Постанова Дніпровський апеляційний суд № 243/8706/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/214/25 Справа № 243/8706/24 Суддя у 1-й інстанції - Агеєва О. В. Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 січня 2025 року м. Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Нікітіна В.В. на постанову судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 01 листопада 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 17000 гривень,- ВСТАНОВИВ: Згідно постанови, 15 жовтня 2024 року о 22 год. 50 хв. молодший сержант ОСОБА_1 перебував на території тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 з ознаками алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник Нікітін В.В. просить скасувати постанову судді першої інстанції та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Вважає, що матеріали справи та складений протокол містять у собі чисельні порушення, у зв`язку з чим постанова підлягає скасуванню. Судом допущено спрощений підхід вирішення та прийняття рішення по справі, не досліджено всі обставини справи. Зазначає, що розгляд справи було здійснено за відсутності ОСОБА_1 та без його належного повідомлення, чим порушено його право на захист. Суд не звернув увагу на порушення військовослужбовцями військової комендатури вимог Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України № 329 від 23.10.2023 року. Звертає увагу на відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 в інкримінуємому йому правопорушенні. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами по справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Тобто підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони. Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, доходить висновку, що суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вищезазначених положень закону з огляду на наступне. Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій. Так, відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Відповідно до вимог п.4 розділ ІІ Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом МОУ від 23.10.2021 року за № 239 у протоколі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, імена, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена та по батькові (за наявності), адреси свідків, понятих і потерпілих (якщо вони є); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНК-2 № 5294 від 15.10.2024 року вбачається, що 15.10.2024 року о 13:00 годині молодший сержант ОСОБА_1 перебував на території тимчасового розташування підрозділу в/ч НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_2 з ознаками алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Раз з цим, диспозицією ч. 1 ст.172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Приписами ч.3 ст.172-20 КУпАП дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду тягнуть відповідне стягнення. При дослідженні матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 встановлено, що особа, уповноважена складати протокол, належним чином не виклала суть вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки у ньому зазначені не всі кваліфікуючі ознаки адміністративного правопорушення, передбачені ч.3 ст.172-20 КУпАП. Тобто, ст. 172-20 КУпАП не передбачає відповідальності за вчинення дій, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 . З огляду на те, що протокол про військове адміністративне правопорушення є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі, апеляційний суд вважає, що складений стосовно ОСОБА_1 протокол серії ДНК-2 № 5294 від 15.10.2024 року не може бути визнаний належним та допустимим доказом наявності в його діях складу військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, оскільки зміст протоколу не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, а викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, за вчинення яких його притягнуто до відповідальності судом. Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України). Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення. Враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь та те, що зміст протоколу про військове адміністративне правопорушення від 15.10.2024 року не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, а інші надані докази, за відсутності у протоколі належного формулювання суті вчиненого військового адміністративного правопорушення та за відсутності у суду повноважень самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі, не є достатніми для доведення винуватості, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП не доведена належними, допустимими та достовірними доказами. З огляду на вищезазначене апеляційний суд доходить висновку, що постанова судді підлягає скасуванню, а провадження на підставі п.1 ст. 247 КУпАП закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника Нікітіна В.В.задовольнити. Постанову судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 01 листопада 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП - скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя