Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 610/3742/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 січня 2025 р. Справа № 610/3742/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Чалого І.С. суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Балаклійського районного суду Харківської області (головуючий суддя І інстанції Феленко Ю.А.) від 29.10.2024 року по справі № 610/3742/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Балаклійського районного суду Харківської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд: визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 від 13 вересня 2024 року № 599/п про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП; провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн, сплачений ним при зверненні з даним позовом до суду. Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 29.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишено без задоволення, а постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 13.09.2024 № 599/п залишено без змін. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано всі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача не містить інформації про місце, час і дату розгляду справи про адміністративне правопорушення. Крім того, відповідач при винесенні постанови не врахував, що позивач є інвалідом третьої групи, та через свою хворобу не мав фізичної можливості уточнити свої персональні облікові дані. Крім того позивач вважає, що відповідач володіє всією інформацією відносно позивача, адже позивач звертався неодноразово з заявами про відстрочку від призову на військову службу. Також вказує, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства не з`ясував поважність причин неявки позивача на розгляд справи про адміністративне правопорушення. Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , що визнається позивачем та не заперечується відповідачем. 09 вересня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у вину порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме те, що він, в порушення вимог абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 3633-ІХ, який набрав чинності 18.05.2024, абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом № 3633-ІХ, не уточнив свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 15). На підставі вказаного протоколу, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 13.09.2024 було винесено постанову за справою про адміністративне правопорушення № 599/п, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000 грн 00 коп. (а.с. 16). Не погодившись з винесеною відносно позивача постановою, останній оскаржив її до суду. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що військовозобов`язані повинні були до 16.07.2024 уточнити свої персональні облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Позивач по справі у вказані строки свої персональні облікові дані не уточнив жодним з указаних способів, при тому, що, як встановлено судом, мав таких обов`язок. Тому, суд дійшов висновку, що постановляючи оскаржувану постанову, відповідач діяв правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 210-1 КУпАП України адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП України передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період. Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду. За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу. Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів. Відповідно Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Кабінет Міністрів України затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Отже, саме на відповідача як орган, який уповноважений розглядати справи про адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ст. 210-1 КУпАП покладено обов`язок щодо встановлення всіх фактичних обставин та дотримання процедури розгляду визначеної ст. 278 КУпАП. Як встановлено матеріалами справи, 09.09.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 підполковником ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 . Протокол мотивований тим, що 09.09.2024 о 09.40 год. під час перевірки в ІНФОРМАЦІЯ_7 відомостей (персональних та службових даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів виявлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію військовозобов`язаним ОСОБА_1 . Громадянин ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в першому ІНФОРМАЦІЯ_8 , в особливий період, в порушення вимог абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону 3633, абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу": не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом 3633 свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, чим вчинив порушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. /а.с.15/ Протокол також містить графу в якій зазначено, що гр. ОСОБА_1 роз`яснено ст. 63 Конституції України, його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, та повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення, однак дата та час розгляду справи про адміністративне правопорушення - відсутні. Колегія суддів, погоджується з доводами апелянта про те, що не зазначення дати та часу розгляду справи про адміністративне правопорушення фактично позбавило позивача права на захист, на подання усних чи письмових пояснень, що є грубим порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення. Із матеріалів справи слідує, що постановою № 599/п від 13.09.2024 у справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 , в особливий період, в порушення вимог абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону 3633, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Водночас, як встановлено апеляційним розглядом, постановляючи спірну постанову, відповідач, в порушення норм ст. 278 КУпАП при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення не встановив чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду, що призвело до винесення постанови з порушенням норм процесуального права. Відповідно до ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Відповідач в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не надав суду доказів, що розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбувався відповідно до вказаних вище вимог КУпАП України. Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень. Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб`єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення. Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що уповноваженою посадовою особою не в повній мірі були виконані вимоги ст. 268, 278 КУпАП. За таких обставин, суд приходить до переконання щодо недотримання процедури винесення оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, яка передбачена Законом, у зв`язку з чим, оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню. Водночас, вирішуючи питання щодо подальшого розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, колегія суддів зазначає, що ч. 3 ст. 286 КАС України містить вичерпний перелік рішень, що можуть бути прийняті адміністративним судом. З огляду на те, що правопорушення вчинене ОСОБА_1 виявлене 09.09.2024 року, на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції закінчились строки, визначені ч. 7 ст. 38 КУпАП. Частиною 7 статті 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Пунктом 7 частини 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Отже, враховуючи вищевикладене справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Інші доводи апелянта, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосував норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу позивача слід задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати з прийняттям нового, про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Відповідно до ч. 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 29.10.2024 по справі № 610/3742/24 скасувати, та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково. Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 полковника ОСОБА_2 № 599/п від 13.09.2024 про накладення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 17000,00 грн. скасувати. Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 закрити. В іншій частині позовних вимог - відмовити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 605,60 грн. (шістсот пять гривень шістдесят копійок) та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 908,40 грн. (девятсот вісім гривень сорок копійок). Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України оскарженню не підлягає. Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий Судді(підпис) (підпис) В.В. Катунов І.М. Ральченко Постанова складена в повному обсязі 09.01.25 року.