Постанова 4824 № 359/9548/24

справа № 359/9548/24 головуючий у суді І інстанції Яковлєва Л.В. провадження № 22-ц/824/4099/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 січня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді - Березовенко Р.В., суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» поданою представником адвокатом - Кислощук Яною Сергіївною на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з розподілу природного газу,- В С Т А Н О В И В: У вересні 2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» - адвокат Кислощук Яна Сергіївна звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2024 року з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з розподілу природного газу за період з 01 вересня 2023 року по 30 червня 2024 року в розмірі 4 218,72 грн, 3% річних в розмірі 44,22 грн, інфляційних втрат в розмірі 120,13 грн, а також 3 028,00 грн судового збору. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з розподілу природного газу повернуто позивачу на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України. Не погодившись із вказаною ухвалою суду представник Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» - адвокат Кислощук Яна Сергіївна 07 листопада 2024 року через систему Електронний суд подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2024 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що 13 вересня 2024 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області прийнято ухвалу про залишення позовної заяви без руху, оскільки згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують викладені обставини. У позовній заяві місцем проживання та виконання договору ОСОБА_1 зазначено адресу: АДРЕСА_1 . Однак, позивачем не надано суду доказів проживання відповідача за вказаною адресою станом на дату подання вказаного позову до суду. Приєднана копія Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 56947026 датується 08 квітня 2016 року і відповідач за цей час могла відчужити житловий будинок на користь третіх осіб. Апелянт зазначає, що, скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 175 ЦПК України, та при поданні позову навів обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, а також зазначив, що до матеріалів справи він надав докази якими, на його думку, ці обставини підтверджуються, а саме, Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №56947026 від 08 квітня 2016. Однак, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що копія Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 56947026 датується 08 квітня 2016 року і відповідач за цей час могла відчужити житловий будинок на користь третіх осіб. Повертаючи позов Скаржника до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з розподілу природного газу, місцевий суд фактично дав оцінку доказам наданим позивачем на обґрунтування позовних вимог, що є неприпустимим. Тому позовна заява складена з урахуванням положень ст. 175 ЦПК України, містить всі визначені даною статтею обов`язкові реквізити, позовні вимоги викладені в чіткій, ясній і зрозумілій формі. Незгода суду з наведеним у заяві обґрунтуванням позивача щодо надання суду доказів не є підставою для визнання заяви неподаною та її повернення. Ухвала Бориспільського міськрайонного суду Київської області про визнання заяви неподаною та її повернення є такою, що порушує ч. 3 ст. 185 ЦПК України. Крім того, скаржник не погоджується з твердженням суду першої інстанції, що відповідач за цей час могла відчужити житловий будинок на користь третіх осіб, адже судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях. Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» поданою представником адвокатом - Кислощук Яною Сергіївною на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з розподілу природного газу, надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу. Ухвала про відкриття апеляційного провадження разом з копією апеляційної скарги були надіслані за адресою проживання ОСОБА_1 , зазначеною позивачем у позові, однак за даними трекінгу поштових відправлень АТ «Укрпошта» рекомендоване поштове повідомлення повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до вимог ст. ст. 130, 131 ЦПК України вважається належним повідомленням. Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 грудня 2024 року призначено розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої ст. 353 ЦПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також, надав сторонам строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13ц). Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала означеним вище вимогам відповідає, виходячи з наступного. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2024 року про залишення позовної заяви без руху у визначений судом строк позивачем не усунуті. Згідно даних автоматизованої служби діловодства суду станом на 28 жовтня 2024 року, заяв або клопотань від заявника по вказаній справі до суду не надходило. Будь-яких повідомлень щодо неможливості виконання ухвали суду від 16 вересня 2024 року у строки, встановлені судом, від заявника також не надійшло. Колегія суддів в повній мірі погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з нижченаведених підстав. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини перша-третя статті 12 ЦПК України). Згідно з положеннями ст. ст. 185-187 ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог статей 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви. Статтею 175 ЦПК України встановлено ряд вимог, яким повинна відповідати позовна заява. Зокрема, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 185 ЦПК України). Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. ст. 175, 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2024 року позовну заяву залишено без руху, а особі, яка її подала надано строк - 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків вказаних в ухвалі, а також роз`яснено, що у разі не усунення зазначених недоліків, заява буде вважатись не поданою та повернута позивачу. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху від 16 вересня 2024 року відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0690073555155 представнику ТОВ Газорозподільчі мережі Фурта О.М. вручено 01 жовтня 2024 року. Відповідно до ч. 6 ст. 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Частина 4 ст. 12 ЦПК України покладає на сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Таким чином, оскільки ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2024 року про залишення позову без руху, будь-яких заяв/ заперечень щодо визначених судом недоліків на виконання означеної ухвали не надало, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність визначених ч. 3 ст. 185 ЦПК України підстав для повернення позовної заяви. Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди із ухвалою суду першої інстанції, довільного тлумачення закону та виходять за межі предмету апеляційного розгляду, а тому не можуть бути підставою для її скасування, оскільки всі заперечення/пояснення апелянта стосовно визначених судом недоліків не були предметом розгляду судом першої інстанції. При цьому апеляційний суд враховує, що, як неодноразово відзначав Європейський суд з правом людини (далі - ЄСПЛ), рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торія проти Іспанії», заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99). Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення ЄСПЛ у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.). Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення ЄСПЛ у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], §41» (Gorou v. Greece no.2). Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги процесуального права при його постановленні, тому ухвалу суду, відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», подану представником адвокатом - Кислощук Яною Сергіївною - залишити без задоволення. Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2024 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Головуючий: Р.В. Березовенко Судді: О.Ф. Лапчевська Г.І. Мостова