Постанова Чернівецький апеляційний суд № 723/4385/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 січня 2025 року м. Чернівці справа № 723/4385/23 провадження №22-ц/822/13/25 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Перепелюк І. Б. суддів: Височанської Н.К., Кулянди М.І. секретар Бугай В.М. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 18 вересня 2024 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди, встановив:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди. Позовні вимоги обґрунтовані наступним. ОСОБА_1 є власником туристично-оздоровчого комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності підтвердужється договором купівлі продажу та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права. З 2017 року ОСОБА_1 орендує у Буденецької сільської ради земельну ділянку загальною площею 4,0604га з кадастровим номером 7324581500:02:001:0004, на якій розташований туристично-оздоровчий комплекс «Срібні води», що підтверджується договором оренди землі від 24 грудня 2017 року. 5 квітня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір оренди туристичного-оздоровчого комплексу «Срібні води». Даний туристичний комплекс перейшов у тимчасове оплатне користування орендаря з 1 травня 2023 року по 1 квітня 2026 року, про що зазначено в п.1 договору. Відповідно до пункту 3.1 укладеного договору орендар зобов`язується своєчасно вносити орендну плату до першого числа кожного звітного місяця, а оплата комунальних послуг та інших платежів на підставі відповідних рахунків (квитанцій, чеків) у 3-х денний термін після їх отримання. Пунктом 4.1 договору передбачено, що орендар за користування туристично-оздоровчим комплексом сплачує орендодавцю орендну плату, що становить 500 (п`ятсот) євро, за кожен календарний місяць оренди. При цьому розрахунок здійснюється в гривневому еквіваленті, відповідно до курсу Національного банку України на день проведення розрахунку. При цьому, орендодавець не заперечує, що вся, або частково орендна плата сплачується орендарем у вигляді інвестицій у об`єкт оренди у вигляді невід`ємних поліпшень, що попередньо повинно узгоджуватись між сторонами. Взяті на себе підписанням даного договору зобов`язання відповідач ОСОБА_2 не виконує, оскільки позивач ОСОБА_1 не отримав жодних коштів, передбачених договором і ОСОБА_2 не було здійснено жодних поліпшень об`єкту оренди, які визнані еквівалентом розрахунку за оренду. Станом на день пред`явлення позову у ОСОБА_2 існує заборгованість по сплаті оренди у розмірі 2500 євро, що становить 96850 грн. згідно із курсом Національного банку України на день обчислення, що є порушенням умов договору, зокрема п. п. 3.1, 4.1. У відповідності із нормою п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, 14 вересня 2023 відповідачу ОСОБА_2 було надіслано претензію для досудового врегулювання спору. Претензія надійшла до точки видачі 19 вересня 2023 року, що підтверджується роздруківкою відстеження даного відправлення на сайті «УкрПошти», проте відповіді на зазначені в претензії вимоги не було. Відповідач ОСОБА_2 не виконує взяті на себе за договором оренди зобов`язання, порушивши договір та не виявив бажання врегулювати спір у позасудовому порядку. Посилаючись на зазначене, позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість по сплаті оренди в розмірі 2500 євро, що становить 96850грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 18 вересня 2024 року в позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 15 000 грн. витрат на правничу допомогу. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 18 вересня 2024 року скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити позов та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди у розмірі 2500 що становить на день звернення з позовом 96850 грн., згідно із курсом Національного банку України. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з вказаним рішенням суду не погоджуюся та вважаю, що воно є необґрунтованим у зв`язку із невідповідністю висновків, викладених у рішення першої інстанції, обставинам справи та незастосування закону, який підлягав застосуванню. Вважає, що позивачем доведено факт укладення між сторонами договору, що визнано відповідачем, а отже суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що у позовних вимогах слід відмовити, оскільки вони необґрунтовані та недоведені належними і допустимим доказами.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судом Судом встановлено, що 5 квітня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір оренди туристичного-оздоровчого комплексу «Срібні води», даний туристичний комплекс перейшов у тимчасове оплатне користування орендаря з 1 травня 2023 року по 1 квітня 2026 року, про що зазначено у п. 1 договору. Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення суду першої інстанції вказаним вимогам не відповідає. Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів викладено в ст. 16 ЦК України. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Суд першої інстанції дійшов висновку, що у позовних вимогах слід відмовити повністю як в необґрунтованих, недоведених належними і допустимими доказами. Колегія суддів не погоджується з таким висновком, враховуючи наступне. Судом встановлено, що 5 квітня 2023 року між ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_2 - з іншої, був укладений договір оренди туристичного-оздоровчого комплексу «Срібні води», даний туристичний комплекс перейшов у тимчасове оплатне користування орендаря з 1 травня 2023 року по 1 квітня 2026 року, про що зазначено у п. 1 договору. Згідно із ч. 1 ст. 759, ч.1 ст.760 ЦК за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Згідно із ч. ч. 1, 3, 5 ст. 762 ЦК за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до п. 3.1 укладеного між сторонами договору орендар зобов`язується своєчасно вносити орендну плату до першого числа кожного звітного місяця, а комунальних послуг та інших платежів на підставі відповідних рахунків (квитанції чеків) у 3-х денний термін після їх отримання. В п. 4.1 договору передбачено, що орендар за користування туристично-оздоровчим комплексом сплачує орендодавцю орендну плату, що становить 500 (п`ятсот) євро, за кожен календарний місяць оренди. При цьому розрахунок здійснюється в гривневому еквіваленті, відповідно до курсу Національного банку України на день проведення розрахунку. При цьому, орендодавець не заперечує, що вся, або частково орендна плата сплачується орендарем у вигляді інвестицій у об`єкт оренди у вигляді невід`ємних поліпшень, що попередньо повинно узгоджуватись між сторонами. Згідно із ст. 6, ч. 1 ст. 627, ч.1 ст. 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим до виконання сторонами. Уклавши договір оренди, на умовах, викладених у ньому, ОСОБА_2 тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору. Договір є дійсним та жодною із сторін не оспорювався. Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Відповідно до ч. 1 ст. 525, ч.1 ст. 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Судом встановлено, та не заперечується самим відповідачем, що ОСОБА_2 жодних коштів в якості орендної плати ОСОБА_1 не сплачував. Позивач просив стягнути з відповідача орендну плату, передбачену договором за період з травня 2023 року по вересень 2023 року. Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що ним за домовленістю з позивачем були вкладені кошти на ремонтні роботи і розмір одних лише невід`ємних покращень, які він зробив з об`єктом оренди впродовж квітня-серпня 2023 року становить суму, еквівалентну 5500 євро. Однак, жодних доказів на підтвердження цього відповідачем не надано, матеріали справи не містять і судом не встановлено. Судом першої інстанції зазначеного не було враховано, як і не було встановлено всіх обставин справи, зокрема не була надана оцінка самому договору оренди. Рішення суду першої інстанції базується фактично на письмових пояснення відповідача, викладених у відзиві, однак не підтверджених належними та допустимими доказами. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Враховуючи, що сторони, уклавши договір оренди, погодили розмір орендної плати, договір не був оспорений, є чинним, взяті на себе підписанням даного договору зобов`язання відповідач ОСОБА_2 не виконує, оскільки позивач ОСОБА_1 не отримав жодних коштів, передбачених договором і ОСОБА_2 не було здійснено жодних поліпшень об`єкту оренди, які визнані еквівалентом розрахунку за оренду, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Згідно п.1, п.4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є не повне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судом не повно з`ясовані всі обставини справи, порушені норми процесуального права та не застосовано норми матеріального права, які підлягали застосуванню, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову. Щодо судових витрат Відповідно до ст.141 ЦПК Українистороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. При подачі позовної заяви ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 858,88грн., також при подачі апеляційної скарги на ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області про повернення позовної заяви, сплачено судовий збір у розмірі 429,44 грн. з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь з відповідача в сумі 1288,32 грн. При подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 1288,32 грн. з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Оскільки апеляційна скарга задоволена, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь з відповідача в загальній сумі 2576,64 грн. Відповідно до положень ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК Українисуд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу зменшення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Як вбачається з матеріалів справи, в суді першої інстанції ОСОБА_1 заявляв про відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 13 000,00 грн. До позовної заяви позивачем було долучено договір про надання правничої допомоги, укладений між ОСОБА_1 та АО «ЛУА ПАРТНЕРИ». Представником позивача Янчук Л.