Постанова 4824 № 367/1666/23

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 грудня 2024 року м. Київ справа № 367/1666/23 провадження № 22-ц/824/12575/20/24 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Шкоріної О. І., суддів - Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М., за участю секретаря судового засідання - Височанської Н. В., Сторони: позивач - ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 03 травня 2024 року, ухвалене у складі судді Мерзлого Л. В., встановив: Уберезні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відшкодування майнової та моральної шкоди. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що йому разом із дружиною ОСОБА_3 на праві приватної власності в рівних частинах належить земельна ділянка, площею 0,195 га для обслуговування і будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий № 3210900000:01:049:0233 за адресою: АДРЕСА_1 . На вказаній земельній ділянці розташований належний позивачу з дружиною ОСОБА_3 житловий будинок на праві приватної власності в рівних частинах. Відповідач ОСОБА_2 є сусідом та власником частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,0851 га, кадастровий № 3210900000:01:049:0069. На вказаній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , розміщений житловий будинок, 3/8 частки якого належать на праві приватної спільної часткової власності відповідачу ОСОБА_2 . Позивач зазначає про те, що відповідач ОСОБА_2 з моменту придбання позивачем з дружиною будинку та земельної ділянки за вищевказаною адресою почав створювати всілякі перешкоди, пов`язані як з правом недоторканості житла, особистих свобод, так і перешкоди по вільному володінню, користуванню належними на праві приватної власності земельною ділянкою та будинком. Через паркан, який розділяє земельні ділянки позивача та відповідача, останній перекидає фекалії з вигрібної ями на подвір`я позивача, кидає через паркан по будинку позивача курячі яйця. ОСОБА_2 облаштував, нехтуючи нормами добросусідства, на своїй земельній ділянці, майже впритул до паркану позивача, який розділяє земельні ділянки, вигрібну яму, стоки з якої витікають на земельну ділянку позивача, з неї розповсюджуються неприємні запахи, що значно погіршує якість повітря та заважає позивачу користуватися своєю земельною ділянкою. Вигрібна яма побудована з порушенням законодавчих норм, не обладнана гідроізоляційною спорудою, щільною кришкою, відходи з неї виходять за межі вигребу, побудована на відстані 8 метрів від будинку позивача та на відстані 10 метрів від свердловини. На прохання позивача перенести вигрібну яму в інше місце, відповідач ОСОБА_2 ніяк не реагує, ображає, застосовуючи нецензурні слова. Крім того, відповідач ОСОБА_2 постійно порушує режим тиші, вмикає гучно музику, рівень шуму часто перевищує дозволений показник. Музику він гучно вмикає в недозволений час, в тому числі, і на вихідних, у зв`язку із чим позивач вимушений був звернутися до фахівців та провести акустичні вимірювання шуму в житловому приміщенні, на що витратив 8 500,00 грн. На зауваження відповідач не реагує, поводить себе зухвало, незважаючи на постійні звернення до поліції, продовжує нехтувати нормами співжиття та сусідської взаємоповаги. У порушення режиму тиші, ОСОБА_2 майже щоранку грюкає відром по металевому паркану, у зв`язку із чим позивач та його сім`я не можуть нормально відпочивати в нічний час доби, різко прокидаються та цілий день знаходяться в стресі, а неповнолітня дитина позивача, яка є інвалідом, постійно плаче та боїться лягати спати, матір позивача ОСОБА_4 вимушена звертатися до лікарів з приводу постійних стресів, порушення сну. На відновлення стану здоров`я дитини та матері витрачаються кошти на придбання ліків. Витрачена сума становить 985 грн, що також є значною майновою шкодою, спричиненою протиправними діями відповідача Бажаючи захиститися від шуму, який створює відповідач ОСОБА_2 , позивач вимушений був встановити на вікна шумозахисні ролети, на що витратив власні грошові кошти в сумі 80 000 грн, а також встановив відеокамери для відстеження та фіксації, упередження протиправних дій відповідача ОСОБА_2 на загальну суму 36 238,00 грн. Указані суми є значною майновою шкодою, спричиненою протиправними діями відповідача ОСОБА_2 . Таким чином, зазначає про те, що в результаті умисних, протиправних дій відповідача ОСОБА_2 , позивачу було заподіяно значну майнову шкоду в сумі 125 723,00 грн. Позивач також зазначає про те, що протиправними, умисними діями відповідача ОСОБА_2 позивачу та його сім`ї була завдана моральна шкода на суму 500 000 грн, яка полягає у порушенні права