Ухвала КЦС ВС № 939/3072/23

УХВАЛА 08 січня 2025 року м. Київ справа № 939/3072/23 провадження № 61-28ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду Київської області 27 серпня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договорами оренди земельних ділянок, ВСТАНОВИВ: Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , у якому просив розірвати договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 3221055300:04:001:0001, 3221055300:04:001:0002, 3221055300:04:001:0003, 3221055300:04:001:0008 з дати першого повідомлення - 06 жовтня 2021 року. Позов мотивований тим, що згідно договорів оренди, укладених 13 жовтня 2017 року, ОСОБА_2 передав йому в оренду свої земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221055300:04:001:0001, 3221055300:04:001:0002, 3221055300:04:001:0003, 3221055300:04:001:0008. Відповідно до п. 1.1. договорів, предметом договору є земельні ділянки з цільовим признанням для індивідуального садівництва (3221055300:04:001:0001, 3221055300:04:001:0002, 3221055300:04:001:0008) та/або для ведення особистого селянського господарства (3221055300:04:001:0003) та, земельні ділянки не належать до меліоративних земель. Відповідно до частини другої статті 23 ЗК України, визначення земель, придатних для потреб сільського господарства провадиться на підставі даних державного земельного кадастру. Тобто на момент внесення даних до державного земельного кадастру, меліоративна система функціонувала та земельні ділянки були придатні для потреб сільського господарства. Згідно даних Державного земельного кадастру на території Бучанського району відомості про меліоративні мережі, складові частини меліоративних мереж не внесені. У п. 2.4 кожного з договорів не вказано недоліки земельної ділянки, що вона відноситься до меліоративних земель, що система меліорації зруйнована і не функціонує, що істотно зменшує її характеристики. Відповідно до п. 3.1 договору строк оренди 8 років. У змісті договору немає зобов`язання орендаря здійснювати інвестиції у розвиток та підтримання технічної справності меліоративних систем. З відповіді Державного агенства водних ресурсів України вбачається, що земельні ділянки розташовані в межах меліоративних земель, в зоні функціонування меліоративної системи з гончарним дренажем. Тобто, у 2009 році меліоративна система функціонувала. Останні роки експлуатацією зазначеної системи ніхто не займався, оглядові і ремонті роботи на системі не проводились, дренажні колодязі в переважній більшості знищені. Отже, орендодавець передав у користування земельну ділянку у стані, що не відповідає умовам договору оренди. Чинні договори оренди земельної ділянки та дії орендодавця позбавляють орендаря права на отримання продукції та доходів. У договорі оренди відсутні меліоративні системи, які є приналежністю головної речі, земельної ділянки. Починаючи з третього кварталу 2019 року позивач припинив сплачувати орендну плату. 06 жовтня 2021 року позивач направив відповідачу електронного листа із зазначенням про неможливіть продовження дій договорів через неможливіть використання земельних ділянок у сільськогосподарському виробництві. Вказане звернення відповідач проігнорував. 05 січня 2022 року позивач направив чотири листи (з описами) на адресу відповідача з повідомленням про намір розірвати договори оренди земельних ділянок від 13 жовтня 2017 року про строкове платне користування земельними ділянками з кадастровими номерами: 3221055300:04:001:0001, 3221055300:04:001:0002, 3221055300:04:001:0003, 3221055300:04:001:0008. Вказані листи відповідачем теж проігноровані. Оскільки перше звернення до відповідача із заявою про намір розірвання договорів було здійснено 06 жовтня 2021 року, то позивач зазначає обгрунтованим вважати саме цю дату датою припинення дій договорів. 22 лютого 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договорами оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 3221055300:04:001:0001, 3221055300:04:001:0002, 3221055300:04:001:0003, 3221055300:04:001:0008, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кожним договором, пеню, інфляційні збитки та 3% річних, що загалом становить 151 005,16 грн. Зустрічний позов мотивований тим, що 13 жовтня 2017 року він уклав з відповідачем ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки з кадастром номером 3221055300:04:001:0001 площею 2,8658 га, яка розташована на території Бабинецької селищної ради. Відповідно до умов договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 2,8658 га для ведення садівництва. Строк дії договору становить 8 років, тобто до 12 жовтня 2025 року. Орендна плата складає: 17,00 грн. з врахуванням ПДФО та військового збору в період набуття чинності договором, до 12 жовтня 2018 року; 4783,54 грн. в рік (з урахуванням ПДФО та військового збору) в період з 13 жовтня 2018 року по 12 жовтня 2025 року; орендна плата за неповний рік розраховується пропорційно кількості місяців/днів в такому неповному році. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку приватності власності здійснюється з урахуванням щорічної індексації на індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік. Орендна плата вноситься у такі строки: щоквартально не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим кварталом, протягом якого орендар користується земельною ділянкою. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожен день прострочення. Відповідно до додаткової угоди №1 від 10 січня 2019 року, підписаної сторонами до договору оренди земельної ділянки 3221055300:04:001:0001, орендна плата за період дії договору з 13 січня 2019 року по 12 жовтня 2025 року становитиме 5 252,33 грн. 13 жовтня 2017 року між сторонами також було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастром номером 3221055300:04:001:0002, площею 2,8117 га, розташованої на території Бабинецької селищної ради. Строк дії договору становить 8 років, тобто до 12 жовтня 2025 року. Орендна плата складає: 23,00 грн. з врахуванням ПДФО та військового збору в період набуття чинності договором до 12 жовтня 2018 року; 6664,61 грн. в рік (з урахуванням ПДФО та військового збору) в період з 13 жовтня 2018 року по 12 жовтня 2025 року. Орендна плата за неповний рік розраховується пропорційно кількості місяців/днів в такому неповному році. