Постанова Запорізький апеляційний суд № 331/7978/23

Дата документу 08.01.2025 Справа № 331/7978/23 Запорізький апеляційний суд Єдиний унікальний № 331/7978/23 Головуючий у 1-й інстанції: Фісун Н.В. Провадження № 22-ц/807/221/25 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 січня 2024 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого,судді-доповідача суддів: Подліянової Г.С., Гончар М.С., Полякова О.З., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Мурашова Ігоря Олександровича на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру та способу стягнення аліментів, - В С Т А Н О В И В: У грудні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про зміну розміру та способу стягнення аліментів. В обґрунтування позову зазначила, що 12 грудня 2012 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_1 , який 13 березня 2017 року був розірваний рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя. Сторони є батьками неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2019 року на її користь з відповідача стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 813 гривень, щомісячно, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини, починаючи стягнення з 09 жовтня 2018 року. Визначений судовим рішенням розмір аліментів, на даний час є незначним та не забезпечує поточних потреб дитини. Вказувала, що матеріальне становище відповідача змінилося, відповідач має постійну роботу, стабільний дохід, задовільний стан здоров`я, на утримання у нього ніхто не перебуває, тому відповідач має можливість сплачувати аліменти в частці від заробітку в розмірі 1/4 частини щомісячно, а не в твердій грошовій сумі. З урахуванням вищевикладеного, просила суд змінити розмір стягнутих з ОСОБА_1 , аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з розміру 813 гривень щомісячно але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини, починаючи стягнення з 09 жовтня 2018 року, на 1/4 частину заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з дня набрання рішення суду законної сили і до повноліття дитини до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, а саме: судовий збір в розмірі 1073,60 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн. Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 квітня 2024 року позов задоволено. Змінено розмір стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліментів на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 813 гривень 00 копійок щомісячно але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини, починаючи стягнення з 09 жовтня 2018 року на 1/4 частину заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до повноліття дитини. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, а саме: судовий збір в розмірі - 1073 гривень 60 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі - 3 000 гривен. У серпні 2024 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Мурашко І.О. звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 квітня 2024 року. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 вересня 2024 року заяву задоволено, скасовано заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 квітня 2024 року, призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання. Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 жовтня 2024 року позов задоволено . Змінено розмір стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліментів на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 813 гривень 00 копійок щомісячно, але не менше ніж 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини на 1/4 частину заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до повноліття дитини. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , судові витрати: судовий збір в розмірі 1073 гривень 60 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000 гривень. Не погоджуючись із судовим рішенням, представник ОСОБА_1 адвокат Мурашов Ігор Олександрович подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 жовтня 2024 року в частині визначення розміру аліментів змінити, стягнувши із відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Змінити розподіл судових витрат. Заявник апеляційної скарги зазначає, що судом не було враховано, що вже після ухвалення Жовтневим районним судом м. Запоріжжя рішення від 18 березня 2019 року про стягнення з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідача в іншому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ще один син ОСОБА_5 , який також перебуває на його утриманні. Відповідач з 01 вересня 2024 року зарахований до складу студентів 1 курсу освітнього рівня бакалавр, факультету фізичного виховання, здоров`я та туризму Запорізького національного університету спеціалісті. Дружина відповідача на даний час не працює, здійснює догляд за дитиною вдома, оскільки у зв`язку з воєнним станом та розпорядження голови державної адміністрації заклади дошкільної освіти в місті Запоріжжі не функціонують. Офіційна заробітна плата відповідача складає 8400 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «Практикер» від 02 жовтня 2024 року. Інших доходів відповідач не має. Зазначає, що матеріально не спроможний сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) щомісячно на утримання дитини та погоджується сплачувати аліменти в розмірі 1/6 частини від заробітку (доходу) щомісячно. Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 , адвокат Новіков І.О. зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до пунктів 1,2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частину шосту статті 19 доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 460-1X від 15 січня 2020: в редакції Закону № 3831-1X від 19 червня 2024 року відповідно до якої малозначними справами є: справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства ( материнства) Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). В силу вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. В силу вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2024 року це 90 840 грн (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 грн (3028,00 грн Х 30 = 90 840 грн), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Встановлено, що предметом позову в цій справі є зміна розміру та способу стягнення аліментів. Апеляційний суд урахував ціну та предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, та дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та враховуючи зміни в п. 3 ч. 6 статті 19 ЦПК України в редакції Закону № 3831-1X від 19.06.2024, що дана справа відноситься до малозначних справ, тому не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 та 3 частини шостої статті 19 ЦПК України Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 04 грудня 2024 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо вимзнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення зазначеним вимогам в повній мірі не відповідає. Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, може бути змінений за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Аліменти у розмірі 1/4 частини доходу відповідача є достатніми для належного утримання дитини. Такий розмір, на думку суду, є достатнім та справедливим. З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не може повністю погодитись, виходячи з наступного. Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно зі статтею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Судом встановлено, що сторони з 12 грудня 2012 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірваний 13 березня 2017 року за рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя у справі №331/1142/17. Дане рішення набрало законної сили 24 березня 2017 року (а.с.15). Сторони у справі є батьками неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , видане Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №337 (а.с.14). Відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2019 року з ОСОБА_1 було стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 813 гривень 00 копійок щомісячно, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини, починаючи стягнення з 09 жовтня 2018 року (а.с.16-19). Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з матір`ю та знаходиться на її утриманні та вихованні. Згідно повідомлення головного державного виконавця Кисліциної Ю. за вих. №б/н від 03 квітня 2024 року, згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що на виконанні в Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчого провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не перебуває та не перебував (а.с.55). Відповідно до виписки з карткового рахунку АТ КБ «ПриватБанк» від 06 серпня 2024 року, за період з 28 грудня 2022 року по 26 червня 2024 року ОСОБА_1 були здійснені платежі на картковий рахунок належний ОСОБА_2 , призначення платежу «аліменти» щомісячно по 1 005,03 грн, в загальному розмірі 18 085,51 грн (а.с.14-15). ОСОБА_1 створив нову сім`ю. 05 червня 2020 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_2 від 05 червня 2020 року, про що 05 червня 2020 року складено відповідний актовий запис № 317 ( а.с. 127). Від даного шлюбу у них народилася дитина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №581 (а.с.127) Відповідно до довідки ТОВ «Практикер» за вих. №02/10-2024 від 02 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 , працює в ТОВ «Практикер» з 01 жовтня 2024 року на посаді слюсар із складанням металевих конструкцій з окладом згідно штатного розкладу 8400 грн (а.с.110). Відповідно довідки ПАТ Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» за вих. №075940 від 27 листопада 2023 року, видана машиніст крана металургійного виробництва ОСОБА_2 в тому, що вона з 07 квітня 2022 року по теперішній час знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3 років (а.с.11). Відповідно до довідки Запорізького національного університету Міністерство освіти і науки України за вих. № 23.01-15/5594 від 02 вересня 2024 року, витягу з наказу Запорізького національного університету Міністерство освіти і науки України №1184-с від 15 серпня 2024 року, ОСОБА_1 зарахований з 01 вересня 2024 року до складу студентів 1 курсу освітнього рівня бакалавр, факультету фізичного виховання, здоров`я та туризму Запорізького національного університету спеціальності 017 фізична культура і спорт освітньої програми спорт денної форми здобуття освіти за кошти фізичних та/або юридичних осіб. Зараз навчається на і курсі денного відділення бакалавр. строк закінчення закладу освіти 30 червня 2028 року (а.с.128). Звертаючись до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів, позивачка вказувала, що розмір отримуваних аліментів на теперішній час не забезпечує потреби дитини. Позивачем наведено орієнтований розрахунок витрат пов`язаних із вихованням дитини, на навчання та інших форм забезпечення дитини, який складається із:оренди квартири в розмірі - 3 000 гривень та комунальні послуги в розмірі від 1800 гривень в літній період та 2 300 гривень у зимовий період, благодійні та тренувальні процеси в спортивній секції «Дзюдо» в розмірі - 500гривень на місяць, заняття та вивчення англійської мови 4 на 277 гривень =1108 гривень. Враховуючи зазначене дитини потребує більших вкладень - матеріальних коштів на забезпечення доброту, навчання, розвитку, зростання у соціально-позитивній сфері, достатку. Додаткові витрати на дитину складають приблизно 6000 грн. Відповідно до ч. ч. 1, 2, ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.89, яка ратифікована постановою Верховної Ради N 789-XII від 27.02.91 та набула чинності для України 27.09.91, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального й соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, необхідних для розвитку дитини. Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. За змістом ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Частина 3 ст. 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини разом з яким проживає дитина. Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. За вимогами ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Згідно з частиною першою статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Зміст статей 181, 192 СК України дає підстави для висновку про те, що розмір аліментів, визначений за рішення суду, не є незмінним. Як передбачено п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 3 від 15.05.2006 р. "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів той з батьків, який виховує дитину може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може передбачати й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у твердій грошовій сумі та навпаки). Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів. При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", стаття 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку(доходу) матері, батька дитини", стаття 184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі"). Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі N 6-143цс13 і неодноразово підтримані Верховним Судом у постановах: від 30 червня 2020 року, у справі N 343/945/19, провадження N 61-2057св20, від 12 січня 2022 року у справі N 545/3115/19, провадження N 61-18145св20, від 23 травня 2022 року у справі N 752/26176/18, провадження N 61-16697св21, та інших, і ця судова практика є незмінною. Суд першої інстанції, оцінивши докази по справі в їх сукупності, правильно констатував, що розмір аліментів, що стягуються з відповідача, є меншим законодавчо визначеного мінімального розміру аліментів і не забезпечує матеріальні потреби дитини відповідно до її віку. Правильним є висновок суду першої інстанції про зміну способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частину від доходу ( заробітку). Проте, визначаючи частину від доходу (заробітку), суд не врахував зміну сімейного стану відповідача і перебування на його утриманні сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 від іншого шлюбу. Отже, на час розгляду справи на утриманні відповідача вже перебуває двоє дітей, при цьому на утримання сина ОСОБА_3 судовим рішенням стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку відповідача. Ці обставини (зміна сімейного стану) за частиною 1 ст. 192 СК України є самостійною підставою для зміни розміру аліментів. Водночас апеляційний суд констатує, що у зв`язку з народженням ще однієї дитини об`єктивно збільшилися витрати відповідача, що зумовлює зміну його матеріального становища. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, вказані обставини не взяв до уваги та дійшов хибного висновку про стягнення з відповідача аліментів в розмірі 1/4 частки заробітку ( доходу) на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_3 . З урахуванням інтересів обох дітей відповідача, які мають право на належні умови для всебічного розвитку, освіти, виховання, на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність зменшення розміру аліментів на утримання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначених судом першої інстанції, з 1/4 частки заробітку ( доходу) ОСОБА_1 до 1/6 частки його заробітку (доходу), тобто по 1/3 частки від заробітку платника аліментів на кожну дитину. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22. При цьому, слід зауважити, що суд першої інстанції захищаючи права першої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час вирішення справи по суті допустив порушення прав другої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , визначаючи розмір аліментів в частині 1/4 від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до повноліття дитини. Саме 1/6 частина від доходу ( заробітку) відповідача, на думку апеляційного суду, буде відповідати інтересам дитини, враховуючи, що з 2019 року (рік ухвалення рішення про стягнення аліментів) зросли споживчі ціни на продовольчі товари, одяг та комунальні послуги, а також беручи до уваги те, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері так і батька. Колегія судів також враховує, що відповідач не має заборгованості за аліментами, добровільно їх сплачував, і в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя - позов визнав частково в 1/6 частину заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до повноліття дитини. З огляду на вказане, наявні підстави для зменшення розміру аліментів, стягнутих з ОСОБА_1 на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_3 з частки заробітку (доходу) щомісячно, на 1/6 частку заробітку ( доходу) щомісячно Аргументи апеляційної скарги є виправданими. Стосовно стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 гривень, які були присудженні до стягнення, з яким не погоджується відповідач, колегія зазначає наступне. Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ( ч. 3 ст. 137 ЦПК України). У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2023 року у справі № 824/9/22 (провадження № 61-11644ав22) зазначено, що: «при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини». Вирішуючи питання про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесених нею витрат на правничу допомогу встановлено, що в межах цієї справи позивач отримувала правову допомогу адвоката Новікова І.О. та сплатила за супроводження в суді першої інстанції 3 000 грн. Вказані обставини підтверджуються Договором про надання правничої допомоги №б/н від 30 листопада 2023 року; Ордером серії АР №1159223 від 24 січня 2024 року, Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП 001226; Розрахунком суми гонорару за надану правничу допомогу від 01 рудня 2023 року за надані послуги: надання правової допомоги за 1 год. з розрахунком вартості 300 грн за 1 год вартість 300 грн, складання позовної заяви про зміну розміру та способу стягнення аліментів з розрахунком вартості 300 грн за 1 год (3*900) вартість 2700 грн, всього 3 000 грн; Актом виконаних робіт від 30 листопада 2023 року, виконавець надав, а замовник прийняв юридичні послуги у формі надання правової консультації, складання позовної заяви про зміну розміру та способу стягнення аліментів, сторони зауважень та претензій одна до одної стосовно виконання договору не мають; Квитанцією до прибуткового касового ордеру серія 023 №14 від 01 грудня 2023 року на суму 3 000 грн (а.с.24-28,38). Стягуючи з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 000 гривень, витрат на правничу допомогу адвоката, суд першої інстанції врахував складність справи, надав оцінку доказам, застосував принцип розумності та справедливості, тому колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та не заслуговують на увагу. Щодо розподілу судових витрат. Відповідно до п. б) п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суд апеляційної інстанції повинен зазначити новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачка за подання позову заплатила судовий збір у розмірі 1073, 60 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 43272666 від 04 грудня 2023 року ( а.с. 1). Отже, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в сумі 730,04 грн відповідно до пропорційно задоволеної частини позовних вимог ( 1073,60 х 68 % (задоволена частина вимоги) . За подання апеляційної скарги, відповідач сплатив судовий збір у розмірі 1816,80 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.4020531442.1 від 20 листопада 2024 року. Враховуючи те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції зміні в частині визначення розміру аліментів, тому ОСОБА_1 слід компенсувати за рахунок держави судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 515, 34 грн пропорційно до відмовленої частини позовних вимог, оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору у даній справі відповідно до пункту 3 статті 5 Закону України "Про судовий збір". Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 376, 382, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Мурашко Ігоря Олександровича задовольнити. Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 жовтня 2024 року в частині визначення розміру аліментів, судового збору змінити. Зменшити розмір стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з частини заробітку (доходу) до 1/6 частини, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання законної сили рішення суду і до досягнення дитиною повноліття. Зменшити стягнуті з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання позовної заяви з 1073 гривень 60 копійок до 730 гривень 04 копійок . Компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 515 гривень 34 копійок. В решті рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови,лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повна постанова складена 08 січня 2025 року. Головуючий, суддя Суддя Суддя Подліянова Г.С. Гончар М.С Поляков О.З.