на особисту свободу, на недоторканість особи та житла, порушення звичайного способу життя, права на відпочинок, через протиправні, умисні дії відповідача ОСОБА_2 позивач та його сім`я знаходяться в постійному стресі та весь час знервовані, не можуть спати, не можуть нормально працювати, постійно лікуються, вимушені витрачати кошти на лікування, витрачають час на виклики поліції та на написання пояснень у відділі поліції, вимушені звертатися за захистом до органів влади. З урахуванням заяви про збільшення позовних вимоги, просить суд усунути перешкоди у володіння та користуванні власністю, зобов`язавши ОСОБА_2 припинити вчиняти умисні, протиправні дії, а саме: порушувати правила добросусідства; гучно вмикати музику та стукати по паркану ОСОБА_1 ; кидати курячі яйця та фекалії з вигрібної ями на будинок та подвір`я; перенести вигрібну яму від паркану ОСОБА_1 вглиб земельної ділянки ОСОБА_2 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 153 823 грн та моральну шкоду в сумі 500 000 грн. Судові витрати покласти на відповідача. Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 03 травня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відшкодування майнової та моральної шкоди - задоволено частково. Усунуто перешкоди у володінні та користуванні власністю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , зобов`язавши ОСОБА_2 припинити вчиняти умисні, протиправні дії, а саме: порушувати правила добросусідства. ОСОБА_5 перенести вигрібну яму, що розташована на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , від паркану ОСОБА_1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до встановлених санітарних норм та ДБН 360-92**. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн. Вирішено питання про судовий збір. В іншій частині позову відмовлено. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач допускає порушення при використанні вигрібної ями, які полягають в місці її розташування у безпосередній близькості до сусіднього домоволодіння, яке належить позивачу, що є порушенням правил добросусідства. Суд дійшов висновку, що відповідач порушує права позивача, як суміжного землекористувача та перешкоджає йому у вільному користуванні своїм майном, у зв`язку із чим суд вважав можливим задовольнити вимоги шляхом зобов`язання відповідача перенести вигрібну яму від паркану позивача у відповідності до встановлених санітарних норм та ДБН 360-92**. Відмовляючи у задоволенні вимог про відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що між придбанням позивачем ролетів, відеокамери, ліків, та діями відповідача відсутній безпосередній причинний зв`язок. Ураховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач та його сім`я, характер вимушених життєвих змін та враховуючи зусилля необхідні для відновлення попереднього стану з урахуванням принципу розумності, виваженості і справедливості визначив розмір моральної шкоди в сумі 50 000,00 грн. така сума буде достатньою та необхідною для компенсації перенесенених моральних страждань позивача, не поставить вкрай тяжкий матеріальний стан відповідача та не призведе до збагачення позивача за рахунок відповідача. Не погоджуючись із таким рішенням суду, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Щодо доказів фото та відео файлів, що були долучені позивачем на жорсткому диску, то такі не є належними доказами у справі, оскільки жодний файл на флешці не підписаний електронним підписом позивача. Звинувачення позивача спростовуються характеристиками відповідача, згідно з яких він характеризується позитивно. Оскільки однією з вимог позивача є перенесення вигрібної ями вглиб земельної ділянки відповідача, то у справі необхідно було притягнути в якості співвідповідача його матір ОСОБА_6 , яка є співвласником будинку та земельної ділянки. Щодо майнової шкоди заподіяної позивачу у зв`язку із встановленням останнім на вікна ролетів для зменшення звуку, то такі вимоги є безпідставними, оскільки ролети на вікна не виконують функцію шумоізоляції. Відеокамери на будинок встановлені позивачем для охорони будинку, такі повернуті не тільки в сторону будинку відповідача, а розташовані по всьому периметру будинку позивача. Позивачем не доведено за які саме камери необхідно стягнути компенсацію з відповідача. Позивач за рахунок відповідача хоче компенсувати собі витрати на встановлення охоронної системи на весь будинок. Протокол ТОВ «Кустичні матеріали та технології» не може бути належним доказом того, що відповідач гучно слухає музику у себе вдома, оскільки не є висновком експерта, який попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку. Зазначене