Ухвала КЦС ВС № 201/9372/23

У Х В А Л А 13 січня 2025 року м. Київ справа № 201/9372/23 провадження № 61-17382ск24 Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання квартири особистою приватною власністю одного з подружжя, ВСТАНОВИВ: 27 грудня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Окорський В. В. через підсистему «Електронний Суд» направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року. У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне. У статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) викладені вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги. Пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України встановлено, що до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. З огляду на викладене, заявнику необхідно подати копію касаційної скарги для осіб, які беруть участь у справі або надати докази направлення. У пункті 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Згідно з підпунктом 8 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. У серпні 2023 року позивач подав позов, який містить вимогу майнового характеру щодо поділу спільного майна подружжя (квартири). Також відповідач подав зустрічний позов, який містить одну вимогу майнового характеру про визнання квартири особистою приватною власність. У постанові від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися в ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року в справі № 907/9/17). Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову в позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна. Заявник не надав належних та допустимих доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, також не повідомив, яка ціна позову, а із наданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити вартість спірного нерухомого майна, тому заявнику необхідно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна і, відповідно, самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору. Оскільки заявник оскаржує судові рішення в повному обсязі, а тому останній має сплатити судовий збір за дві майнові вимоги за первісним та зустрічним позовами (поділ спільного майна подружжя (квартири) та визнання квартири особистою приватною власність) за наступною формулою (А ? 1% ? 200 %), де А - це вартість спірного майна (квартири). Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду оригінал документа, що підтверджує його сплату. За частиною другою статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року залишити без руху, надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя В. М. Ігнатенко