Ухвала КЦС ВС № 688/4785/23

УХВАЛА 13 січня 2025 року м. Київ справа № 688/4785/23 провадження № 61-17014ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Гуцалюком Андрієм Романовичем, на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 червня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 11 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просила: визнати акт приймання-передачі транспортних засобів і техніки від 28 лютого 2022 року, складений ІНФОРМАЦІЯ_2 недійсним; витребувати із військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 сідельний автотягач SCANIA R440 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 та напівпричіп SCHMITZ S01 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 . Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 11 листопада 2024 року, у задоволенні позову відмовлено. 20 грудня 2024 року представник ОСОБА_2 - Гуцалюк А. Р. через систему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 червня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 11 листопада 2024 року, повний текст якої складено 19 листопада 2024 року. Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Хмельницького апеляційного суду від 11 листопада 2024 року, яке мотивовано тим, що повний текст оскарженого судового рішення отримано 20 листопада 2024 року через систему «Електронний суд», що підтверджено наданими доказами. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною другою статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. (частина третя статті 390 ЦПК України). Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження судового рішення заявником пропущено з поважних причин, Верховний Суд вважає за можливе його поновити. Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником не надано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. В касаційній скарзі ОСОБА_2 просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на відсутність фінансової можливості. До касаційної скарги додає відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу. За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року, справа № 821/1896/15-а, провадження № К/9901/14384/18). Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 (провадження № 61-11548св20) зазначав, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану. Верховний Суд зауважує, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан заявника для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо). Отже, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони. Наведені у клопотанні доводи не дають достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу. З урахуванням обставин справи та наданих заявником доказів, у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити, оскільки заявником не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану (наявність рухомого і нерухомого майна, довідки фіскальних органів про доходи, довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором. Частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми. Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн. Відповідно до частини третьої статті 2 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Предметом касаційного оскарження є вимоги немайнового характеру (визнання акту приймання-передачі транспортних засобів і техніки від 28 лютого 2022 року недійсним) та майнового характеру (витребування сідельного автотягача SCANIA та напівпричепа SCHMITZ). Зі змісту оскаржуваних рішень встановлено, що балансова вартість автомобіля SCANIA та причепа SCHMITZ, за результатами оцінки становить 928 000 грн. Отже, заявник за подання касаційної скарги в частині немайнових вимог має сплатити судовий збір у розмірі 1 717,12 грн (2 684,00 грн х 0,4) х 200 %)х 0,8). Оскільки ціна позову в частині майнових вимог становить 928 000 грн, то в частині вимог майнового характеру судовий збір підлягає сплаті в розмірі 14 848 грн (928 000 грнх 1%)х 200 %) х 0,8). Ураховуючи викладене, заявник за подання касаційної скарги має сплатити судовий збір у розмірі 16 565, 12 грн (1 717,12 грн + 14 848 грн). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , подане адвокатом Гуцалюком Андрієм Романовичем, про звільнення від сплати судового збору відмовити. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Гуцалюком Андрієм Романовичем, на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 червня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 11 листопада 2024 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Є. Червинська