Постанова Київський апеляційний суд № 753/16763/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження 33/824/4896/2024 Категорія: ст. 124 КУпАП ЄУН: 753/16763/24 Суддя у І інстанції: Маркєлова В.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 6 грудня 2024 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А. за участю: учасника ДТП ОСОБА_1 захисника Спаського А.Ю. осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 17 вересня 2024 року, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, В С Т А Н О В И Л А: Постановою суду ОСОБА_2 визнаний винуватим у тому, що 16 серпня 2024 року о 17.20 год. у м. Києві по вул. Центральній, 19, керуючи автомобілем «Рено» НОМЕР_2 , виїжджаючи на дорогу з місць стоянки (а саме від магазину АТБ), здійснив зіткнення з автомобілем «Тойота» НОМЕР_3 , який рухався по дорозі. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 10.2 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дарницького районного суду м. Києва від 17 вересня 2024 року, провадження у справі про його притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, посилаючись на положення ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, судову практику Європейського суду з прав людини, ОСОБА_2 вважає постанову суду незаконною та такою, що підлягає скасуванню. На переконання апелянта, суд, приймаючи постанову, не врахував, що зіткнення з його автомобілем допустила безпосередньо потерпіла, а не він. Його автомобіль, майже, знаходився на іншій полосі руху, в той час, коли у нього в`їхала потерпіла. Зазначає, що розгляд справи відбувся поверхнево, оскільки у судовому засіданні йому безпідставно було відмовлено у долучені до матеріалів справи відеозапису з бодікамер поліцейського, яким було зафіксовано показання потерпілої одразу після ДТП, а саме те, що потерпіла підтверджувала той факт, що вона пропускала його автомобіль. Відтак, як зазначає апелянт, саме потерпіла повинна була дотримуватися ПДР, зокрема: п. 2.3.б ПДР, якими регламентовано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 13.1 ПДР, згідно з якими водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу; п. 12.3 ПДР, що передбачає, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Апелянт звертає увагу, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, у тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 26 червня 2019 року у справі № 536/1703/17. Під час апеляційного розгляду ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, вказавши про те, що він 16 серпня 2024 року керував автомобілем «Рено» НОМЕР_2 , виїжджаючи з парковки біля магазину «АТБ», увімкнувши лівий покажчик повороту. Перед здійсненням повороту автомобіль під керуванням ОСОБА_3 зупинився та водій подала йому знак, що пропускає його автомобіль. Він розпочав рух, здійснюючи поворот, однак, у цей час автомобіль під керуванням ОСОБА_3 розпочав рух та здійснив зіткнення з автомобілем під його ( ОСОБА_2 ) керуванням. Після зіткнення він вийшов з автомобіля та під час спілкування з водієм «Тойти», яка зіткнулась з його автомобілем, водійка автомобіля не змогла пояснити, чому вона поїхала, пропустивши його перед цим. Він в суді першої інстанції надавав докази на підтвердження вказаних подій, однак, судом вони не були прийняті до уваги та не досліджувались. Вважає, що у даному випадку в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Інший учасник ДТП - ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, зазначивши про те, що вона рухалась по дорозі, зупинилась перед виїздом з парковки «АТБ», пропускаючи інший автомобіль. Автомобіль «Рено», здійснюючи поворот ліворуч при виїзді з парковки, зачепив автомобіль під її керуванням, внаслідок чого автомобілі отримали пошкодження. Вважає, що у ДТП винен саме водій автомобіля «Рено». Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_1 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши наявні та додатково надані сторонами докази, слід дійти такого висновку. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі ст.