Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/5903/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/5903/24 Головуючий в 1 інстанції: Бульба Н.О. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої судді Шевчук О.А., суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИЛА: У червні 2024 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні та виплаті з 01.06.2024 року пенсії з розрахунку 90% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром з врахуванням індексації 2022, 2023 та 2024 року, соціальної допомоги в сумі 2000 грн.; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії станом на 01.06.2024 року з розрахунку 90% грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, з врахуванням індексації та доплат, а саме: з урахуванням соціальної допомоги у розмірі 2000 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб; з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 р. №118; з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 р. №168; з урахуванням індексації, встановленої постановою КМУ від 24.02.2024 року №185; здійснити належний розрахунок нарахування доплати як учаснику бойових дій. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач, відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб отримує пенсійне забезпечення за вислугу років в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області. Враховуючи, що при розрахунку пенсії в сумі 31334,82 грн. не враховано індексацію базового ОСНП 2022, 2023, 2024 років, щомісячну доплату в сумі 2000 грн., а також невірно розраховано суму підвищення як учаснику бойових дій позивач звернувся з заявою до відповідача про здійснення перерахунку належної йому пенсії з 01.06.2024 року. Відповідач листом повідомив, що максимальний розмір пенсії з врахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги та інших доплат до пенсії становить 31334,82 грн. і підстав для перерахунку пенсії немає. Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з позовною заявою. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 без урахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою КМУ № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021, з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024, без обмеженням пенсії максимальним розміром. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 , з 01.06.2024, з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024, у розмірі 90% сум грошового забезпечення, з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови КМУ № 713 від 14.07.2021, без обмеження її максимальним розміром, та з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог- відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а саме: з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 р. № 118; з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 р. №

168. Ухвалити нове рішення у відповідній частині заявлених позовних вимог, а саме: з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 р. № 118; з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 р. №

168. В іншій частині судове рішення суду першої інстанції залишити без змін. Доводами апеляційної скарги зазначено, що мотивувальна частина рішення суду обґрунтовує законність позовних вимог щодо необхідності зобов`язання відповідача здійснити з 01.06.2024 року перерахунок належної апелянту пенсії з врахуванням 90% грошового забезпечення, без обмеження її граничним розміром, врахуванням індексації 2022, 2023 та 2024 років, а також доплати у розмірі 2000 гривень. Разом з тим, мотивувальна частина протирічить резолютивній частині рішення суду та суттєво і безпідставно зменшує позовні вимоги, а саме: не містить посилання на зобов`язання відповідача врахувати при перерахунку пенсії індексації 2022 та 2023 років, що являється підставою для скасування судового рішення в цій частині та ухвалення нового рішення. 20 вересня 2024 року до суду через систему Електронний суд від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорії незначної складності. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 у справі № 400/1461/24 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі довідок Управління Служби безпеки України в Миколаївській області про розмір грошового забезпечення від 27.12.2023 №108/2-88 станом на 01.01.2021, № 108/2-89 станом на 01.01.2022, № 108/2-90 станом на 01.01.2023, протиправними; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію на підставі довідок Управління Служби безпеки України в Миколаївській області про розмір грошового забезпечення від 27.12.2023 №108/2-88 станом на 01.01.2021, від 27.12.2023 № 108/2-89 станом на 01.01.2022, від 27.12.2023 № 108/2-90 станом на 01.01.2023 з розрахунку 90% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням різниці від отриманої пенсії. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 у справі № 400/4373/23 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській область щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.07.2021р. доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській область здійснити з 01.07.2021р. нарахування та виплату щомісячної доплати ОСОБА_1 в розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713, з урахуванням раніше проведених виплат. Позивач звернувся до відповідача із заявою від 01.05.2024, в якій просив повідомити про виконання рішення суду у справі №400/1461/24 та надати розрахунки заборгованості виплати по пенсії за зазначений період, щомісячно (а.с. 23). Листом від 31.05.2024 відповідач повідомив позивача, що на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 по справі №400/1461/24 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії заявника на підставі довідок Управління Служби безпеки України в Миколаївській області про розмір грошового забезпечення від 27.12.2023 №108/2-88, станом на 01.01.2021, від 27.12.2023 №108/2-89, станом на 01.01.2022, від 27.12.2023, станом на 01.01.2023, з розрахунку 90% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням різниці від отриманої пенсії. Головним управлінням, після проведення перерахунку пенсії, здійснюються щомісячні виплати коштів на виконання рішення суду. Рішення суду набрало законної сили 30.04.2024. Питання виплати суми різниці пенсії, нарахованої на виконання рішення суду, буде вирішуватись після затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2024 рік та виділення бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду за зазначений період (а.с. 24-26). Позивач звернувся до відповідача із заявою від 01 червня 2024 року, в якій просив здійснити перерахунок та виплату належної йому пенсії, з 01.06.2024 року у розмірах, з врахуванням усіх складових без обмеження граничних виплат, індексації та доплат, а саме: з 01.07.2021 року - соціальної допомоги у розмірі 2000 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб; з 01.03.2022 року - з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 р. №118; з 01.03.2023 року - з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 р. №168; з 01.03.2024 року - з урахуванням індексації, встановленої постановою КМУ від 24.02.2024 року №185; здійснити належний розрахунок нарахування доплати як учаснику бойових дій. Також, просив надати розрахунок його пенсії станом на 01.03.2024, 01.04.2024, 01.05.2024 та 01.06.2024 роки (а.