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку приватної власності здійснюється з урахуванням щорічної індексації на індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік. Орендна плата вноситься щоквартально, не пізніше 5 числа, наступного за розрахунковим кварталом, протягом якого орендар користується земельною ділянкою. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожен день прострочення. Відповідно до додаткової угоди №1 від 10 січня 2019 року, підписаної сторонами до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3221055300:04:001:0002, орендна плата за період дії договору з 13 січня 2019 року по 12 жовтня 2025року становитиме 7 317,74 грн. 13 жовтня 2017 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастром номером 3221055300:04:001:0003, площею 3,6672 га, яка розташована на території Бабинецької селищної ради. Строк дії договору становить 8 років, тобто до 12 жовтня 2025 року. Орендна плата складає: 30,00 грн. з врахуванням ПДФО та військового збору в період набуття чинності договором до 12 жовтня 2018 року; 8607,11 грн. в рік (з урахуванням ПДФО та військового збору) в період з 13 жовтня 2018 року по 12 жовтня 2025 року. Орендна плата за неповний рік розраховується пропорційно кількості місяців/днів в такому неповному році. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку приватної власності здійснюється з урахуванням щорічної індексації на індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік. Орендна плата вноситься щоквартально, не пізніше 5 числа, наступного за розрахунковим кварталом, протягом якого орендар користується земельною ділянкою. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожен день прострочення. Відповідно до додаткової угоди №1 від 10 січня 2019 року, підписаної сторонами до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3221055300:04:001:0003, орендна плата за період дії договору з 13 січня 2019 року по 12 жовтня 2025 року становитиме 5 252,33 грн. 13 жовтня 2017 року позивач уклав з відповідачем ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3221055300:04:001:0008, площею 3,6672, яка розташована на території Бабинецької селищної ради. Строк дії договору становить 8 років, тобто до 12 жовтня 2025 року. Орендна плата складає: 69,00 грн. з врахуванням ПДФО та військового збору в період набуття чинності договором до 12 жовтня 2018 року; 18067,09 грн. в рік (з урахуванням ПДФО та військового збору) в період з 13 жовтня 2018 року по 12 жовтня 2025 року. Орендна плата за неповний рік розраховується пропорційно кількості місяців/днів в такому неповному році. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку приватної власності здійснюється з урахуванням щорічної індексації на індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік. Орендна плата вноситься у такі строки: щоквартально не пізніше 5 числа наступного за розрахунковим кварталом, протягом якого орендар користується земельною ділянкою. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0.1% несплаченої суми за кожен день прострочення. Відповідно до додаткової угоди №1 від 10 січня 2019 року підписаної сторонами до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3221055300:04:001:0008, орендна плата за період дії договору з 13 січня 2019 року по 12 жовтня 2025 року становитиме 19 837,66 грн. Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 27 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі залишено без задоволення. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договорами оренди земельних ділянок задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 109 138,93 грн, пеню в сумі 29 653,04 грн, три проценти річних в сумі 3 240,76 грн та компенсацію інфляційних збитків в сумі 8 972,43 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. ОСОБА_1 28 грудня 2024 року засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бородянського районного суду Київської області 27 серпня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду та передати справу на новий розгляд за встановленою підсудністю. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. У пункті 8 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла ціна позову визначається сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки. Предметом спору у справі за первісним позовом є розірвання договору оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 3221055300:04:001:0001, 3221055300:04:001:0002, 3221055300:04:001:0003, 3221055300:04:001:0008. Предметом спору у справі за зустрічним позовом є стягнення боргу за договорами оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 3221055300:04:001:0001, 3221055300:04:001:0002, 3221055300:04:001:0003, 3221055300:04:001:0008 у розмірі 151 005,16 грн. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023) Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023). Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023). Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023). Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України). Ціна позову у цій справі становить 263 985,34 грн (5 252,33 грн + 7 317,74 грн + 5 252,33 грн + 19 837,66 грн) * 3 роки) + 151 005,16 грн заборгованості і не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять. Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року). Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України). Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду Київської області 27 серпня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договорами оренди земельних ділянок. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: І. О. Дундар Є. В. Краснощоков В. І. Крат