ст. 278, 280 КУпАП суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цих вимог закону суддя місцевого суду, розглядаючи справу, дотримався не у повному обсязі. Як встановлено з матеріалів справи, 16 серпня 2024 року о 17.20 год. у м. Києві по вул. Центральній, 19, відбулось зіткнення автомобіля «Рено» НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який виїжджав на дорогу з місць стоянки (а саме від магазину АТБ), та автомобіля «Тойота» НОМЕР_3 , який рухався по дорозі, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. За змістом первинних пояснень ОСОБА_2 , наданих одразу після ДТП, 16 серпня 2024 року о 17.20 год. він, керуючи автомобілем «Reno Symbol» НОМЕР_2 , в м. Києві по вул. Центральна, 19, рухаючись зі сторони «АТБ» (парковка) в бік вул. Галика, 75, ЖК «Рив`єра», виїжджаючи з парковки АТБ, увімкнувши лівий сигнал повороту та переконавшись у безпеці руху, здійснюючи поворот у лівий бік, в його авто врізалась дівчина на автомобілі «Тойота» номерний знак НОМЕР_4 . Також додав, що при здійсненні маневру, переконуючись у безпеці, він зупинився та почекав, поки водій автомобіля «Тойта» його безпечно пропустить, на що водій даного автомобіля кивнув йому, що він може здійснювати маневр. Після цього погодження він почав виконувати маневр. Чому водій авто Тойота врізався в його автомобіль, пояснити не може. З пояснень водія Тойоти, вона не може пояснити, що сталось, і чому вона пригальмувала, але потім почала рухатись далі та не зупинилась (ас. 4). До пояснень у подальшому 19 серпня 2024 року ОСОБА_2 долучено особистий аудіозапис розмови з водієм автомобіля «Тойота» номерний знак НОМЕР_3 після ДТП, яка відбулась 16 серпня 2024 року (ас. 5-6). Згідно з поясненнями ОСОБА_4 , наданих після ДТП, 16 серпня 2024 року о 17.20 год. вона, керуючи автомобілем «Тойота» номерний знак НОМЕР_4 , в м. Києві по вул. Центральній зі сторони ЖК «Рив`єра» в сторону пр. Бажана, прямувала у напрямку світлофору. Біля магазину АТБ з парковки виїжджав автомобіль Рено, водій не пропустив її, внаслідок чого сталась аварія. В автомобілі був пасажир (ас. 3). Зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 16 серпня 2024 року о 17.20 год., вбачається на ділянці дороги, на якій мала місце дорожньо-транспортна пригода, виїзд з парковки з магазину АТБ, зафіксовано напрямок руху «Тойота», та у протилежному напрямку, трохи під кутом, автомобіль «Рено». Ширина дороги відсутня. Зафіксовано місце ДТП на відстані 6,40 м від лівого бордюру, 7,20 м до електроопору на парковці АТБ. В автомобілі «Рено» пошкоджено ліві задні двері, заднє ліве крило, задній бампер, колісний задній лівий диск. В автомобілі «Тойота» пошкоджений передній бампер (ас. 2-2зв.). Долучені до матеріалів справи фотознімки з наявними в автомобілях пошкодженнями, підтверджують дані, зафіксовані у схемі ДТП (ас. 27-30). За результатами проведеної перевірки інспектором поліції ОСОБА_5 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 969263 від 16 серпня 2024 року, за змістом якого 16 серпня 2024 року о 17.20 год. у м. Києві по вул. Центральній, 19, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Рено» НОМЕР_2 , виїжджаючи на дорогу з місць стоянки (а саме від магазину АТБ), здійснив зіткнення з автомобілем «Тойота» НОМЕР_3 , який рухався по дорозі. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 10.2 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_2 винуватим у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, вказав, що вина ОСОБА_2 у вчиненому правопорушенні підтверджується дослідженими судом доказами: - протоколом про адміністративне правопорушення від 16 серпня 2024 року серії ААД № 969263, в якому зазначено обставини вчинення цього правопорушення ОСОБА_2 ; - схемою місця ДТП від 16 серпня 2024 року, з якої встановлено, що водій транспортного засобу Рено НОМЕР_2 ОСОБА_2 , всупереч п. 10.2 ПДР України, виїжджаючи на дорогу з місць стоянки (а саме від магазину АТБ), не надав дорогу транспортному засобу Тойота НОМЕР_3 , що рухаються по ній, внаслідок чого сталось зіткнення. Суд, заслухавши пояснення особи, щодо якої складено протокол, ОСОБА_2 , потерпілу, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні вказаного правопорушення. При цьому пояснення ОСОБА_2 , що потерпіла «моргнула» фарами, і він подумав, що вона його пропускає, не впливають на порушення ним вимог п. 10.2 ПДР України.Отже, водій ОСОБА_2 порушив п. 10.2 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, у зв`язку з чим він підлягає адміністративній відповідальності. Однак, апеляційний суд не може погодитись з таким рішення суду першої інстанції. Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності. У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Таким чином, порушення ОСОБА_2 вимог п. 10.2 ПДР України підлягає доказуванню працівниками поліції. Відповідно до пункту 10.2 ПДР України, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає. З урахуванням даних, встановлених під час апеляційного розгляду, з метою перевірки доводів сторін, в суд апеляційної інстанції неодноразово викликався інспектор ПП ОСОБА_5 (ас. 34, 39, 45), проте, в судові засідання останній не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Однак, на запит ОСОБА_2 . Департаментом патрульної поліції НП України надано відеозапис подій, які відбувались на час оформлення ДТП, згідно з яким патрульними поліції при оформленні обставин ДТП водії транспортних засобів, які брали участь у ДТП, надавали пояснення. При цьому водієм ОСОБА_2 надані пояснення, аналогічні тим, які вказані у письмових поясненнях одразу після ДТП, та у подальшому в суді першої та апеляційної інстанції, а водійкою ОСОБА_1 надані пояснення, які суттєво відрізняються від пояснень, зазначених як одразу після ДТП, так і у подальшому. Так, ОСОБА_1 працівникам поліції пояснила, що їхала до світлофора, було дуже багато машин. Виїжджала з парковки спочатку одна машина, її пропустили. Потім вона під`їхала. Виїжджала машина, вона її пропустила. Мабуть, не до кінця пропустила. На «газ» вона не натискала. Нога була на педалі «Гальма». Можливо, водій або вона не розрахували, що мало місця. Вони хотіли зробити Європротокол, проте, вона не дуже розуміє, як це робити (ас. 25-26). Зафіксовані на даному відеозаписі та інші, встановлені під час апеляційного розгляду, обставини підтверджують обставини, зафіксовані на аудіозаписі, наданому ОСОБА_2 19 серпня 2024 року, який у присутності всіх учасників був прослуханий в судовому засіданні суду апеляційної інстанції. За змістом зафіксованих обставин учасники ДТП обговорюють питання складання європротоколу; жіночий голос каже про те, що вона пропустила, але, видно, у цей момент… На запитання чоловіка, що можливо натиснула на «газ», жінка відповідає, що нога була на педалі «гальма». На запитання, чи в автомобілі коробка-автомат, жінка відповідає, що так. Чоловік каже, що вона натиснула на гальма та, можливо, відпустила, на що жінка відповідає: «Так, так, мабуть, відпустила». Чоловік каже про те, що її машина їхала далі, чого жінка не заперечує. Знову відбувається розмова за європротокол. Однак, враховуючи, що вони не знають, як його складати, вирішують викликати поліцію. Оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку, що матеріалами, зібраними у справі, обставини ДТП, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та в оскаржуваній постанові, не доведені в частині визнання винуватим ОСОБА_2 у порушенні ним п. 10.2 ПДР України. З урахуванням обставин, встановлених під час апеляційного розгляду, апеляційний суд доходить висновку, що наявними у справі доказами не доведена наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і в оскаржуваній постанові, у зв`язку з чим постанова за вказаних судом першої інстанції, з посиланням на протокол про адміністративне правопорушення, обставин, підлягає до скасування із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Одночасно апеляційний суд зазначає, що наявність або відсутність у діях як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_1 інших порушень Правил дорожнього руху України не можуть бути предметом розгляду у даному провадженні, оскільки суд першої інстанції розглядає справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення, а суд апеляційної інстанції - в межах апеляційної скарги за результатами прийнятого судом першої інстанції рішення. За обставин встановлених під час апеляційного розгляду апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 17 вересня 2024 року щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП - скасувати. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення від 16 серпня 2024 року серії ААД № 969263, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Постанова апеляційного суду оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду М.А. Васильєва