с. 27). Відповідач листом від 17.06.2024 9742-8694/М-02/8-1400/24 повідомив позивача, що оскільки розмір пенсії заявника на виконання рішення суду визначено із грошового забезпечення станом на 01.01.2023, підстави для перерахунку пенсії з 01.03.2022 відповідно до Постанови №118 та з 01.03.2023 відповідно до Постанови №168, відсутні. На виконання рішення суду, яким зобов`язано провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, пенсія (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) встановлюється без обмеження її максимального розміру станом на дату, з якої судом зобов`язано здійснити такий перерахунок, та з урахуванням вимог Закону України від 08.07.2011 №3668 Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи не переглядається. У випадках, коли зобов`язання, що покладені судовим рішенням на органи Пенсійного фонду України, не визначають окремий порядок проведення перерахунку пенсії, перерахунок здійснюється з урахуванням вимог чинного законодавства. У зв`язку з тим, що розмір пенсії, перерахованої на виконання рішення суду збільшився більше ніж на 2000,00 грн. підстави для виплати щомісячної доплати, відповідно до Постанови №713, з 01.06.2024 відсутні (а.с. 28). Приймаючи рішення про часткове задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ на виконання судового рішення по справі № 400/1461/24 з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000, 00 грн відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018. За таких обставин, відмова у встановленні та виплаті позивачу щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до призначеної пенсії на підставі постанови КМУ від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" після проведення перерахунку пенсії на підставі рішення суду від 29.03.2024 по справі № 400/1461/24, є протиправною. Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що до військовослужбовців, осіб, пенсії яким призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», обмеження максимального розміру пенсії не застосовуються. Крім того, вказав, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду у справі № 400/1461/24 від 29.03.2024 вже вирішувались вимоги позивача щодо обмеження пенсії максимальним розміром, а також виплати пенсії у розмірі 90% сум грошового забезпечення. Щодо вимоги позивача провести нарахування доплати як учаснику бойових дій у розмірі 590,25 грн, суд зазначив, що відповідно до розрахунку пенсії станом на 01.06.2024 ОСОБА_1 виплачується доплата як учаснику бойових дій у розмірі 590,25 грн. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції оскаржується в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а тому з врахуванням наведеного, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в межах поданої апеляційної скарги та в цій частині погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів. Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними. Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Закон України від 01.01.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом (далі Закон №2262-ХІІ). Відповідно до ст. 64 Закон №2262-ХІІ у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону. Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України. Статтями 1, 2 цього Закону передбачено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону №1282-ХІІ є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Також ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування (частина перша статті 9 Закону №1282-ХІІ). Наведені правові норми свідчать, що індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою сум при розрахунку пенсії. Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-ІІІ (далі - Закон №2017-ІІІ), у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону №2017-ІІІ). Частиною другою статті 22 Закону №2262-XII передбачено, що розміри пенсій, передбачені абзацами другим і третім цієї статті, починаючи з 2023 року, щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) в редакції Закону №2040-IX, яка застосовується з 01.03.2022, визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини. Порядком перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 (далі - Порядок №124) визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Відповідно до пункту 2 Порядку №124 перерахунку підлягають пенсії, обчислені, зокрема з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пунктом 4 Порядку №124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою: де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках); ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою: ЗСЗ = Псзп (1): Псзп (2)х100% - 100% де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення; Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку. Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня. Таким чином, повноваження щодо визначення розміру та порядку проведення індексації пенсії шляхом її перерахунку через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у межах бюджету Пенсійного фонду надано Кабінету Міністрів України на виконання вимог частини другої статті 42 Закону №1058-IV, у зв`язку із чим з 2019 року Порядком №124, з метою визначення механізму проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески впроваджено, зокрема, формулу обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески. Разом з тим, згідно із абзацом 2 пункту 5 Порядку №124 кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема, особам, пенсія яким призначена за Законом №2262-ХІІ, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон №1282-XII пов`язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема, пенсій (грошові доходи населення підлягали індексації лише у межах розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення у разі перевищення величиною індексу споживчих цін порогу індексації, який установлювався в розмірі 103 відсотка). Однак, пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону №2710-IX на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». При цьому, відповідно до підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування. Своєю чергою пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону №2710-IX установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону №1058-IV та стаття 64 Закону №2262-ХІІ застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України. З метою реалізації пункту 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону №2710-IX Кабінет Міністрів України 24.02.2023 прийняв Постанову №168, пунктом 1 якої установлено, що з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197. Пунктом 2 Постанови №168 установлено, що з 1 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 Постанови №118 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Тож, з