Постанова 4803 № 194/292/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/994/25 Справа № 194/292/24 Суддя у 1-й інстанції - Корягін В. О. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 січня 2025 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М. за участю секретаря Кошари О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч Оксана Михайлівна, про припинення іпотеки та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2024 року,- В С Т А Н О В И В: 22 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч О.М., про припинення іпотеки та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Просить визнати припиненою іпотеку, що виникла на підставі договору іпотеки №914, виданого 29.02.2008 року, посвідченого державним нотаріусом Тернівської державної нотаріальної контори Надтокою З.В., на підставі договору відступлення права вимоги за договором іпотеки №5207-5208, виданого 12.12.2011 року та посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В.; скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та обтяжень на земельну ділянку за кадастровим номером 1213500000:01:024:1041, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 157731712135), індексний номер 34906242 від 24.04.2017 року, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч Оксани Михайлівни про державну реєстрацію іпотеки №20109134 на підставі листа-повідомлення про накладення іпотеки і заборони, № 7568-733557, виданого 21 квітня 2017 року ТОВ «Кей-Колект», на підставі договору іпотеки № 914, виданого 29 лютого 2008 року, посвідченого державним нотаріусом державної нотаріальної контори Надтокою З.В., на підставі договору відступлення права вимоги за договором іпотеки, серія та номер 5207-5208, виданий 12 грудня 2011 року посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В.; скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та обтяжень на земельну ділянку за кадастровим номером 1213500000:01:024:1041, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 157685412135), індексний номер 34906095 від 24.04.2017 року, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч Оксани Михайлівни про державну реєстрацію іпотеки №20108897 на підставі листа-повідомлення про накладення іпотеки і заборони, № 7568-733557, виданого 21 квітня 2017 року ТОВ «Кей-Колект», на підставі договору іпотеки № 914, виданого 29 лютого 2008 року, посвідченого державним нотаріусом державної нотаріальної контори Надтокою З.В., на підставі договору відступлення права вимоги за договором іпотеки, серія та номер 5207-5208, виданий 12 грудня 2011 року посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В.; скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та обтяжень на нежитлову будівлю продовольчого магазину «Експрес», що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 155785112135), індексний номер 34904505 від 24.04.2017 року, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч Оксани Михайлівни про державну реєстрацію іпотеки №20108258 на підставі листа-повідомлення про накладення іпотеки і заборони, № 7568-733557, виданого 21 квітня 2017 року ТОВ «Кей-Колект», на підставі договору іпотеки № 914, виданого 29 лютого 2008 року, посвідченого державним нотаріусом державної нотаріальної контори Надтокою З.В., на підставі договору відступлення права вимоги за договором іпотеки, серія та номер 5207-5208, виданий 12 грудня 2011 року посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В.; скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та обтяжень на нежитлову будівлю продовольчого магазину «Експрес», що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 155785112135), індексний номер 34905796 від 24.04.2017 року, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч Оксани Михайлівни про державну реєстрацію іпотеки №20108586 на підставі листа-повідомлення про накладення іпотеки і заборони, № 7568-733557, виданого 21 квітня 2017 року ТОВ «Кей-Колект», на підставі договору іпотеки № 914, виданого 29 лютого 2008 року, посвідченого державним нотаріусом державної нотаріальної контори Надтокою З.В., на підставі договору відступлення права вимоги за договором іпотеки, серія та номер 5207-5208, виданий 12 грудня 2011 року посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В.; судові витрати покласти на відповідача. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що позивач є власником нерухомого майна: земельної ділянки за кадастровим номером 1213500000:01:024:1041, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлової будівлі продовольчого магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яке набуте в порядку виконання судового рішення ухвали Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19.04.2017 року у справі №194/ 199/17. 29.02.2008 року між АКІБ «УкрсибБанк», правонаступником якого є ТОВ «Кей-Колект» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11307914000, відповідно до якого остання отримала кредитні кошти у розмірі 43480 доларів США, з терміном сплати не пізніше 27 лютого 2015 року. В забезпечення виконання позичальником взятих на себе кредитних зобов`язань між банком та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки №11307914000/1 від 29.02.2008 року щодо нерухомого майна: земельної ділянки за кадастровим номером 1213500000:01:024:1041, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлової будівлі продовольчого магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Заочним рішенням Тернівського міського суду з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кей-Колект» стягнуто заборгованість за кредитним договором. 