Ухвала ККС ВС № 683/3880/23

УХВАЛА 16 січня 2025 року м. Київ справа № 683/3880/23 провадження № 51-177ск25 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 07 жовтня 2024 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 05 грудня 2024 року, встановив: Захисник ОСОБА_4 звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій наводить мотиви своєї незгоди із вказаними судовими рішеннями. Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 Кримінальногопроцесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу захисником подано без додержання вимог пунктів 4, 5 ч. 2 та ч. 6 цієї статті. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Згідно вимог ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами обох інстанцій при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції. Водночас слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Однак, усупереч наведеним положенням процесуального закону, захисник у касаційній скарзі, серед іншого, заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. Крім того, захисник у касаційній скарзі, порушуючи питання про призначення його підзахисному покарання із звільненням від його відбування з випробуванням, доводів на обґрунтування зазначеної позиції із урахуванням положень ст. 413 КПК у мотивувальній частині скарги не наводить. Також захисник у касаційній скарзі, вказуючи на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, як на підставу, передбачену п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК, для зміни оскаржених судових рішень, лише формально посилається на несправедливість призначеного його підзахисному покарання, при цьому не наводить доводів щодо його явної несправедливості з огляду на положення ст. 414 цього Кодексу. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК укасаційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції. Однак вимоги захисника, викладені у прохальній частині скарги, про зміну оскаржених судових рішень в частині призначення засудженому покарання та звільнення від його відбування не узгоджуються із мотивувальною частиною скарги, в якій захисник вказує, серед іншого, на незаконність оскаржених судових рішень з підстав допущених істотних порушень процесуального закону, які убачає у порушення права ОСОБА_5 на захист, чим допустив суперечності. Крім того, незрозумілими є вимоги захисника про необхідність зміни оскаржених вироку та ухвали шляхом призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, коли таке ж покарання вже визначено засудженому для відбування судом першої інстанції. Крім цього, захиснику слід звернути увагу на те, що копії судових рішень, як доданих до касаційної скарги додатків, на виконання вимог ч. 6 ст. 427 КПК він має додати у кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження й усім учасникам судового провадження. Наявність цих недоліків, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити касаційну скаргу захисника без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу. Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою. На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд постановив: Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 07 жовтня 2024 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 05 грудня 2024 року щодо засудженого ОСОБА_5 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом десяти днів із дня отримання копії ухвали. У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3