товариство не є експертною організацією, що має право проводити такі дослідження. Сертифікат цього товариства надає йому можливість лише здійснювати торгівельну діяльність приладами для вимірювання шуму. Акт обстеження земельної ділянки від 17 лютого 2022 року складався за відсутності відповідача та його матері, при цьому свідки, які були допитані в судовому засіданні, з приводу розташування вигрібної ями на земельній ділянці відповідача, не змогли підтвердити, де і на якій відстані від паркану знаходиться така споруда. Вимога позивача про перенесення вигрібної ями не може бути виконана, оскільки в центрі земельної ділянки знаходиться колодязь відповідача, а по сторонам житлові будинки сусідів ОСОБА_7 і ОСОБА_8 . У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. ОСОБА_1 та його представник - ОСОБА_9 заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. В силу вимог частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві приватної власності в рівних частинах належить земельна ділянка, площею 0,195 га для обслуговування і будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий № 3210900000:01:049:0233 за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 23 лютого 2018 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Власик Т. М., зареєстрованого в реєстрі за №

200. Право власності зареєстровано 23 лютого 2018 року за № 24993525 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. На вказаній земельній ділянці розташований належний на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 житловий будинок, право власності на який останні набули на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 23 лютого 2018 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Власик Т. М., зареєстрованого в реєстрі за №

196. Право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23 лютого 2018 року за № 24993374. Крім того, ОСОБА_1 належить земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,0212 га, кадастровий № 3210900000601:049:0158 за адресою: АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06 червня 2019 року. ОСОБА_2 є власником частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,0851 га, кадастровий № 3210900000:01:049 на підставі рішення Ірпінського міського суду Київської області від 30 жовтня 2009 року № 2-2404/2009. Право власності зареєстровано 12 листопада 2021 року за № 45477746 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується, інформаційною довідкою із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. На вказаній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 розміщений житловий будинок, 3/8 частки якого належать на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 02 вересня 2009 року Державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори Бова Т. В., зареєстрованого в реєстрі на №1-1841. Право власності зареєстровано 02 жовтня 2009 року за №8939211 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в книзі 33-132 за №284, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 1/8 частки вказаного будинку належить матері ОСОБА_2 - ОСОБА_6 . Як вбачається з копії технічного плану, земельні ділянки ОСОБА_1 кадастровий №3210900000:01:049:0158 та кадастровий №3210900000:01:049:0233 суміжні із земельною ділянкою кадастровий №3210900000:01:049:0069, що належить ОСОБА_2 . Згідно Акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї власника житла - заявника ОСОБА_1 від 06 червня 2023 року, зі слів заявника родина у складі 3-х осіб фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , але не зареєстровані там. До матеріалів справи додано Акт обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_4 від 17 лютого 2022 року, посвідченого депутатом Ірпінської міської ради Плешко М. В. За результатами візуального обстеження встановлено, що на межі земельних ділянок сусідів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на земельній ділянці ОСОБА_2 знаходиться вигрібна яма, що розташована майже впритул до спільного паркану, з якої витікають стоки, які сприяють поширенню на суміжну земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1 нечистот та неприємних запахів. Вигрібна яма побудована з порушенням законодавчих норм, а саме: не обладнана гідроізоляційною спорудою, щільною кришкою, відходи з вигрібної ями виходять за межі вигрібу, крім того, вигрібна яма побудована майже впритул до паркану сусідньої земельної ділянки на відстані 8 м від будинку ОСОБА_1 та на відстані 10 м від свердловини. Акт підписано свідками: ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 ОСОБА_1 звертався до ВП № 