Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/22185/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/22185/23 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 січня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого: Бєлової Л.В. суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії з визначення підстав для виплати додаткових винагород військовослужбовцям Сухопутних військ Збройних Сил України про відмову у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди за безпосередню участь в бойових діях (забезпечення здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії), встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2024 по 21.04.2022 включно; 2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати на виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100 000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в бойових діях (забезпечення здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії) за період 24.02.2022 по 21.04.2022 включно, встановлену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022, з урахуванням виплачених сум. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення у відповідній частині, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач наголошує, що судом не було враховано надані документи, які підтверджують факт участі ОСОБА_1 у бойових діях у спірний період, а також залишено поза увагою, що відповідальність за достовірність зазначених у таких документах відомостей несе уповноважений командир (начальник), який їх видав. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Після надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , офіцер відділу підготовки управління армійської авіації командування підготовки ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 22.07.2021 №110/ДСК залучений до складу сил і засобів об`єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій і Луганській областях з 24.07.2021. Наказом командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (по стройовій частині) від 24.07.2021 №176 позивача приписано вважати таким, що 24.07.2021 прибув до складу сил та засобів ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », які залучаються та беруть безпосередню участю в операції об`єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій і Луганській областях. Наказом командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (по стройовій частині) від 10.08.2021 №192 дату прибуття ОСОБА_1 змінено з 24.07.2021 на 22.07.2021. Матеріали справи свідчать, що начальником штабу - першим заступником командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » видано позивачу довідку від 01.08.2022 №2079/ОТУ про те, що він приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії), перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) у першому ешелоні оборони у складі ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у східній частині Донецького операційного району з 24 лютого по 21 квітня 2022 року. Указана довідка видана на підставі наказів командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », бойових наказів командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », наказів Головнокомандувача Збройних Сил України про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій, підсумкових бойових донесень командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », журналів бойових дій ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », рапорта начальника штабу - першого заступника командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Крім того, начальник армійської авіації - начальник управління армійської авіації командування підготовки ІНФОРМАЦІЯ_1 подав на ім`я т.в.о. командувача Сухопутних військ Збройних Сил України рапорт, яким просив включити до наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, із розрахунку 100 тис грн на місяць (з урахуванням раніше виплачених сум) майора ОСОБА_1 , який приймав участь у бойових діях (забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії), перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) у першому ешелоні оборони у складі ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у східній частині Донецького операційного району з 24 лютого по 21 квітня 2022 року. Підставами рапорту визначені документи, аналогічні довідці від 01.08.2022 №2079/ОТУ. За наслідками розгляду цього рапорта Комісією з визначення підстав для виплати додаткових винагород військовослужбовцям Сухопутних військ Збройних Сил України прийнято оформлене протоколом від 01.12.2022 №4 рішення, яким, зокрема, відмовлено у такій виплаті капітану ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю підтверджуючих документів виконання завдань на лінії бойового зіткнення з 24.02.2022 по 21.04.2022. У грудні 2022 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із запитом на інформацію, в якому просив повідомити про причини та підстави прийняття Комісією такого рішення із посиланням на документи, які досліджувалися та яких не вистачало для прийняття позитивного рішення. Листом від 10.02.2023 №116/8/1456 відповідач повідомив позивача, що документами, на підставі яких здійснювався розгляд питання про виплату додаткової винагороди, були рапорт від 06.09.2022 №62793 та довідка від 01.08.2022 №2079/ОТУ. Крім того, у листі міститься посилання на окреме доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, в якому наведено тлумачення поняття «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів». Суд першої інстанції у задоволенні адміністративного позову відмовив та зазначив, що матеріалами справи не підтверджується перебування позивача на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових завдань, виконання ним бойових завдань в районі ведення бойових дій, зокрема, з ураження повітряних цілей. