшення розміру пенсії, відтак недоцільність перерахунку, суд першої інстанції вірно оцінив критично, оскільки обґрунтування бездіяльності органу влади категоріями доцільності/недоцільності прийняття тих чи інших рішень не є належним способом дій, а тому є неприпустимим. У разі подання особою, яка має на це право, заяви з клопотанням або вимогою про вчинення на її користь перерахунку або інших дій, які суб`єкт владних повноважень повинен розглянути/вирішити/вчинити (по суті), орган влади не має права відмовляти, керуючись при цьому мотивами доцільності або недоцільності. Таким чином, відповідач відповідно до вимог закону зобов`язаний був здійснити офіційний перерахунок пенсії позивача з 01.01.2020 року, оформивши його у спосіб, передбачений законом (рішення, розпорядження, протокол). Лише у разі дійсного зменшення розміру пенсії, пенсійний орган мав право приймати рішення про виплату її у попередньому (більшому) розмірі. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 по інвалідності з виходячи п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2020 року у розмірі 4723 грн. та необхідність зобов`язання відповідача здійснити такий перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2020 року, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2020 року (4723,00 грн), з врахуванням проведених виплат. В іншій частині позовних вимог, рішення суду сторонами не оскаржується. Отже, враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Щодо інших доводів скаржників, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зазначеним вимогам закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року відповідає. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Залімський І. Г. Граб Л.С.