LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС640/21231/22

від 14.01.2025 · Адміністративна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Волинської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10…

УХВАЛА 14 січня 2025 року Київ справа № 640/21231/22 адміністративне провадження № К/990/818/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Волинської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.24 у справі №640/21231/22 за позовом Приватного підприємства "Будпостач" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: 07.01.2025 до суду надійшла касаційна скарга, направлена через підсистему «Електронний суд». У вступній частині касаційної скарги скаржником значиться Державна митна служба України, однак, скаржник звертає увагу, що у зв`язку з проблемами у роботі Єдиного державного реєстру юридичний осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, підсистемою «Електронний суд» особою, яка подає касаційну скаргу у даній справі автоматично сформовано Державну митну службу України. Однак, особою яка подає касаційну скаргу є саме Волинська митниця, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України. Відповідно, суд вирішує питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою як такою, що подана Волинською митницею на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, предметом спору у якій було визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості товару від 30.09.2022 №UA205030/2022/000052/2. Волинська митниця у касаційній скарзі просить судові рішення скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, суд виходить з такого. Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України). Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України (в редакції, чинній до 19.07.2024) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є: справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України (в редакції, чинній з 19.07.2024) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, зміни до КАС України, які набрали чинності 19.07.2024, не змінили правового регулювання віднесення справ до категорії справ незначної складності, позивачами у яких є юридичні особи. Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. З огляду на обставини, встановлені судовими рішеннями, предметом спору у цій справі є визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу, яке призвело до сплати митних платежів у більшому розмірі. При цьому, різниця таких платежів не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. У касаційній скарзі міститься посилання на те, що висновок Верховного Суду у цій справі є необхідним для формування правозастосовчої практики та забезпечення єдності підходів щодо застосування пункту 4 частини другої статті 53 МК України. Проаналізувавши такі доводи, колегія суддів вважає, що вони мають загальний характер і не містять достатніх обґрунтувань. У касаційній скарзі відсутнє посилання на наявність в судах першої та/або апеляційної інстанцій значної кількості справ з подібними правовідносинами, які вирішені судами по-різному, що давало б підстави вважати наявною правову проблему у застосуванні норм права, яку міг би вирішити суд касаційної інстанції, переглянувши конкретно цю справу. Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Волинської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.24 у справі №640/21231/22 за позовом Приватного підприємства "Будпостач" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення. Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіМ.М. Гімон Л.І. Бившева В.П. Юрченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»