Ухвала КЦС ВС № 359/235/21

УХВАЛА 16 грудня 2024 року м. Київ справа № 359/235/21 провадження № 61-13640ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року у справі за позовом Бориспільської міської ради Київської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державного реєстратора Першотравневої сільської ради Обухівського району Заставенко Анни Вікторівни, треті особи: Головне управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради, Комунальне підприємство «Керуюча компанія «Мій дім - Бориспіль», Товариство з обмеженою відповідальністю «Спліт Рент», про скасування рішень про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення та витребування цього об`єкта нерухомого майна з чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ: 08 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року в указаній справі. Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, зокрема, надання доказів на підтвердження ціни позову на день подання позовної заяви. На виконання вимог ухвали, ОСОБА_1 надіслала заяву про відстрочку сплати судового збору. До заяви додано звіт про оцінку майна. Клопотання про відстрочку сплати судового збору мотивовано тим, що згідно звіту про оцінку майна вартість спірного майна становить 2 896 774 грн, отже судовий збір за подання касаційної скарги повинен становити 86 903,22 грн, проте ОСОБА_1 через скрутне матеріальне становище не має можливості сплатити судовий збір у вказаному розмірі. Вивчивши доводи клопотання, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню. Згідно з частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (частина третя статті 136 ЦПК України). Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»). Наведеною нормою передбачено право суду, а не його обов`язок щодо відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 81, 83 Цивільного процесуального кодексу України покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням. Обґрунтовуючи свій майновий стан ОСОБА_1 додала відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу станом на 19 листопада 2024 року. Вирішуючи клопотання Верховний Суд урахував, що зазначені у ньому обставини не є безумовними підставами для звільнення заявника від сплати судового збору, оскільки на їх підтвердження не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану ОСОБА_1 (наявність рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах, тощо), який перешкоджає заявнику виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором. Таким чином клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню. Відмова у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми. Зважаючи на те, що позовну заяву подано у січні 2021 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2021 року. Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 270,00 грн. Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що Бориспільською міською радою Київської області було заявлено одну вимогу немайнового характеру (скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення) та майнову вимогу про витребування майна з чужого незаконного володіння. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позову) встановлено, що за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За правилом частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Петров