Ухвала КАС ВС № 520/32691/23

ф У Х В А Л А 14 січня 2025 року м. Київ справа №520/32691/23 адміністративне провадження №К/990/48248/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Желєзного І.В., суддів: Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року у справі № 520/32691/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - ГУ НП в Харківській області), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 10 вересня 2018 року по 01 листопада 2023 року в межах шести місяців у сумі 77 481,04 грн; - зобов`язати ГУ НП в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 10 вересня 2018 року по 01 листопада 2023 року, в межах шести місяців у сумі 77 481,04 грн; - визнати протиправними дії ГУ НП в Харківській області щодо відмови у нарахуванні та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 по 01 листопада 2023 року, відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати"; - зобов`язати ГУ НП в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 року по 01 листопада 2023 року відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати". Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ГУ НП в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 вересня 2018 року по 09 березня 2019 року в межах шести місяців (180 днів). Зобов`язано ГУ НП в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 вересня 2018 року по 09 березня 2019 року в межах шести місяців (180 днів) у сумі 3 325,38 грн. Визнано протиправними дії ГУ НП в Харківській області щодо відмови у нарахуванні та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 року по 01 листопада 2023 року відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати". Зобов`язано ГУ НП в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 року по 01 листопада 2023 року відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати". У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Частково не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою. Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року у справі № 520/32691/23 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом надання до суду документа про сплату судового збору та обґрунтування наявності виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 02 січня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків касаційної скарги, у якій обґрунтовано наявності виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та додано документ про сплату судового збору. Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначає таке. Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно із статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів". За змістом частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. На підставі частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Розгляд справи в суді першої інстанції відбувався за правилами спрощеного позовного провадження. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Оскаржуючи рішення суду апеляційної інстанції, скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, на обґрунтування якого зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 31 травня 2018 року у справі № 823/1023/16, від 30 січня 2019 року у справі № 807/3664/14, від 26 червня 2019 року у справі № 826/15235/16, від 28 січня 2021 року у справі № 240/11214/19, від 28 червня 2023 року у справі № 560/11489/22, від 30 листопада 2023 року у справі № 380/19103/22, від 29 січня 2024 року у справі № 560/9586/22, від 15 лютого 2024 року у справі № 420/11416/23, від 06 грудня 2024 року у справі №440/6856/22 щодо застосування приписів статті 117 Кодексу законів про працю України. Водночас пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник послався на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Суд, проаналізувавши доводи касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами, доходить висновку про наявність в цьому випадку обставин, передбачені підпунктом «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, що уможливлює допуск цієї касаційної скарги до перегляду судового рішення, прийнятого за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження. Обґрунтування скаржника щодо наявності підстави для касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів. Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі. Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 328- 330, 334, 335, 338 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року у справі № 520/32691/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Витребувати справу № 520/32691/23 із Харківського окружного адміністративного суду.

3. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

4. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач І. В. Желєзний Судді В. Е. Мацедонська Ж. М. Мельник-Томенко