LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4821707/1353/24

від 14.01.2025 ·

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/197/25Головуючий по 1 інстанції Справа №707/1353/24 Категорія: 331060000 Баронін Д.Б. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 січня 2025 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л., Новікова О.М., секретар: Широкова Г.К., учасники справи: заявник ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особа, яка подає апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Семенюк Ольга Григорівна, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Семенюк Ольги Григорівни на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 06 листопада 2024 року (у складі судді Бароніна Д.Б.) в справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, а також перебування на утриманні неповнолітніх дітей, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с т а н о в и в : У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з березня 2021 року по теперішній час, а також перебування на утриманні ОСОБА_1 трьох неповнолітніх дітей, а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Заява обґрунтована тим, що встановлення факту перебування на утриманні трьох неповнолітніх дітей необхідно для реалізації прав ОСОБА_1 , в тому числі права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбаченого ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», періодичного перетину державного кордону України. Зазначає, що з 01.09.2010 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 13.02.2013 розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася донька ОСОБА_4 . Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 05.09.2017 змінено розмір аліментів, стягуваних з ОСОБА_1 за рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 27.12.2013, та стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1300 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. В період з березня 2021 року заявник почав проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 . У період спільного проживання вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, виконували права та обов`язки подружжя. На цей час ОСОБА_2 вже мала неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З батьком дитини ОСОБА_2 не перебувала у шлюбі, батьком дитини була вказана особа чоловічої статі зі слів матері. Чоловік, який записаний батьком дитини в свідоцтві про народження, батьківських обов`язків по утриманню та вихованню сина не виконує. З часу спільного проживання, заявник фактично здійснює утримання неповнолітнього ОСОБА_5 , який спільно проживає з ним та ОСОБА_2 і в даний час. Заявник відноситься до ОСОБА_5 як до свого рідного сина, приймає активну участь у його вихованні та утриманні. Заявник разом з ОСОБА_2 та її сином проживають разом тривалий час, подорожують разом, всі навчальні заклади, які відвідує ОСОБА_5 , сплачуються за рахунок заявника, він є фактичним утримувачем та виконує всі обов`язки по утриманню членів своєї сім`ї. ІНФОРМАЦІЯ_4 у заявника та ОСОБА_2 народилася дочка ОСОБА_6 . ОСОБА_2 з 17.08.2022 перебуває у відпустці для догляду за їх спільною із заявником дитиною до досягнення нею трирічного віку. За наведених обставин, фактичне повне утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покладається на заявника. Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 29.07.2024 на підставі п.1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України провадження у справі закрито. Заявнику роз`яснено право на оформлення документу про перебування дітей на його утриманні в позасудовому порядку та право на звернення до адміністративного суду в порядку КАС України за захистом свого права. Постановою Черкаського апеляційного суду від 09.10.2024 ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 29.07.2024 було скасовано та направлено матеріали даної цивільної справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 06.11.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, а також перебування на утриманні неповнолітніх дітей. Рішення мотивовано тим, що заявник не довів, що встановлення факту проживання разом з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу має правове значення. Також, суд першої інстанції зазначив, що встановлення цього факту не надасть заявнику права на перетин державного кордону України. Відмовляючи у задоволенні заяви в частині встановлення факту перебування на утриманні заявника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 сплачує на утримання дитини аліменти згідно з рішенням суду в розмірі 1300 грн щомісячно, що є мінімальним розміром відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України. Також заявник не надав доказів того, що цей мінімальний розмір аліментів забезпечує дитині основне джерело засобів до існування. Стосовно встановлення факту перебування на утриманні заявника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд зазначив наступне. ОСОБА_5 не є дитиною заявника, ОСОБА_1 не надав жодних письмових доказів того, що він надає йому утримання в будь-якій матеріальній формі. Крім того, до суду не надано доказів того, що неповнолітній ОСОБА_5 не має батька, діда, баби, повнолітніх братів або сестер та всі ці особи не мають змоги надавати цій дитині належного утримання. Надання матеріального утримання чужій дитині добровільно не означає, що дитина перебуває на утриманні особи в розумінні статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тому суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви в цій частині. Щодо встановлення факту утримання заявником своєї рідної дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає разом з заявником, суд зазначав, що встановлення факту утримання однієї цієї дитини саме по собі не матиме для заявника жодного юридичного значення. Утримання чоловіком однієї дитини не надає йому права на відстрочку від мобілізації та виїзд за кордон. Тобто, встановлення цього факту станом на час розгляду цієї справи не призведе до ефективного захисту або визнання будь-яких прав, свобод чи інтересів заявника, оскільки суд відмовляє у встановленні факту утримання заявником двох інших дітей. Отже, слід відмовити у задоволенні вимоги про встановлення факту утримання заявником своєї рідної дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Не погоджуючись з таким рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 06.11.2024, представник ОСОБА_1 адвокат Семенюк О.