25.04.2016 року позивачем було зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право іпотеки щодо нерухомого майна: земельної ділянки за кадастровим номером 1213500000:01:024:1041, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлової будівлі продовольчого магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 25.04.2016 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір №716. ОСОБА_3 не виконала своє зобов`язання та 26.06.2017 року позивач набула право власності на вищезазначене нерухоме майно (а.с.1-3) Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч Оксана Михайлівна, про припинення іпотеки та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - відмовлено (а.с.155-166). Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила рішення суду 1 інстанції скасувати, і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с.169-172). Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення. Судом першої інстанції встановлено, що 29.02.2008 року між АКІБ «УкрсибБанк», правонаступником якого відповідно до договору факторингу №1 від 12.12.2011 року є ТОВ «Кей-Колект» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11307914000, відповідно до якого остання отримала кредитні кошти у розмірі 43480 доларів США, з терміном сплати не пізніше 27 лютого 2015 року, якщо не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов цього Договору. Пізніше 22 травня 2008 року між тими самими сторонами укладено додаткову угоду №1 до вищезазначеного договору, якою збільшено суму кредиту на 138480 доларів США. В забезпечення виконання позичальником ОСОБА_2 взятих на себе кредитних зобов`язань між банком АКІБ «УкрсибБанк» та ОСОБА_2 , правонаступником якого відповідно до договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 12.12.2011 року є ТОВ «Кей-Колект», 29.02.2008 року укладено договір іпотеки 11307914000/1 та 22.05.2008 року додатковий договір №11307914000/1 щодо нерухомого майна: земельної ділянки 0,0477 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлової будівлі торгівельного павільйону «Експрес», що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить останній на підставі права власності. Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07.05.2012 року стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованість за кредитним договором в розмірі 1014046,74 грн., яке змінено постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.03.2015 року в частині розподілу судових витрат, в іншій частині залишено без змін. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області 21.12.2012 року визнано фізичну особу підприємця ОСОБА_2 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором останньої арбітражного керуючого Колошина В.П. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11 червня 2013 року, яка набрала законної сили 11 червня 2013 року, задоволено клопотання ліквідатора фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 арбітражного керуючого Колошина В.П. про скасування заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, що належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 , та зобов`язано реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції, ПАТ «УкрСиббанк», ТОВ «Кей-Колект» вчинити відповідні дії, в тому числі скасовано заборону відчуження об`єкту нерухомого майна, що належать Боржнику ОСОБА_2 , а саме з: нежитлової будівлі, торговельного павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить Боржнику - ОСОБА_2 , яка була накладена Тернівською нотаріальною конторою Дніпропетровської області на підставі Договору іпотеки № 11307914000/1 від 29.02.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 914, посвідченого нотаріусом Тернівської нотаріальної контори Дніпропетровської області за реєстраційним номером обтяження 6693930 від 29.02.2008 року, а саме, зобов`язано Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції у десятиденний строк з моменту отримання Ухвали вилучити запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про заборону на нерухоме майно, а саме з: нежитлової будівлі, торговельного павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить Боржнику - ОСОБА_2 , що була накладена на підставі Договору іпотеки № 11307914000/1 від 29.02.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 914, посвідченого нотаріусом Тернівської нотаріальної контори Дніпропетровської області зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 6693930 від 29.02.2008 року; скасовано заборону відчуження об`єкту нерухомого майна, що належать Боржнику - ОСОБА_2 , а саме з: земельної ділянки кадастровий № 1213500000-01-024-1041, на якій розташована нежитлова будівля, торговельного павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0477 га; зобов`язано Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції зняти заборону щодо нерухомого майна (земельна ділянка кадастровий № № 1213500000-01-024-1041, на якій розташована нежитлова будівля, торговельного павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0477 га.), що належить Боржнику - ОСОБА_2 , яка була накладена Тернівською нотаріальною конторою Дніпропетровської області на підставі Договору іпотеки № 11307914000/1 від 29.02.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 914, посвідченого нотаріусом Тернівської нотаріальної контори Дніпропетровської області за реєстраційним номером обтяження 6693933 від 29.02.2008 року, а саме, зобов`язано Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції у десятиденний строк з моменту отримання Ухвали вилучити запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про заборону на нерухоме майно, а саме з: земельної ділянки кадастровий № 1213500000-01-024-1041, на якій розташована нежитлова будівля, торговельного павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0477 га, яка належить Боржнику - ОСОБА_2 , що була накладена на підставі Договору іпотеки № 11307914000/1 від 29.02.