І. на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу разом із позовною заявою було подано договір про надання правничої допомоги №32/23 від 30 травня 2023 року попередній (орієнтовний розрахунок від 02.10.2023 року, копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги №1065612 від 14 липня 2023 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧЦ №000403 від 26 липня 2019 року. 9 січня 2025 року на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача Янчук Л.І. про стягнення витрат на правничу допомогу за апеляційний розгляд. Відповідно до Звіту про надання правничої допомоги від 27 вересня 2024 року позивачу надано наступні послуги професійної правничої допомоги: консультація про порядок стягнення заборгованості за договором оренди; підготовка та направлення претензії; підготовка позовної заяви про стягнення орендної плати; підготовка попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи; подача позовної заяви через Електронний суд та направлення відповідачу; підготовка та направлення заяви про усунення недоліків через Електронний суд; підготовка апеляційної скарги та заяви про усунення недоліків. Підготовка додатків. Сплата судового збору. Подача скарги та заяви через Електронний суд; ознайомлення з відзивом та підготовка, направлення додаткових пояснень у зв`язку з подачею відзиву; підготовка до судового засідання та участь в судовому засіданні; підготовка на направлення клопотання про відкладення розгляду справи, підготовка та направлення заяви про розгляд справи без участі через електронний суд, всього витраченого часу 11:20 год на загальну суму 22 500 грн. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 10500 грн., надану в суді апеляційної інстанції. На підтвердження понесення таких витрат представник позивача надав копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги №1065612 від 09 жовтня 2023 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧЦ №000403 від 26 липня 2019 року; протокол №3 Ради адвокатського об`єднання «ЛУА ПАРТНЕРИ»; копії платіжних інструкції; звіт про надання правничої допомоги від 08 січня 2025 року позивачу надано наступні послуги професійної правничої допомоги: правовий аналіз повного тексту судового рішення; підготовка апеляційної скарги; підготовка попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи, подача апеляційної скарги через Електронний суд та направлення відповідачу, підготовка та направлення заяви про усунення недоліків через електронний суд; підготовка та направлення заяви про ознайомлення матеріалами справи. Ознайомлення з матеріалами справи, підготовка до судового засідання та участь в судовому засіданні, кількість витраченого часу 05:15 год на загальну суму 10500 грн. Відповідач вважає зазначений позивачем розмір на відшкодування витрат на правничу допомогу завищеним та неспівмірним із складністю справи, а також ставить під сумнів докази оплати позивачем витрат на правничу допомогу. Колегія суддів наголошує, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, тобто, коли у сторони виникло зобов`язання за умовами договору з оплати адвокатських послуг. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 17.08.2020 у справі №925/1067/19. Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, оцінюючи співмірність витрат зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, взявши до уваги обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів ( відзив на апеляційну скаргу ), з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути на відшкодування витрат на правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції 10000грн. та за апеляційний розгляд 5000грн., а всього слід стягнути 15000грн. на відшкодування витрат на правничу допомогу. Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 18 вересня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди у розмірі 2500 Євро (що становить 96850 гривень, згідно курсу Національного банку України на день звернення з позовом). Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2576,64 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 15000 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 16 січня 2025 року. Судді І.Б. Перепелюк Н.К. Височанська М.І. Кулянда