Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/14075/24

Справа № 991/14075/24 Провадження № 1-кс/991/14168/24 УХВАЛА про задоволення скарги 10 січня 2025 рокумісто Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 52024000000000231. (1) Зміст поданої скарги 19.12.2024 до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшла зазначена скарга. Після проведення повторного автоматичного визначення слідчого судді, 09.01.2025 новим слідчим суддею у справі визначено ОСОБА_4 . Зі змісту скарги вбачається, що Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000231 від 13.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 Кримінального кодексу України (далі - КК), а саме перевіряються обставини ймовірного незаконного збагачення ОСОБА_5 . 10 грудня 2024 адвокат ОСОБА_6 направив на адресу САП та НАБУ клопотання в порядку ст. 220 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні в інтересах ОСОБА_7 . У клопотаннях зазначено про необхідності допиту нотаріусів, які посвідчували договори купівлі-продажу нерухомого майна, та оцінювачів нерухомого майна, які визначали ринкову вартість останнього, нібито за дорученням ОСОБА_5 , а також вилучення документів, в порядку тимчасового доступу. Водночас постановою прокурора САП від 11.12.2024 у задоволенні клопотань відмовлено. В обґрунтування такого рішення прокурор вказав, що ОСОБА_7 є іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, оскільки на його мобільні телефони було накладено арешт, а отже, останній може звертатися із клопотаннями, що стосуються безпосередньо обмеження таких прав. Також прокурор зважав на те, що сторони провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів та інших доказів. Тобто, фактично він дійшов висновку про те, що зазначені у клопотаннях слідчі та процесуальні дії, могла виконати особа, яка з ними звернулася. Однак, як зазначив у своїй скарзі адвокат ОСОБА_8 , ОСОБА_9 дійсно має статус іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, тобто є учасником кримінального провадження, а не стороною провадження. Вказаний статус не забезпечує останньому можливість реалізувати ті процесуальні можливості, визначені кримінальним процесуальним законодавством, що передбачені для сторони кримінального провадження. Згідно зі ст. 223, 224 КПК виключно слідчий або прокурор можуть здійснити таку слідчу дію, як допит. Отож, твердження прокурора, викладені в постанові, про перекладання обов`язків на сторону обвинувачення, в частині здійснення слідчих дій, є безпідставними, оскільки відповідно до норм законодавства виключно він уповноважений на вчинення вказаних дій. Зважаючи на викладене, на думку адвоката, мотивування, викладені в постанові прокурора, є такими, що не відповідають нормам законодавства, внаслідок чого постанова є необґрунтованою та незаконною. У зв`язку з цим, останній просив скасувати постанову прокурора САП ОСОБА_10 про відмову у задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій у цьому провадженні та зобов`язати прокурора повторно розглянути клопотання адвоката від 10.12.2024 року про проведення таких дій. (2) Позиції учасників провадження Особа, яка звернулася із скаргою та прокурор САП в судове засідання не прибули, просили здійснювати розгляд скарги без їх участі. Зі свого богу прокурор ОСОБА_11 направив заперечення проти задоволення цієї скарги. Зазначив, що прокурор самостійно визначає перелік доказів, а також самостійно збирає їх, зокрема визначає послідовність проведення слідчих та розшукових дій. Наразі процесуальні дії щодо ОСОБА_7 не здійснюються, права, свободи та інтереси останнього у цьому провадженні пов`язані виключно з вилученими та арештованими телефонами, що, відповідно, визначає межі судового контролю за діяльністю прокурора. Отож, на переконання прокурора, його рішення прийнято у межах повноважень та, з урахуванням обставин, не підлягає судовому контролю. (3) Мотиви слідчого судді щодо розгляду скарги Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК є судовий контроль за додержанням законів органами досудового розслідування, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування. Однією з форм такого контролю є розгляд скарг на рішення, дії та бездіяльність слідчого та прокурора у порядку ст. 303 КПК. Зокрема, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні, серед іншого, може бути оскаржено рішення прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником. З аналізу норм КПК вбачається, що при розгляді цієї категорії скарг судом оцінюється: 1) дотримання процесуального порядку вирішення клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій та строку його розгляду (не більше трьох днів); 2) обґрунтованість внесеного учасником кримінального провадження клопотання та предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим. Так, предметом судового контролю під час розгляду такої категорії скарг є не лише прийняте слідчим, прокурором рішення за результатом розгляду відповідного клопотання, а й дотримання процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами досудового розслідування у кримінальному провадженні. (3.1) Щодо дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій та строку його розгляду Відповідно до ч. 1 ст. 220 КПК клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника прокурор зобов`язаний розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй (частина 2 цієї ж частини статті). Як вбачається зі змісту скарги та доданих до неї документів, адвокат звернувся до НАБУ і САП із клопотаннями про допит нотаріусів та керівників суб`єктів оціночної діяльності, а також про звернення до суду із відповідними клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів. Постановою прокурора САП ОСОБА_12 від 11.12.2024 у задоволенні цих клопотань відмовлено. Рішення прокурора було прийнято у вигляді постанови, а тому є об`єктом оскарження до слідчого судді. Зі змісту постанови вбачається, що такі клопотання від 10.12.2024 надійшли на адресу прокурора за вх. № 20969-24 та вх. № 20970-24. Сама постанова, як вже було зазначено, датована 11 грудня 2024. У зв`язку з чим, слідчий суддя доходить висновку про відсутність порушення строку розгляду клопотань. Вимоги до постанови встановлені