2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області із заявами щодо порушення тиші та пошкодження паркану, на які органом поліції були надані відповіді. Зокрема, за результатами перевірки вказаних фактів органом поліції було встановлено відсутність складу адміністративного чи кримінального правопорушення. Так, згідно доповідної записки на ім`я начальника ВП № 2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області вбачається, що 26 серпня 2021 року ОСОБА_1 звертався до відділу поліції з проханням прийняти міри до мешканця будинку АДРЕСА_5 , який погрожує фізичною розправою, ображає нецензурними словами та який 26 серпня2021 року пошкодив трамбувальну машину під час чергового конфлікту. 02 вересня2021 року було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_4 , проте двері ніхто до приватного домоволодіння не відчинив, а тому було прийнято рішення залишити записку з проханням з`явитись до відділу поліції. На момент розгляду звернення до поліції ніхто не прибув. Разом з тим, працівниками поліції було встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення за вказаним зверненням, перевірка за результатами звернення була закінчена. Також 26 серпня 2021 року ОСОБА_1 зареєстрував у ВП № 2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області заяву про вчинення злочину мешканцем буд. АДРЕСА_4 , який погрожував заявнику фізичною розправою, 26 серпня 2021 року пошкодив трамбувальну машину. За результатами вивчення заяви було встановлено відсутність ознак кримінального правопорушення. З відповіді Бучанської окружної прокуратури Київської області від 18 вересня 2023 року № 53-7398вих-23, вбачається, що прокуратурою 18 вересня 2023 року до ЄДРДС під №42023112320001425 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частини першої статті 182 КК України на підставі звернень ОСОБА_1 . Здійснення досудового розслідування доручено сектору дізнання ВП № 2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області. ОСОБА_1 також звертався до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області з приводу обстеження земельної ділянки, наявності документів дозвільного характеру на будівництво дворового туалету та порушення виконання обов`язків, передбачених законодавством про забезпечення санітарного та епідемічного благоустрою за адресою: АДРЕСА_4 . За результатами розгляду звернення Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області 29 грудня 2021 року надано відповідь №Г-4672, згідно якої зазначили про те, що відповідно до п.6 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою КМУ від 07 червня 2017 року №406, зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиральнь, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ганків щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків не потребують документів, що дають право на їх виконання та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Спірні питання щодо місць розміщення вигребів на території присадибної ділянки розглядаються у порядку вирішення земельних спорів згідно законодавства у судовому порядку. Також листом від 30 червня 2021 року Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області у відповідь на звернення ОСОБА_1 було повідомлено, що інспектори КП «Управління благоустрою міста» в межах наданих повноважень на приватній території можуть лише рекомендувати проводити вчасно санацію та вигріб. Позивачем також надавався суду протокол акустичних вимірювань рівня шуму в житловому приміщенні по АДРЕСА_1 , згідно якого рівні шуму, що створюються при роботі акустичної системи, встановленій на суміжній ділянці ( АДРЕСА_4 ) в приміщенні спальні другого поверху будинку по АДРЕСА_1 , перевищують нормативні рівні шуму для спалень житла 1 категорії. Перевищення спостерігаються в діапазоні частот 125-2000Гц. Згідно рахунку за проведення дослідження позивачем сплачено суму в розмірі 8 500,00 грн. Позивачем надавались також копії оглядів лікарів членів сім`ї позивача, копії рецептів на ліки. Також до матеріалів справи долучено копію товарного чеку на двигун, пульт, ролети на суму 64 500,00 грн, 15 500,00 грн, 28 100,00 грн, копію рахунку на оплату системи відео нагляду на суму 18 600,00 грн, 9269,17 грн, 6 515,00 грн. Судом під час розгляду справи були допитані свідки, які пояснили суду, що бачили як відповідач перекидав фекалії на подвір`я позивача, зламав паркан позивача та голосно слухає музику. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України). Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові. Згідно статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до пункту е частини першої статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон. Відповідно до приписів статті 103 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (неприємні запахи, забруднення, тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок. Відповідно до статті 104 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей. тварин, на повітря, земельні ділянки та інше. Якщо дії сусіда є неправомірними та не відповідають умові заподіяння якнайменших незручностей, такі дії підлягають припиненню. Відповідно до статті 12 Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» громадяни України зобов`язані здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів, не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб`єктів та компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище. В якості обґрунтування позовних вимог позивачем по суті зазначено, що облаштування та фактичне використання відповідачем на території свого домоволодінння вигрібної ями із порушенням санітарних норм, призводить до забруднення повітря та засмічення (потрапляння нечистот) на територію належної позивачу земельної ділянки. Згідно Акту обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_4 від 17 лютого 2022 року, посвідченого депутатом Ірпінської міської ради Плешко М. В. За результатами візуального обстеження встановлено, що на межі земельних ділянок сусідів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на земельній ділянці ОСОБА_2 знаходиться вигрібна яма, що розташована майже впритул до спільного паркану, з якої витікають стоки, які сприяють поширенню на суміжну земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1 нечистот та неприємних запахів. Вигрібна яма побудована з порушенням законодавчих норм, а саме: не обладнана гідроізоляційною спорудою, щільною кришкою, відходи з вигрібної ями виходять за межі вигрібу, крім того, вигрібна яма побудована майже впритул до паркану сусідньої земельної ділянки на відстані 8 м від будинку ОСОБА_1 та на відстані 10 м від свердловини. Акт підписано свідками: ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 . Відповідно до п.п. 2.21, 2.22 Державних санітарних норм та правил утримання території населених місць, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 березня 2011 рок № 145 рідкі відходи (фекалії, сеча, помиї), що утворюються у житлових та громадських будівлях і спорудах за відсутності централізованого водопостачання та водовідведення, допускається зберігати у вигрібних ямах (вигребах). Вигреби повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстаньне менше 20 м. Місце розташування вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил добросусідства. Спірні питання щодо місць розміщення вигребів на території присадибної ділянки розглядаються у порядку вирішення земельних спорів згідно з законодавством. Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 зазначених вище норм та правил державний санітарно-епідеміологічний нагляд за утриманням територій населених місць здійснює державна санітарно-епідеміологічна служба згідно з санітарним законодавством у порядку запобіжного та поточного нагляду. Поточний державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється вибірковими перевірками дотримання санітарного законодавства на об`єктах благоустрою за планами органів, установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби двічі на рік, а також позапланово залежно від санітарної, епідемічної ситуації та за зверненнями громадян. Таким чином, вигрібна яма розташована на території домоволодіння АДРЕСА_2 розташована в порушення вимог п.п. 2.22 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць ближче, ніж 20 м від стіни сусіднього будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується Актом обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_4 від 17 лютого 2022 року, посвідченого депутатом Ірпінської міської ради Плешко М. В., однак колегія суддів звертає увагу, що позивачем ОСОБА_1 не доведено, що в зв`язку із таким розташуванням цієї ями будь-яким чином порушуються його особисті майнові або немайнові права, не надано доказів звернення до державної санітарно-епідеміологічної служби з повідомленнями про порушення санітарних норм та правил ОСОБА_2 . Твердження про те, що внаслідок неправильного розташування вигрібної ями,позивачу створюються незручності, які полягають у неприємних запахах, які погіршують якість повітря, та засмічення (потрапляння нечистот) на територію належної позивачу земельної ділянки не знайшли свого підтвердження, оскільки відсутні й будь-які докази (наприклад, реагування санітарних служб тощо) щодо засмічення