Г. подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у встановленні факту перебування на утриманні ОСОБА_1 трьох неповнолітніх дітей та постановити нове, яким заяву ОСОБА_1 задовольнити. Скаржник не оскаржує рішення суду в частині відмови у встановлені факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, оскільки після винесення рішення суду останні офіційно зареєстрували свій шлюб. В обґрунтування скарги зазначає, що судом було порушено норми процесуального права, а саме ст. 89 ЦПК України, оскільки суд не взяв до уваги докази по справі та не врахував важливі обставини. Вказує, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що ОСОБА_1 лише бере участь в утриманні своєї рідної дочки ОСОБА_4 від першого шлюбу, а не утримує її, оскільки сплата аліментів це і є спосіб утримання дитини. Також звертає увагу суду, що заявник є єдиною особою в сім`ї, яка працює, отримує дохід і забезпечує всім необхідним всю родину, в тому числі і сина ОСОБА_2 ОСОБА_7 . Отже, в даній ситуації не потрібно доводити обставин щодо наявності баби, діда чи інших родичів та їхньої можливості надавати матеріальну допомогу ОСОБА_5 . На підставі викладеного вище ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції розглянув справу поверхнево, без з`ясування всіх обставин та безпідставно відмовив у задоволенні заяви. Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив. Заслухавши доповідь судді, представника заявника, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. Судом встановлено, що відповідно до довідки виконавчого комітету Руськополянської сільської ради № 463 від 22.03.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 з 2022 року по теперішній час (а.с. 10). Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Сокиричівської сільської ради Ківерцівського району, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Сокиричі, Ківерцівського району, Волинської області. Батьком записаний ОСОБА_1 , матір`ю ОСОБА_3 (а.с. 11). Згідно з рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 13.02.2013 у справі № 158/206/13-ц, шлюб між заявником та ОСОБА_3 розірвано. Згідно з рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 05.09.2017 у справі № 158/2051/17, змінено розмір аліментів стягуваних з ОСОБА_1 за рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 27.12.2013 та стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1300 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 13-14). Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Руськополянською сільською радою Черкаського району, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Руська Поляна, Черкаського району, Черкаської області. Батьком записаний ОСОБА_8 , матір`ю ОСОБА_2 (а.с. 18). З довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру № 1537569-2023 від 26.12.2023, вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований з 24.11.2009 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 22-23). Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 06.09.2022 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Червона Слобода, Черкаського району, Черкаської області. Батьком записаний ОСОБА_1 , матір`ю ОСОБА_2 (а.с. 25). З акту про фактичне проживання від 22.03.2024, вбачається, що в результаті обстеження домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , комісією в складі депутата Руськополянської сільської ради та жителів с. Руська Поляна встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає без реєстрації з 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 , однією сім`єю з ОСОБА_2 , з якою разом займаються вихованням дітей, а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ведуть спільне господарство. Згідно з довідкою № 1, виданою 22.03.2024 ТОВ «Промтрансімперіал», дохід ОСОБА_1 , який працював з 09.07.2019 по 31.08.2023 водієм на ТОВ «Промтрансімперіал», за період з 01.01.2021 по 31.08.2023 склав 230141,42 грн. Згідно з довідкою № 2, виданою 15.04.2024 ТОВ «Промтрансімперіал», з доходів ОСОБА_1 за період з січня 2021 по серпень 2023 року було утримано аліменти на суму 40950 грн. Згідно з довідкою № 4, виданою 22.03.2024 ТОВ «Східюнітрейд», дохід ОСОБА_1 , який працює з 01.09.2023 водієм на ТОВ «Східюнітрейд», за період з 01.09.2023 по 29.02.2024 склав 63480 грн. Згідно з довідкою № 5, виданою 22.03.2024 ТОВ «Східюнітрейд», дохід ОСОБА_2 , яка працює сортувальником матеріалів та виробів з деревини на ТОВ «Східюнітрейд» та на даний момент перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років, за період з 01.01.2021 по 31.10.2022 склав 139725,10 грн. Згідно з довідкою № 6, виданою 22.03.2024 ТОВ «Східюнітрейд», ОСОБА_2 , яка працює сортувальником матеріалів та виробів з деревини на ТОВ «Східюнітрейд», станом на 22.03.2024 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 07.11.2022 по ІНФОРМАЦІЯ_6 включно. Згідно з довідкою № 7, виданою 22.03.2024 ТОВ «Східюнітрейд», з заробітної плати (доходів) ОСОБА_1 перераховуються кошти, починаючи з 01.09.2023 на користь доньки ОСОБА_4 в розмірі 1300 грн щомісячно на реквізити її матері ОСОБА_3 до досягнення донькою повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 . Згідно з довідкою № 10, виданою 15.04.2024 ТОВ «Східюнітрейд», з доходів ОСОБА_1 за період з вересня 2023 по березень 2024 року було утримано аліментів на суму 9100 грн. Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. У частинах першій, другій статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право. Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право. У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів. Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20. Оскільки заявником оскаржується рішення лише в частині відмови у встановленні факту перебування на утриманні трьох неповнолітніх дітей, тому законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині відмови у встановленні факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю, як дружина та чоловік, без реєстрації шлюбу апеляційним судом не переглядається. У справі, яка є предметом перегляду, заявлені вимоги, обґрунтовуються тим, що встановлення факту перебування на утриманні трьох неповнолітніх дітей необхідні для реалізації прав ОСОБА_1 , в тому числі права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбаченого ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», періодичного перетину державного кордону України. Однак згідно з ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу. В силу ч. 4 ст. 15 СК України невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін. Частиною 6 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону. Згідно з ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачено, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини є підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав. З врахуванням вищенаведених норм сімейного законодавства слід дійти висновку, що обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися з настанням певних юридичних фактів. Статтею 51 Конституції України передбачено, що кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Також статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття. При цьому нормами ст. 260 СК України передбачено, що якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні. Відповідно до ч. 1 ст. 268 СК України мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу. Таким чином, у вітчима виникає обов`язок утримувати дітей лише у разі відсутності у нього матері та батька, або вони з поважних причин не можуть надавати належного утримання, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 14 грудня 2023 року у справі № 160/11228/23. На підставі викладеного вище колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимоги про встановлення факту перебування на утриманні заявника неповнолітнього ОСОБА_5 , який не є його рідним сином. Стосовно встановлення факту перебування на утриманні заявника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 апеляційний суд зазначає наступне. В матеріалах справи наявні докази того, що ОСОБА_1 сплачує на утримання дитини аліменти згідно з рішенням суду в розмірі 1300 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (тобто не менше 1598 грн.) Вказаний розмір аліментів на утримання дитини є мінімальним згідно з ч. 2 ст. 182 СК України і заявник не довів, що цей мінімальний розмір аліментів забезпечує дитині основне джерело засобів до існування. Також суд першої інстанції зазначив, що «перебування на утриманні» та «участь в утриманні» є відмінними правовими категоріями. Зокрема, «перебування на утриманні», про яку йдеться в тому числі у ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», означає отримання однією особою від іншої особи матеріальної допомоги, що є постійним та основним джерелом засобів до існування. На відміну від цього, «участь в утриманні», про яку йдеться у ч. 2 ст. 182 СК України, означає надання однією особою іншій особі певної матеріальної допомоги, яка не обов`язково має становити основне джерело засобів до існування особи. Крім того, заявником не наведено жодної обставини яка б перешкоджала матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виконувати батьківські обов`язки щодо виховання та утримання своєї дитини і що такі обов`язки виконує виключно заявник ОСОБА_1 . Частиною першою, п`ятою ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви в частині встановлення факту перебування на утриманні заявника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відмовляючи у задоволенні вимоги про встановлення факту утримання заявником своєї рідної дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, зазначив, що встановлення цього факту станом на час розгляду цієї справи не призведе до ефективного захисту або визнання будь-яких прав, свобод чи інтересів заявника, оскільки суд відмовив у встановленні факту утримання ОСОБА_1 двох інших дітей. За таких обставин висновки суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні заяви в частині встановлення факту перебування на утриманні трьох неповнолітніх дітей є обґрунтованими. Рішення суду ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Семенюк Ольги Григорівни відхилити. Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 06 листопада 2024 року в справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, а також перебування на утриманні неповнолітніх дітей, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених Цивільним процесуальним кодексом України. Повний текст постанови виготовлено 16 січня 2025 року. Судді Ю.В. Сіренко О.М. Новіков Т.Л. Фетісова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»