Постанова Сумський апеляційний суд № 591/6324/24

Справа №591/6324/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Янголь Є. В. Номер провадження 33/816/920/24 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 грудня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 22 липня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , водій ФОП « ОСОБА_2 » притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн, - В С Т А Н О В И В: Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 22 липня 2024 року водій ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік за те, що він 15.06.2024 р. о 23.43 год. в м.Суми, по вул. Г.Крут поблизу б.17 «а» керував транспортним засобом CHEVROLET NIVA, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота , порушення координації рухів. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора ALCOTEST «Drager» та в закладі охорони здоров`я відмовився в установленому законом порядку. Своїми діями порушив п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись з вказаним судовим рішенням особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови Зарічного районного суду м. Суми від 22 липня 2024 року, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування вимог поновлення строку на апеляційне оскарження вказував, що 31 липня 2024 року ним на поштову адресу Сумського апеляційного суду було помилково направлено апеляційну скаргу , яку йому повернули і 14 серпня 2024 він отримав вказану апеляційну скаргу, тому просив поновити пропущений строк звернення до суду з апеляційною скаргою. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував, що розгляд справи відбувся без його участі та його не було належним чином повідомлено про розгляд справи. Зазначав, що відсутні докази зупинки та керування ним транспортним засобом. На думку апелянта протокол містить розбіжності у часі керування транспортним засобом і його складанням. Стверджував, що не було надано направлення на проведення медичного освідування, поліцейськими одразу було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я, а не на місці зупинки транспортного засобу. Вказував, що протокол про адміністративне правопорушення був складений працівником поліції у відсутності 2-х свідків, присутність яких є обов`язковою. На думку апелянта, усі наявні у справі докази вказують про відсутність в його діях складу правопорушення. Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який підтримав вимоги апеляційної скарги, просив поновити строк на оскарження постанови судді Зарічного районного суду м. Суми від 22 липня 2024 року, постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження відносно нього закрити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, відеофайли, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Відповідно до положень ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Як вбачається з матеріалів справи, дійсно ОСОБА_1 направив апеляційну скаргу на адресу Сумського апеляційного суду, яку йому було повернуто. Враховуючи вказані обставини, з метою забезпечення особі її права доступу до правосуддя для захисту своїх прав, апеляційний суд вважає за необхідне поновити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Зарічного районного суду м. Суми від 22 липня 2024 року, як такий, що пропущений нею з поважних причин. Щодо постанови судді Зарічного районного суду м. Суми від 22 липня 2024 року, яку апелянт просив скасувати та закрити провадження у справі, то тут апеляційний суд зазначає наступне. Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись. Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується наступними доказами: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 747359 від 16.06.2024 року щодо вчинення ОСОБА_1 , правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає, містить всі обставини, які складають об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с. 1); - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Огляд проводився у зв`язку з виявленими у останнього ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. (а.с.2); - довідкою від 17.06.2024 р. відповідно до якої ОСОБА_1 має посвідчення водія (а.с.5) - Відеозаписами, з яких вбачається, що працівниками поліції був зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . На запитання поліцейських чи вживав водій алкоголь, останній повідомив, що вживав. На пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі водій відмовився. Після чого йому було роз`яснено, що за відмову від проходження огляду також є відповідальність і на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення. Поліцейськими було складено протокол, копію якого ОСОБА_1 отримав. Крім цього в судовому засіданні суду апеляційної інстанції був допитаний ОСОБА_1 , який вину у скоєному правопорушенні визнав повністю. Дослідивши вказані матеріали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у поза розумний сумнів. Щодо тверджень апелянта про те, що розгляд справи відбувся без його участі та його не було належним чином повідомлено про розгляд справи, то їх апеляційний суд визнає необґрунтованими, оскільки згідно матеріалів справи, а саме довідки секретаря судового засідання Сухонос Є.О. від 12 липня 2024 року ОСОБА_1 був повідомлений в усній формі особисто за його номером телефону. Твердження апелянта про те, що відсутні докази зупинки та керування ним транспортним засобом, є надуманими, оскільки спростовуються дослідженим відеозаписом, з якого вбачається, що поліцейськими 15 червня 2024 року о 23.43 год було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Доводи апелянта про те, що поліцейськими одразу було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я, а не на місці зупинки транспортного засобу, апеляційний суд визнає безпідставними, оскільки вони також спростовуються відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 спочатку було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а після відмови, запропоновано пройти огляд в медичному закладі, на що водій також відмовився. Що стосується доводів апелянтів про те, що працівниками поліції не було залучено свідків до проведення, то апеляційний суд їх вважати обґрунтованими не може, оскільки ч. 2 ст. 266 КУпАП після прийняття Закону України № 1231-IX від 16 лютого 2021 року зазнала змін і відповідно до неї огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, оскільки всі дії з приводу відмови ОСОБА_1 були зафіксовані на відеозапис, який був долучений до справи та містить фіксацію усієї процедури, а тому наявність 2 свідків у цьому разі є не обов`язковою, у зв`язку з чим це не впливає на допустимість самого протоколу про адміністративне правопорушення. З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, які узгоджуються між собою, апеляційний суд приходить до висновку про правильність та обґрунтованість висновку суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що підтверджується відеозаписом з технічних засобів відеозапису працівників поліції. Тому, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі, як про те ставить питання апелянт, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, а викладена позиція в апеляційній скарзі розцінюється судом апеляційної інстанції як захисна, та направлена на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 судом першої інстанції накладено у межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, з дотриманням вимоги ст.ст. 33-35 КУпАП, і є достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, зокрема виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нею нових правопорушень. Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною і обґрунтованою, а тому законних підстав для її скасування, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі захисника не вбачається. Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України, П О С Т А Н О В И В: Поновити особі, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Зарічного районного суду м. Суми від 22 липня 2024 року. Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 22 липня 2024 року, якою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, залишити без змін, а апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.