метою забезпечення у 2021-2023 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України щороку у межах бюджету Пенсійного фонду України визначав розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема у 2021 році цей показник становив 1,11 згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», у 2022 році - 1,14 згідно з Постановою №118, у 2023 році - 1,197 згідно з Постановою №168. При цьому, у 2023 році розміри пенсій, призначених згідно із статтями 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ перераховуються із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з у розмірі 1,197 згідно з постановою №168, а також з урахуванням збільшеного у попередньому році на коефіцієнт 1,14 показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, передбаченого Постановою №118. Так, за формулою обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначеної Порядком №124 у 2023 році показник для забезпечення індексації пенсій, який здійснюється шляхом перерахунку раніше призначених пенсій через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, становив 19,71 % [показник зростання споживчих цін за попередній рік (26,6 %) + показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (12,82 %)]/2 (50 %, як зазначено в частині другій статті 42 Закону №1058-IV). У зв`язку із чим, у 2023 році Кабінет Міністрів України Постановою №168 визначив коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197, що відповідає формулі, визначеній Порядком №124 та, відповідно, повністю узгоджується із частинною другою статті 42 Закону №1058-IV, на виконання якої Уряду надано повноваження визначення розміру та порядку забезпечення індексації пенсії шляхом її перерахунку через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у межах бюджету Пенсійного фонду. Пунктом 10 Постанови №168 установлено, що: у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень. Отже, обмеження верхньої межі індексації здійснюється для того, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян, а також з урахуванням того, що в умовах дії воєнного стану видатки в першу чергу спрямовуються на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану. При цьому, як положеннями статті 42 Закону №1058-IV, так і положеннями статті 64 Закону №2262-ХІІ Уряду надано право визначати розмір, умови та порядок здійснення індексації пенсій. Таким чином, положеннями Постанови №168 визначено верхню межу розміру індексації пенсії у граничному розмірі 1500,00 грн, яку не може перевищувати сума індексації (підвищення) у разі здійснення на виконання пункту 2 цієї постанови. Це означає, що якщо сума індексації пенсії в результаті проведеного перерахунку перевищує 1500,00 грн, доплата до пенсії встановлюється у межах граничної суми - в розмірі 1500 грн. Водночас загальновідомим є факт введення указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24.02.2022 на території України воєнного стану. Відповідно до пункту 4 цього указу Кабінет Міністрів України зобов`язано невідкладно, зокрема, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України. Згідно з пунктом 6 указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із оголошенням та проведенням загальної мобілізації. Положення цього указу кореспондуються з абзацами другим і третім підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, якими установлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення, зокрема щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування. Ці положення узгоджуються, зокрема з Рішенням від 25.01.2012 №3-рп/2012, в якому Конституційний Суд України зазначив про наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Також Конституційний Суд України у Рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011 зауважив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави. Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Воєнний стан як особливий правовий режим вимагає вчинення уповноваженими суб`єктами стратегічних та оперативних заходів, спрямованих на захист держави, здійснення яких водночас пов`язане з небезпекою для життя і здоров`я. Повномасштабна війна та погіршення матеріального становища українців завдали суттєвих втрат добробуту мільйонів домогосподарств в Україні. Саме тому підтримка фінансової платоспроможності громадян, особливо пенсіонерів - тобто тих, для кого виплати від держави є часто єдиним джерелом доходів - є вкрай важливою для Уряду. Саме з цією метою Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про здійснення індексації пенсій з 01.03.2023 з обмеженням верхньої межі індексації для того, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян. Вказана стратегія Уряду передусім сприяє забезпеченню соціальної справедливості та економічної стабільності в умовах воєнного стану, коли держава в першу чергу зобов`язана мобілізувати всі доступні їй ресурси, у тому числі фінансові, саме для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної агресії рф. Колегія суддів зазначає, що позивач просить здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.06.2024 року з урахуванням індексації, встановленої постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 р. №118 та від 24.02.2023 р. №168, які регулювали питання індексації у 2022 та 2023 роках. У зв`язку з чим вищезазначені постанови не можуть бути застосовані при вирішення питання перерахунку пенсії з 01.06.2024 року з урахуванням індексації. Підвищення розміру пенсії позивача у 2023 році шляхом її індексації із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 1,197 із обмеженням верхньої межі індексації розміром 1500,00 грн, із одночасним збереженням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 Постанови №118 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у 2022 році, у розмірі 1,14, відповідає частині другій статті 42 Закону №1058-IV, оскільки у своїй сукупності він не є меншим за мінімальний розмір збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону № 1058-IV. Ураховуючи те, що пенсія позивачки з 01.03.2023 проіндексована в розмірі 1500 грн, що відповідає положенням абзацу 2 пункту 10 Постанови №168, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці індексацію пенсії з березня 2023 року без застосування граничного розміру, встановленого цими положеннями, а тому вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції про те, що при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.03.2023 відповідачем протиправно не виплачено індексацію пенсії відповідно до Постанови №168 та вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, сформульованими у постановах від 07.06.2024 у справі №420/25804/23, від 13.06.2024 у справі №120/14637/23, від 25.06.2024 у справі №420/24063/23, від 09.07.2024 у справі №120/13867/23, від 31.07.2024 у справі №380/27728/23, від 21.11.2024 у справі №580/2617/24. Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи. На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуюча суддя: О.А. Шевчук Суддя: А.В. Бойко Суддя: А.Г. Федусик