Ухвала КАС ВС № 520/8206/22

УХВАЛА залишення касаційної скарги без руху 09 січня 2025 року м. Київ справа № 520/8206/22 адміністративне провадження № К/990/51126/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Бевзенка В.М. та Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі № 520/8206/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: У жовтні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФ України в Харківській області, відповідач), в якому просив: - визнати неправомірним дії ГУ ПФ України в Харківській області щодо обмеження пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до частини п`ятнадцятої статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність; - зобов`язати ГУ ПФ України в Харківській області призначити та виплачувати пенсію по інвалідності, обчисленої згідно з довідкою Харківської обласної прокуратури від 14 січня 2022 року № 21-13, у розмірі 60 % заробітної плати, без обмеження її максимальним розміром. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року позов задоволено. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФ України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року. Позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про роз`яснення судового рішення. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року роз`яснено, що при виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року слід призначити та виплачувати ОСОБА_1 , починаючи з 16 лютого 2022 року, пенсію по інвалідності, обчислену згідно з довідкою Харківської обласної прокуратури від 14 січня 2022 року № 21-13 у розмірі 60 % заробітної плати на підставі статті 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1789-ХІІ), без обмеження пенсії максимальним розміром та без обмежень, встановлених Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також Законом України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», у тому числі обмеження і особливості, які передбачаються законом для осіб з числа пенсіонерів, що працюють. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2024 року скасовано ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року та відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення. Позивач вдруге звернувся до суду із заявою про роз`яснення судового рішення. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року роз`яснено, що при виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року слід призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності, починаючи з 16 лютого 2022 року, обчисленої згідно з довідкою Харківської обласної прокуратури від 14 січня 2022 року № 21-13 у розмірі 60% заробітної плати і згідно із статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, без обмеження максимальним розміром заробітної плати для перерахунку пенсії за вислугу років, та проводити виплати перерахованої пенсії за вислугу років без обмежень максимальним розміром виплату перерахованої пенсії, без обмежень перерахунку та виплати перерахованої пенсії за вислугу років незалежно від працевлаштування, незалежно від перебування на посадах в органах прокуратури України або в органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форм власності, в також незалежно від одержаного заробітку, прибутку. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФ України в Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року. ГУ ПФ України в Харківській області 25 грудня 2024 року подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року, в якій заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку відповідач вказує на дію воєнного стану на території України та області, тривалими повітряними тривогами, постійними ракетними обстрілами, відсутністю електроживлення та необхідності забезпечення безпеки співробітників ГУ ПФ України в Харківській області. При розгляді клопотання відповідача про поновлення строку на касаційне оскарження Суд враховує таке. Відповідно до статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частин п`ятої, шостої, сьомої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 КАС України). Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність. Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку. Суд зазначає, що питання поновлення процесуального строку, у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Тобто, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках. Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22 грудня 2005 року № 3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року була постановлена в порядку письмового провадження та набрала законної сили з моменту проголошення. Останнім днем для подання касаційної скарги до Верховного Суду є 08 липня 2024 року. Як зазначалося вище, ГУ ПФ України в Харківській області подало 25 грудня 2024 року касаційну скаргу на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року, тобто, з пропуском строку на касаційне оскарження понад 4 місяці. ГУ ПФ України в Харківській області не зазначає у касаційній скарзі та не підтверджує документально дату отримання оскаржуваного судового рішення. Також скаржник не наводить конкретних обставин у причинно-наслідковому зв`язку з введенням (дією) в Україні воєнного стану, які б виправдовували такий значний пропуск ГУ ПФ України в Харківській області строку на касаційне оскарження. Поновлення судом строку на касаційне оскарження з урахуванням вищезазначеного не відповідатиме принципу правової визначеності як одного з основних елементів принципу верховенства права. Верховний Суд звертає увагу на те, що стаття 44 КАС України передбачає обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті). Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків. Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Водночас тлумачення приписів частини третьої статті 329 КАС України дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом у особливих, екстраординарних випадках й тільки за наявності обставин об`єктивного та непереборного характеру (підтверджених належними доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення. Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою також зумовлена й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового судового рішення тільки з метою повторного слухання справи та ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами. Колегія суддів підкреслює, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об`єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з касаційною скаргою. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на оскарження судового рішення в касаційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин. Утім, обставини, якими скаржник обґрунтовує поважність підстав пропуску ним строку на касаційне оскарження, не дають підстав вважати їх об`єктивними та непереборними. Верховний Суд наголошує, що пропуск строку на касаційне оскарження судових рішень через байдужість скаржника до своїх прав та небажання скористатися цим правом не є поважною причиною пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з касаційною скаргою, оскільки значний період зволікання з поданням касаційної скарги безпосередньо був зумовлений суб`єктивною поведінкою скаржника, а не об`єктивними обставинами, що перебували поза його волею. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 22 березня 2021 року у справі №160/1170/20. Таким чином, з огляду на те, що скаржником не наведено поважних підстав пропуску строку та не надано належних і допустимих доказів, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без руху. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом направлення до суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із наданням відповідних доказів на підтвердження вказаних у заяві доводів. Неусунення недоліків касаційної скарги в частині направлення до суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження (пункт 4 частини першої статті 333 КАС України). Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Керуючись статтями 121, 169, 248, 330, 332, 355, 359 КАС України, Суд, - УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними наведені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області підстави для поновлення строку на касаційне оскарження та відмовити у задоволенні клопотання.

2. Залишити касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі № 520/8206/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії без руху та надати строк для усунення недоліків 10 днів з моменту вручення даної ухвали.

3. Надіслати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Я.О. Берназюк Судді В.М. Бевзенко С.Г. Стеценко