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Згідно з абз. 1 ст. 1-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування приписано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Відповідними Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався і триває дотепер. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), пунктом 1 якої було встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Аналізуючи указану норму Верховний Суд, зокрема, у постановах від 11.04.2024 у справі № 560/3153/23, від 18.04.2024 у справі № 560/3145/23, від 05.12.2024 у справі № 200/1199/23, від 16.12.2024 у справі № 480/705/23, зауважував, що реалізація цитованих приписів указаної постанови вимагала визначення порядку та умов виплати такої додаткової винагороди, виходячи з того, що формулювання «а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах» є нечітким та породжує істотні труднощі у його правозастосуванні, що, насамперед, пов`язано із застосуванням сполучника «або», який має розділовий характер. Так, у постанові від 22.11.2023 у справі № 520/690/23 Верховний Суд констатував, що «текстуальний виклад цієї частини пункту 1 Постанови № 168 має широкий зміст, що за певних умов могло б спричиняти неоднакове її розуміння та застосування, наслідком чого може бути необґрунтована невиплата військовослужбовцю додаткової винагороди або, навпаки, виплата за відсутності для цього підстав». У постанові від 21.03.2024 у справі № 560/12539/22 Верховний Суд зазначив, що конкретизація умов, визначених цитованим положенням пункту 1 Постанови № 168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв`язку з чим подальшими змінами, внесеними постановою Уряду України від 07.07.2022 № 793 (застосовується з 24.02.2022), Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. Відповідно до статті 8 Закону України «Про Збройні Сили України» Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абзац другий частини четвертої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»). Наказом Міністра оборони України від 01.04.2022 № 98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2022 за №382/37718 (застосовується з 24.02.2022), внесено зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України. Так, з метою належного виконання пункту 1 Постанови № 168, Міністр оборони України оперативно врегулював питання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди директивами від 07.03.2022 № 248/1217, від 25.03.2022 № 248/1298, від 18.04.2022 № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01.06.2022), які протягом спірного періоду регулювали питання визначення саме документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця в означених діях і заходах. Надання таких телеграм, які є формою рішення Міністра, обов`язкового до виконання суб`єктами, підпорядкованими Міністерству оборони України, обґрунтоване особливостями правового режиму воєнного стану. У директиві від 25.03.2022 № 248/1298, яка діяла протягом періоду з 31.03.2022 до 16.06.2022, Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи), до складу якого, серед іншого, змістовно включено виконання військовослужбовцем: - бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій; - бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями тощо. Пунктом 3 цього окремого доручення установлено райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України. Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець. Пунктом 4 цієї ж телеграми установлено командирам військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку до цієї телеграми. Пунктом 4, який викладено в редакції телеграми від 18.04.2022 № 248/1529, установлено командирам тих військових частин (установ), що входять до складу створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) та виконують завдання в районі ведення воєнних (бойових) дій, та до яких відряджені військовслужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цієї телеграми. У підставах про видання такої довідки обов`язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цієї телеграми. Пунктом 5 установлено виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6). Наведені норми свідчать, що підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець. Як було встановлено раніше та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , однак у період з 22.07.2021 перебуває у підпорядкуванні ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Згідно з довідкою ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 01.08.2022 №2079/ОТУ позивач приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії), перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) в першому ешелоні оборони у складі ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у східній частині Донецького операційного району з 24 лютого по 21 квітня 2022 року. Довідка видана на підставі: наказів командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (по стройовій частині) від 11.01.2022 №7, від 21.04.2022 №80; бойових наказів командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 24.02.2022 №111дск/ОТУП ОКП, від 24.02.2022 №112дск/ОТУП ОКП; наказів Головнокомандувача ЗСУ від 10.03.2022 №84, від 13.03.2022 №101, від 31.03.2022 №102 про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій; підсумкових бойових донесень командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №№52-86 від 24.02.2022-31.03.2022, №№87-108 від 01.04.2022-21.04.2022; журналів бойових дій ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (реєстраційні номери 48т/рз/ОТУ, 51т/рз/ОТУ, 52т/рз/ОТУ); рапорта вх. №560/ОТУ від 31.08.2022). Крім того, про виплату позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, начальник армійської авіації - начальник управління армійської авіації командування підготовки ІНФОРМАЦІЯ_1 направив рапорт на ім`я т.в.о. командувача Сухопутних військ Збройних Сил України, в якому підстави його подання визначив документи, аналогічні тим, на підставі яких видавалася довідка від 01.08.2022 №2079/ОТУ. Судом апеляційної інстанції враховується, що, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначав, що, по-перше, у довідці від 01.08.2022 №2079/ОТУ мітиться посилання на рапорт начальника штабу - першого заступника командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 31.08.2022 №560/ОТУ, по-друге, довідка від 01.08.2022 №2079/ОТУ містить кутовий штамп ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », натомість підписана начальником штабу - першим заступником командира та начальником адміністративної групи ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », по-третє, у довідці від 01.08.2022 №2079/ОТУ містяться посилання на журнали бойових дій ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а не ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Викладене у своїй сукупності, на переконання відповідача, свідчить про очевидні невідповідності та неможливість встановлення правомірності видачі відповідної довідки. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що, як зазначив Верховний Суд у постанові від 21.03.2024 у справі № 560/3141/23, за зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, зміст та форма якої відповідають додаткам № 1, 2 окремого доручення, підписану уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир (начальник) перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, визначених пунктом 3 вищевказаного окремого доручення, на підставі якого визначив терміни безпосередньої участі кожного конкретного відрядженого військовослужбовця у бойових діях або заходах. Зміст цих документів може ставитися під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного чи зловмисного спотворення фіксації реальної участі конкретного військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах. Іншим випадком необхідності пошуку доказів участі військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах може бути ситуація втрати (знищення) документів військової частини (підрозділу) в умовах бойових дій, засвідчена відповідними документами (пункт 43 постанови Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 560/3141/23). Відтак окремі неточності змісту довідки від 01.08.2022 №2079/ОТУ за умови підписання її особами, щодо яких відповідач не висловлював сумнів у наявності в таких відповідних повноважень, не можуть мати негативних наслідків для позивача з огляду на обсяг зазначених у ній документів, які підтверджували участь останнього у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії), перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) в першому ешелоні оборони у складі ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у східній частині Донецького операційного району з 24 лютого по 21 квітня 2022 року. Доказів, що відповідачем вчинялися дії, спрямовані на уточнення зазначених у довідці від 01.08.2022 №2079/ОТУ відомостей, матеріали справи не містять. У свою чергу обов`язку з додаткового подання документів задля отримання передбаченої Постановою №168 додаткової винагороди чинним законодавством на військовослужбовця не покладено. Верховний Суд у постанові від 21.03.2024 у справі №560/3159/23 підкреслив, що порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду. Такий висновок підтриманий Верховним Судом й у постанові від 18.10.2024 у справі №560/1293/23. За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що у спірному випадку довідка від 01.08.2022 №2079/ОТУ є належним доказом підтвердження наявності права у позивача на виплату додаткової винагороди у відповідному розмірі за спірний період. Отже, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права в рішенні суду, яким відмовлено у задоволенні вимог позивача, що призвело до неправильного вирішення спору та є підставою для скасування та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог. Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд П О С Т АН О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року - задовольнити. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року - скасувати. Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з визначення підстав для виплати додаткових винагород військовослужбовцям Сухопутних військ Збройних Сил України, оформлене протоколом від 01 грудня 2022 року №4, про відмову у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди за безпосередню участь в бойових діях (забезпечення здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії), встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 24 лютого 2024 року по 21 квітня 2022 року включно. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військову частину НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати на виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткову винагороду у розмірі 100 000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в бойових діях (забезпечення здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії) за період 24 лютого 2022 року по 21 квітня 2022 року включно, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з урахуванням виплачених сум. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді В.О. Аліменко, Н.В. Безименна