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 914, посвідченого нотаріусом Тернівської нотаріальної контори Дніпропетровської області зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 6693933 від 29.02.2008 року. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області 27.12.2016 року визнано недійсними: результати аукціону від 03.09.2013 року, акт №3 від 03.09.2013 року про передачу права власності на куплене нерухоме майно що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та свідоцтва № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 про придбання нерухомого майна (земельної ділянки 0,0477 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлової будівлі торгівельного павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ) та зобов`язано ОСОБА_3 повернути арбітражному керуючому придбане на аукціоні майно. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області 27.02.2020 року припинено процедуру ліквідації фізичної особи підприємця ОСОБА_2 та закрито провадження у справі. Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки затверджено мирову угоду та визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянки 0,0477 га, кадастровий № 1213500000-01-024-1041, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та на нежитлову будівлю торгівельного павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Провадження у справі закрито. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Хоміч О.М. 24 квітня 2017 року зареєстровано іпотеку номер запису 20109134 та обтяження номер запису 20108897 на земельну ділянку площею 477 кв.м. за кадастровим номером 1213500000:01:024:1041, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , де іпотекодержателем та обтяжувачем є ТОВ «Кей-колект», та зареєстровано іпотеку номер запису 20108258 та обтяження номер запису 20108586, на нежитлову будівлю торгового павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де іпотекодержателем та обтяжувачем є ТОВ «Кей-колект»; на підставі листа-повідомлення про накладення іпотеки і заборони, № 7568-733557, виданого 21 квітня 2017 року ТОВ «Кей-Колект», на підставі договору іпотеки № 914, виданого 29 лютого 2008 року, посвідченого державним нотаріусом державної нотаріальної контори Надтокою З.В., на підставі договору відступлення права вимоги за договором іпотеки, серія та номер 5207-5208, виданий 12 грудня 2011 року посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В.. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна державним реєстратором виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області Бегларян А.М. 26 червня 2017 року зареєстровано право приватної власності за ОСОБА_1 на 1/1 частку на нежитлову будівлю торгового павільйону «Експрес» та земельну ділянку 1213500000:01:024:1041, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису 21141811 та 21121578. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна державним нотаріусом Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Надтокою З.В. 25 квітня 2016 року зареєстровано іпотеку номер запису 14313557 на земельну ділянку площею 477 кв.м. за кадастровим номером 1213500000:01:024:1041, розташована за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстровано іпотеку номер запису 14313615 на нежитлову будівлю торгового павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; на підставі іпотечного договору серія та номер 716 виданий 25 квітня 2016 року, видавник: Тернівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, іпотекодержатель ОСОБА_1 , іпотекодавець ОСОБА_3 . Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29.05.2024 року ухвала Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, якою затверджено мирову угоду скасована та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд 1 інстанції виходив із того, що приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч О.М. фактично відновлена попередня іпотека від 29 лютого 2008 року, враховуючи, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2016 року було припинено право власності за ОСОБА_3 на оспорюване нерухоме майно, з якою ОСОБА_1 укладено договір іпотеки щодо вищезазначеного нерухомого майна, а також постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 травня 2024 року було припинено право власності на оспорюване нерухоме майно за ОСОБА_1 . Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Так, у відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках. Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Отже, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом належними та допустимими доказами. Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва або майбутній об`єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності; 13-2) актів приймання-передачі нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; 13-3) договору про передачу страхового портфеля; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно. Згідно ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі: 1) судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, що набрало законної сили; 2) рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; 3) визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості; 4) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об`єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; 5) договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, чи його дубліката; 5-1) договору купівлі-продажу неподільного об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта нерухомості (перший продаж), договору про участь у фонді фінансування будівництва, на виконання яких сплачено частково ціну майбутнього об`єкта нерухомості; 5-2) заяви про первинну державну реєстрацію спеціального майнового права на всі майбутні об`єкти нерухомості, що є складовими частинами подільного об`єкта незавершеного будівництва, та обтяження речових прав на майбутні об`єкти нерухомості, включені до гарантійної частки; 5-3) заяви про зміну гарантійної частки (у тому числі у зв`язку із зміною проектної документації на будівництво); 6) закону, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості; 7) інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із законом. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про іпотеку» Предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором або цим Законом. Попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними іпотеками. Наступна іпотека, предметом якої є декілька об`єктів, що належать різним особам і є предметом попередньої іпотеки, допускається за згодою власників (власників спеціального майнового права) усіх об`єктів нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, переданих у спільну іпотеку. В постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року по справі № 509/5080/18 зазначено, що порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України). Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України). Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом. У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно (пункт 6 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору (пункт 5 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді (частина четверта статті 37 Закону України «Про іпотеку», у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21) вказано, що: «102. Якщо позивач (іпотекодавець) вважає порушеними свої права на предмет іпотеки (внаслідок позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки відповідачем), він може, з огляду на фактичні обставини, вимагати відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4 частини другої статті 16 ЦК України). Цей спосіб захисту застосовується у випадку вчинення однією із сторін правопорушення, в результаті чого порушені права та законні інтереси іншої сторони. При цьому позивач повинен довести, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснено всупереч вимогам закону, тобто з порушенням прав позивача. За загальним правилом речово-правові способи захисту прав особи застосовуються тоді, коли сторони не пов`язані зобов`язально - правовими відносинами, що визначають їх зміст та правову природу. Якщо спір стосується правочину, укладеного власником майна, то його відносини з контрагентом мають договірний характер, що зумовлює і можливі способи захисту його прав. Водночас, коли власник та володілець майна не перебували у договірних відносинах один з одним, власник майна може використовувати речово - правові способи захисту. Зважаючи на обставини цієї справи, які існували на момент звернення позивача з позовом та прийняття рішення судом першої інстанції, для захисту порушеного права власності позивача необхідно відновити становище, яке існувало до порушення. Вказане відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України. Відповідно до частини четвертої статті 37 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на момент звернення з позовом) рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Оскільки порушення права власності позивача відбулось у результаті державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за АТ «Мегабанк», заявлені ним позовні вимоги про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав від 30.12.2019 опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення. Отже, враховуючи обставини конкретної справи та за умови, якщо правовідносини між сторонами щодо спірного нерухомого майна мають договірний характер та таке майно не було відчужено до третіх осіб, вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно не може бути розцінена судами як неналежний спосіб захисту. Задоволення такого позову призводить до внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майновідомостей про речове право позивача на спірне нерухоме майно. Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення. Зазначене відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України. Слід ще раз звернути увагу, що судове рішення про задоволення позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем тільки за умови, що на час вчинення реєстраційної дії право власності зареєстроване за відповідачем, а не за іншою особою». У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21) зазначено, що: Під час розгляду справ цієї категорії суд повинен надати оцінку всім обставинам, які мали місце при зверненні стягнення на іпотечне майно. Тим самим суд визначає: (а) неправомірність дій особи, яка зазначена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як власник (адже саме ці дії призвели до внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно цих відомостей); (б) тим самим суд констатує, що ці дії не були здатні призвести до набуття права власності особою, яка позначена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як власник, а тому (в) в цієї особи відсутнє право власності, а отже (г) право власності належить позивачеві (якщо позивач доведе всі наведені вище обставини). Велика Палата Верховного Суду зауважує, що положення абзацу третього частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV (у редакції, чинній на момент