Ухвала КАС ВС № 440/4862/24

УХВАЛА 13 січня 2025 року м. Київ справа № 440/4862/24 адміністративне провадження № К/990/50142/24 Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В.Е., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі № 440/4862/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування висновку службового розслідування, наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, у якому просив: - визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування від 10.02.2024 року вих.№140/115/15/2021 за фактом вчинення дій, що мають ознаки дисциплінарного проступку поліцейським взводу №1 (з обслуговування м. Кременчук) батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Полтавській області в частині встановлення вчинення дисциплінарного проступку поліцейським взводу №1 (з обслуговування м. Кременчук) батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Полтавській області ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Полтавській області від 12.02.2024 року №314 "Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарного стягнення" в частині застосування до поліцейського взводу №1 (з обслуговування м. Кременчук) батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Полтавській області, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у формі звільнення зі служби в поліції; - визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Полтавській області від 25.03.2024 року №133 щодо звільнення позивача зі служби в поліції відповідно до підпункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" з 25.03.2024 року; - поновити ОСОБА_1 на займаній посаді поліцейського взводу №1 (з обслуговування м. Кременчук) батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Полтавській області з 25.03.2024 року; - зобов`язати ГУНП в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.03.2024 року по дату поновлення на роботі. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 12.02.2024 року №314 "Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарного стягнення" в частині застосування до поліцейського взводу №1 (з обслуговування м. Кременчук) батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Полтавській області, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у формі звільнення зі служби в поліції. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 25.03.2024 року №133 о/с. Поновлено ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу №1 (з обслуговування м. Кременчук) батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Полтавській області з 26.03.2024. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.03.2024 по 20.06.2024 у розмірі 65656,29 грн (шістдесят п`ять тисяч шістсот п`ятдесят шість тисяч двадцять дев`ять копійок). У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління Національної поліції в Полтавській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. З матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Перевіривши касаційну скаргу відповідача, Судом встановлено, що її зміст не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки ним не обґрунтовано підстави, на якій подана касаційна скарга, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Так перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. В обґрунтування скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо статті 29 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України». Як зазначає скаржник є підтвердження неоднакового застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень законодавства стосовно притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських підрозділів поліції особливого призначення в період дії правового режиму воєнного стану. Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 3 частину 4 статті 328 КАС України з огляду на те, що Верховний Суд надавав висновок щодо застосування статті 29 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (зокрема, постанова від 23 листопада 2023 року у справі № 420/14443/22). Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження. Водночас, зазначення та обґрунтування виняткових підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, для допуску справи для перегляду судом касаційної інстанції не звільняє скаржника від обов`язку зазначення підстав касаційного оскарження, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України. Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргуГоловного управління Національної поліції в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі № 440/4862/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування висновку службового розслідування, наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулулу - повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Копію ухвали направити скаржнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя В. Е. Мацедонська