Постанова Кропивницький апеляційний суд № 405/8948/23

ПОСТАНОВА Іменем України 09 січня 2025 року м. Кропивницький справа № 405/8948/23 провадження № 22-ц/4809/85/25 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючий суддя - Дуковський О.Л. судді - Дьомич Л.М., Письменного О.А. Учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Артеміда - Ф»; відповідач - ОСОБА_1 . Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Артеміда - Ф», інтереси якого представляє адвокат Дзунза Ольга Володимирівна на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 травня 2024 року ,у складі головуючого судді Драного В.В. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія» Артеміда - Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , - ВСТАНОВИВ: У грудні 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф», в інтересах якого діє адвокат Бачинський Остап Михайлович звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання позики № 2993648 від 30.09.2019. Позивач в обґрунтування позовних вимог вказував, що 30.09.2019 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2993648. Вказував, що зазначений договір укладений в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту, що опубліковано на веб-сайті: https://mycredit.ua, підписана електронним цифровим підписом ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та акцептована ОСОБА_1 . Посилається, що 30.09.2019, шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень Закону України «Про електронну комерцію» ч. 1 ст. 205 ЦК України) та заявки на укладення договору № 2993648 від 30.09.2019 про прийняття пропозиції укласти договір позики. Вважав, що зазначені умови є публічною пропозицією в розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України. Відповідач здійснивши дії, спрямовані на укладення договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з веденням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому було перераховано грошові кошти у розмірі - 6400,00 грн , на поточний рахунок/картковий рахунок НОМЕР_1 вказаний відповідачем при оформленні договору позики. На умовах договору позикодавець надав відповідачу грошові кошти (позику) у гривні на умовах передбачених договором позики № 2993648 у розмірі 6400,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, з кінцевим терміном погашення не пізніше 30.10.2019, розмір акційних процентів у день користування коштами кредиту становить 0,88 %, базова процентна ставка/день 2,70 %. Вказував, що позикодавець свої зобов`язання за договором позики виконав в повному обсязі. Відповідач не виконав свої зобов`язання, не здійснив жодного платежу, передбаченого договором позики, як повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредиту. Тому, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором позики, станом на 04.12.2023 утворилася заборгованість у відповідача перед позивачем, яка становить - 35 785,56 грн , а саме: залишок заборгованості за тілом - 6400, 00 грн, залишок заборгованості по процентам за користування - 3 072, 00 грн , залишок заборгованості по простроченим процентам за користування - 3200, 00 грн, залишок заборгованості по простроченим процентам за користування (нараховані новим кредитором) - 20 736, 00 грн, інфляційне збільшення - 2 377,56 грн. 10.03.2020 ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу № 002-100320, яке в свою чергу відступило право вимоги на користь ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» на підставі договору факторингу № 20210622/1 від 22.06.2021. За договором факторингу № 20210622/1 від 22.06.2021 року та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» набула статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являються боржниками ТОВ ««1 Безпечне агенство необхідних кредитів», включно і до ОСОБА_1 . Просив стягнути з відповідача заборгованість за договором позики № 2993648 від 30.09.2019 в сумі 35 785,56 грн та вирішити питання про розподіл судових витрат. Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 травня 2024 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі тта вирішити питання про розподіл судових витрат. Не погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів у цій справі у відповідності до положень ст.ст. 76-79 ЦПК України ,які підтверджували факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі заявленому позивачем. Вважає, що сторонами договору було досягнуто усіх істотних умов правочинів та їх укладеності, а відступлення права вимоги може здійснюватися лише відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Вказує ,що на підтвердження заявлених вимог у відповідності до ст.. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» суду першої інстанції було надано оригінал виписки по рахунку заборгованості за договором позики де відображена сума виданого кредиту та відображена заборгованість станом на 04.12.2023. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Згідно ч.ч.1,3 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи категорію та складність даної справи, справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам процесуального права. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 30.09.2019 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір позики № 2993648 (а.с. 14). Згідно з п. 1 договору позики, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. У п. 2 договору позики передбачено, що сума позики становить 6400,00 грн , строк позики 30 днів, дата повернення позики 30.10.2019 року, базова процентна ставка - 1,60 % у день, розмір акційних процентів у день - 0,88 %, проценти на прострочену позику у день 2,70 %. Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення на залишок позики та у випадку дострокового її повернення підлягають відповідному перерахунку (п. 3). Згідно п. 4.1. та п. 4.2. підписанням цього договору відповідач підтвердив, що ознайомився на сайті https://mycredat.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачено ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; до моменту підписання вивчив договір та правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredat.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, йому зрозумілі. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків. Згідно статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків, оформлена в електронній формі. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. У постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 Верховний Суд зазначив, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. 10 березня 2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу № 002-100320, за яким до останнього перейшло відступлення прав вимоги (а.с. 40-45). Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 002-100320 від 10.03.2020 ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло права грошової вимоги за договором позики № 2993648 (боржник ОСОБА_1 ) в розмірі 12 672,00 грн, з яких: 6400,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; залишок заборгованості по процентам за користування - 3 072, 00 грн, залишок заборгованості по простроченим процентам за користування - 3200, 00 грн (а.с. 88-92). З матерфіалів справи вбачається, що 22 червня 2021 року між ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу № 20210622/1 (а.с. 25-32). За договором факторингу № 20210622/1 від 22.06.2021 року та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» набула статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являються боржниками ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 20210622/1 від 22.06.2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» набуло права грошової вимоги за договором позики № 2993648 (боржник ОСОБА_1 ) в розмірі 12 672,00 грн, з яких: 6400,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; залишок заборгованості по процентам за користування - 3 072, 00 грн, залишок заборгованості по простроченим процентам за користування - 3200, 00 грн (а.с. 93-107). Звернувшись до суду із цим позовом, ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» вказувало, що відповідачем не виконувалися умови договору позики № 2993648 від 30.09.2019, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 35 785,56 грн , яка складається із: залишок заборгованості за тілом - 6400, 00 грн, залишок заборгованості по процентам за користування - 3 072, 00 грн , залишок заборгованості по простроченим процентам за користування - 3200, 00 грн , залишок заборгованості по простроченим процентам за користування (нараховані новим кредитором за період з 22.06.2021 по 20.10.2021) - 20 736, 00 грн., інфляційне збільшення - 2 377,56 грн . На підтвердження зазначеної заборгованості позивач надав розрахунок заборгованості від 04.12.2023 (а.с. 17). У постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц (провадження № 61-16754св19), від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц (провадження № 61-22158св19) зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом із тим відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №

75. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що виписки за картковими рахунками (за кредитним договором) можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції ,що розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту та користування ним. В матеріалах справи відсутня виписка по картковому рахунку, яка б підтверджувала рух коштів та те, що відповідач користувався кредитними коштами на власний розсуд. Наданий позивачем розрахунок є документом, що створений самим позивачем, а тому, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст.ст. 367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Артеміда - Ф» - залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 травня 2024 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий О.Л. Дуковський Судді: Л.М. Дьомич О.А. Письменний