у ч. 5 ст. 110 КПК. Вона має складатися з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Перевіривши зміст постанови прокурора четвертого відділу САП ОСОБА_10 від 11.12.2024 про відмову у задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, слідчий суддя вважає, що вона містить усі необхідні відомості (елементи), передбачені для такого процесуального рішення. Водночас, на переконання слідчого судді, слід встановити, чи є така відмова обґрунтованою та вмотивованою. Так, у мотивувальній частині своєї постанови прокурор зазначив, що ОСОБА_7 має статус іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. Обмеження його прав полягає у вилученні стороною обвинувачення мобільних телефонів, які направлені до експертної установи. Тож, подані клопотання жодного зв`язку з обмеженням прав ОСОБА_5 не мають. Крім того, прокурор вказував на те, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, а також є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом. Останній також наголосив, що стороні обвинувачення належить самостійно визначитись з переліком доказів, необхідних для прийняття рішення у провадженні, та способами їх збору. Тобто, з аналізу таких тверджень вбачається, що фактично ОСОБА_9 та його адвокат не є суб`єктами звернення з такими клопотаннями, оскільки той має статус іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. Однак прокурор також зважає на те, що сторона захисту може самостійно здійснювати збирання доказів у провадженні. Слідчий суддя встановив, що НАБУ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками злочину, передбаченого ст. 368-5 КК, а саме за фактами ймовірного незаконного збагачення ОСОБА_7 . Метою звернення адвоката до НАБУ та САП з відповідними клопотаннями було повне, об`єктивне та неупереджене проведення досудового розслідування кримінального провадження та встановлення обставин відсутності складу кримінального правопорушення. Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 1 ст. 93 КПК). Відповідно до частини 3 цієї ж статті сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів, зокрема, шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді. Тобто, суб`єктом ініціювання проведення таких дій може бути сторона захисту, потерпілий або представник юридичної особи. Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК сторонами кримінального провадження з боку захисту є: підозрюваний, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники. Слідчий суддя констатував, що станом на дату звернення адвоката з відповідними клопотаннями до САП та НАБУ та станом на дату розгляду цієї скарги, ОСОБА_7 не було повідомлено про підозру в межах цього провадження. Тобто, він не є стороною кримінального провадження. 19.09.2024 слідчий суддя ВАКС постановив ухвалу, якою наклав арешт на вилучені під час проведення обшуку мобільні телефони ОСОБА_5 . Відповідно до п. 16-1 ч. 1 ст. 3 КПК інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, - особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом. А згідно з п. 25 частини першої цієї статті така особа є учасником кримінального провадження. Тож, в межах вказаного провадження останній є саме іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, оскільки на майно ОСОБА_5 було накладено арешт. У зв`язку з викладеним, відповідно до імперативних вимог КПК ані він, ані його адвокат фактично не мали б ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій, шляхом подання слідчому та прокурору відповідних клопотань, оскільки ОСОБА_9 не є стороною кримінального провадження, потерпілим або представником юридичної особи. Разом з тим, у цьому провадженні, оскільки досудове розслідування здійснюється саме за фактом можливого незаконного збагачення ОСОБА_5 , у подальшому за результатами матеріалів досудового розслідування буде прийматися рішення, в тому числі, щодо його можливого притягнення до кримінальної відповідальності - повідомлення йому про підозру. Відповідно практика ЄСПЛ свідчить, що особи з подібним статусом, незалежно від формальної підстави (повідомлення про підозру) мають право на захист. До того ж сам прокурор у своїй постанові зазначив про права, якими наділена сторона захисту у кримінальному провадженні. Тож, на думку слідчого судді, у цьому випадку ОСОБА_7 та особа, що діє в його інтересах, могли звертатися до слідчого та прокурора з відповідними клопотаннями в порядку ст. 220 КПК. Прокурор САП у своїй постанові не обґрунтував, чому саме проведення таких слідчих (розшукових) дій є недоцільним на цій стадії досудового розслідування, а лише зважав не на того суб`єкта звернення, змагальність сторін та дискреційність своїх повноважень. До прикладу, він мав би зазначити, що запитувані заявником факти вже було встановлено за допомогою проведення інших слідчих дій, тому у їх перевірці відпала потреба, при цьому, не розголошуючи будь-яких відомостей, що становлять таємницю досудового розслідування. Слідчий суддя зі свого боку також не може оцінити клопотання адвоката на предмет їх доцільності, оскільки прокурор не навів таких фактів у своїй постанові. Отож, на підставі викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про те, що прокурор ОСОБА_13 хоч і дотримався процесуального порядку вирішення клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій та строків його розгляду, водночас не обґрунтував свою постанову про відмову у задоволенні відповідних клопотань адвоката належним чином, у зв`язку з чим, скаргу слід задовольнити. На підставі викладеного, слідчий суддя постановив: -скаргу адвоката ОСОБА_3 на постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 52024000000000231 задовольнити; -скасувати постанову прокурора четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_14 про відмову у задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій від 11.12.2024; -зобов`язати прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 або іншого прокурора у кримінальному провадженні № 52024000000000231 повторно розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про проведення слідчих дій від 11.12.2024 впродовж трьох днів з дня наступного після отримання копії цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Слідчий суддя ОСОБА_1