земельної ділянки позивача та наявності стороннього запаху (нестерпного смороду), який би розповсюджувався із вказаної вигрібної ями та порушував права позивача. Також, за порушення норм санітарного законодавства передбачена адміністративна відповідальність - даних про те, що ОСОБА_2 притягався до такої відповідальності за не відповідність розташування вигрібної ями судом не встановлено. Таким чином, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, а рішення в частині задоволення позовних вимог щодо зобов`язання відповідача перенести вигрібну яму підлягає скасуванню та ухваленню нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції зобов`язавши відповідача перенести вигрібну яму безпідставно послався на Санітарні норми та ДБН 360-92**, які втратили чинність, таким чином у суду не було правових підстав для їх застосування до виниклих правовідносин. Водночас, позовна вимога щодо вимога не чинити умисні, протиправні дії, а саме не порушувати правила добросусідства в майбутньому - не може бути задоволена, оскільки захисту підлягає тільки конкретно порушене, невизнане або оспорюване право, свободу чи законний інтерес, а не передбачуване, можливе порушення. Рішення суду не може прийматись як застереження від будь-яких порушень в майбутньому, та не може бути умовним. Що стосується вимог про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди. Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі. Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що під час розгляду справи не здобуто доказів щодо спричинення позивачу матеріальних втрат, до яких не можна віднести понесені ним на власний розсуд витрати із встановлення шумозахисних ролетів на вікна, камер спостереження прибудинкової території та придбання ліків, то відсутні підстави для виникнення у відповідача обов`язку з відшкодування позивачу майнової шкоди в розмірі з огляду на положення статей 11, 22, 1166 ЦК України. Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Тлумачення положень статей 11 та 23 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди. ОСОБА_1 посилалася на те, що ОСОБА_6 пошкодив його паркан, перекидає через паркан фекалії, кидає яйця, ображає нецензурними словами та голосно слухає музику, чим порушує правила добросусідства, у зв`язку із чим йому було заподіяно моральну шкоду в розмірі 500 000,00 грн. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Та обставина, що відповідач перекидав фекалії на подвір`я позивача, зламав паркан позивача та голосно слухає музику підтверджена показаннями свідків, та звернення позивача з неодноразовими заявами до правоохоронних органів про конфлікт з ОСОБА_10 . Зазначені обставини є беззаперечним доказом спричинення відповідачем моральної шкоди позивачу, яка полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача щодо нього самого, членів його сім`ї та близьких родичів. Зазначене призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків позивача, а тому з урахуванням засад розумності та справедливості, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення відшкодування за спричинену моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн Доводи апеляційної скарги в цій частині зводяться до незгоди з висновками суду. Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду попередньої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми процесуального права. Будь-яких інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції в цій частині, апелянтом не наведено. За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди є законним і обгрунтованим, підстави для його скасування відсутні. Керуючись статтями 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргуапеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 03 травня 2024 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про усунення перешкод у володінні та користування ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , зобов`язавши ОСОБА_2 припинити вчиняти умисні протиправні дії, а саме порушувати правила добросусідства; зобов`язання ОСОБА_2 перенести вигрібну яму, що розташована на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , від паркану ОСОБА_1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до встановлених Санітарних норм та ДБН 360-92** скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким ОСОБА_1 у задоволенні цих позовних вимог відмовити. У решті вимог рішення Ірпінського міського суду Київської області від 03 травня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повна постанова складена 13 січня 2025 року. Суддя - доповідач: О. І. Шкоріна Судді: Л. Д. Поливач А. М. Стрижеус