звернення з позовом) адресовані насамперед суду, який, задовольняючи позов, зокрема, про скасування рішення державного реєстратора, має чітко визначитися з тим, кому саме і яке речове право внаслідок задоволення такого позову належить. Вирішивши наявний між сторонами спір про право на користь позивача, суд тим самим в мотивувальній частині рішення виснував, що право власності позивача було порушено та підлягає поновленню, правильно застосувавши положення абзацу третього частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV (у редакції, чинній на момент звернення з позовом)». Стаття 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є публічною, процедурною нормою і не містить та й не може містити приватноправових способів захисту і одночасно та всупереч принципу диспозитивності зобов`язувати суб`єкта поєднувати позовні вимоги, яких приватно-правова норма не передбачає (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 лютого 2023 року в справі № 316/2082/19 (провадження № 61-17264св21). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 755/5072/17 (провадження № 14-100цс19), на яку є посилання в касаційній скарзі, зазначено, що: «у пункті 12 договору іпотеки визначено, що у випадку невиконання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушення зобов`язання за цим договором та/або договором позики у встановлений іпотекодержателем строк, таку вимогу іпотекодержатель може задовольнити за рахунок предмета іпотеки, що є предметом цього договору. Цей пункт іпотечного договору містить відповідне застереження, яке прирівнюється до договору, згідно з яким іпотекодавець засвідчує, що він надає згоду на набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержателем за власним одноосібним письмовим рішенням. Іпотекодавець засвідчив, що наявність будь-яких інших документів, крім цього договору та письмового рішення іпотекодержателя набути предмет іпотеки у власність, для реєстрації права власності на предмет іпотеки не вимагається. Статтею 346 ЦК України передбачені підстави припинення права власності. Так, право власності припиняється у разі: 1) відчуження власником свого майна; 2) відмови власника від права власності; 3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 4) знищення майна; 5) викупу пам`яток культурної спадщини; 6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; 8) звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації; 11) припинення юридичної особи чи смерті власника. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом. Відповідно до ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Згідно до п. 58 Рішення ЄСПЛ у справі «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04) Страсбург, 10 лютого 2010 року, остаточне 10/05/2011), з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Як вбачається із матеріалів справи, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч О.М. фактично відновлена попередня іпотека від 29 лютого 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , згідно якої укладено договір іпотеки № 11307914000/1 щодо нерухомого майна: земельної ділянки 0,0477 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлової будівлі торгівельного павільйону «Експрес», що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2016 року визнано недійсними: результати аукціону від 03.09.2013 року, акт №3 від 03.09.2013 року про передачу права власності на куплене нерухоме майно що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та свідоцтва № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 про придбання нерухомого майна (земельної ділянки 0,0477 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлової будівлі торгівельного павільйону «Експрес», що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ) та зобов`язано ОСОБА_3 повернути арбітражному керуючому ОСОБА_6 придбане на аукціоні майно. Таким чином, було припинено право власності на оспорюване нерухоме майно за ОСОБА_3 . Іпотечний договір був укладений 25 квітня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо вищезазначеного нерухомого майна. Окрім того, постановою Дніпровського апеляційного суду від 29.05.2024 року ухвала Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, якою затверджено мирову угоду та визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянки 0,0477 га, кадастровий № 1213500000-01-024-1041, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та на нежитлову будівлю торгівельного павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , скасована та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Таким чином, було припинено право власності на оспорюване нерухоме майно за ОСОБА_1 . Отже, право власності позивача ОСОБА_1 щодо оспорюваного нерухомого майна припинено, а також право власності на оспорюване нерухоме майно за ОСОБА_3 припинено, з якою ОСОБА_1 укладено договір іпотеки щодо вищезазначеного нерухомого майна. Виходячи з вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими доказами по справі. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, власним тлумаченням норм права, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції. Крім того, вказані доводи були предметом розгляду у суді першої інстанції та судом першої інстанції їм було надано обґрунтовану оцінку, а тому вони додатковому правовому аналізу не підлягають. Крім того, апелянт не скористався наданими йому правами, не обґрунтував свої позовні вимоги та доводи апеляційної скарги, не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Оскаржуване рішення як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2024 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Судді: