Постанова Київський апеляційний суд № 758/12023/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД _____________________________________ Справа № 758/12023/24 Апеляційне провадження № 33/824/1056/2025 ПОСТАНОВА 14 січня 2025 року суддя Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., розглянувши клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Жданової Оксани Вікторівни про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Подільського районного суду міста Києва від 15 листопада 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановив: постановою судді Подільського районного суду міста Києва від 15 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605грн 60коп. 6 січня 2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Жданова О.В. направила до Подільського районного суду міста Києва апеляційну скаргу на вказану постанову судді та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді, у якому посилається на те, що копію постанови ОСОБА_1 отримав 26 листопада 2024 року, апеляційну скаргу було подано протягом десяти днів, як передбачено частиною 2 статті 294 КУпАП, 2 грудня 2024 року, яку суддя Київського апеляційного суду повернув 23 грудня 2024 року, однак, повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги. Вивчивши матеріали справи та оцінивши доводи, наведені в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді, вважаю, що клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Жданової О.В. задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Порядок оскарження постанов суду у справах про адміністративні правопорушення передбачений ст. 294 КУпАП. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Отже, строк на апеляційне оскарження постанови судді Подільського районного суду міста Києва від 15 листопада 2024 року закінчився 25 листопада 2024 року. За загальним правилом, пропущений процесуальний строк підлягає поновленню, якщо причини його пропущення є поважними. Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 квітня 2017 року № 5-440кс(15)16, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами. Поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді має довести апелянт, який заявив таке клопотання. Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди зобов`язанні вказувати підстави, на які вони посилаються як на підставу поновлення строку. Від судів вимагається вказувати підстави поновлення пропущеного строку. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності). При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи (рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року). Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд його справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено й в статті 129 Конституції України. Разом з цим, поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України»). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьєв проти України). З матеріалів справи вбачається, що 2 грудня 2024 року адвокат Жданова О.В. подала апеляційну скаргу на постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 15 листопада 2024 року, однак вона була повернута постановою судді Київського апеляційного суду від 23 грудня 2024 року, так як подана поза межами встановленого законом строку. Отже, доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Жданової О.В., що апеляційна скарга 2 грудня 2024 року була подана нею у встановлений законом строк, є необґрунтованими, оскільки захисник помилково пов`язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови судді у справах про адміністративні правопорушення з моментом отримання копії постанови, тоді як законодавець визначає, що такий строк обчислюється з моменту винесення постанови суддею. Будь-яких інших доводів поважності пропуску строку апеляційного оскарження постанови судді Подільського районного суду м. Києва від 15 листопада 2024 року клопотання захисника Жданової О.В. не містить. Оцінивши доводи клопотання захисника Жданової О.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали справи, вважаю, що відсутні підстави для визнання поважними причини пропуску захисником Ждановою О.В. строку на апеляційне оскарження, оскільки поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку апеляційного оскарження, є об`єктивними, не залежать від дій особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі. Однак, наведені у клопотанні захисника обставини не мають ознак об`єктивних істотних перешкод для вчасної реалізації процесуальних прав, відповідно, підстав для поновлення цього строку не вбачаю. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, постановив: у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Жданової Оксани Вікторівни про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Подільського районного суду міста Києва від 15 листопада 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відмовити. Апеляційну скаргу повернути адвокату Ждановій Оксані Вікторівні. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І.М. Рейнарт