Ухвала КАС ВС № 420/25998/23

УХВАЛА 08 січня 2025 року м. Київ справа №420/25998/23 адміністративне провадження № К/990/50833/24 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Стрелець Т.Г., суддів: Стеценка С.Г., Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року у справі № 420/25998/23 за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ «СІЛІУС» про стягнення санкцій, УСТАНОВИВ: Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ «СІЛІУС», в якій просило стягнути з ТОВ «ФГ «СІЛІУС» на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 40 434, 02 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 4 188, 40 грн. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року відмовлено у задоволені позовних вимог. Не погоджуючись із судовим рішенням, заступник керівника Одеської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року вказана апеляційна скарга залишена без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги. Апелянт повторно подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована тим, що він не приймав участь у розгляді справи. Про наявність підстав для подання апеляційної скарги дізнався після ознайомлення із матеріалами справи 03 жовтня 2024 року. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року суд апеляційної інстанції визнав неповажними причини пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки скаржник не надав об`єктивних доказів істотних та непереборних обставин, які унеможливили своєчасне звернення до суду та відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі № 420/25998/23. Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року. Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, колегія суддів виходить із такого. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені, зокрема, ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження. Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Як підставу звернення з касаційною скаргою, скаржник вказує абзац 2 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник вказує, що жодних зволікань у захисті порушених інтересів держави прокурор не допустив, оскільки прокурор має достеменно переконатись у наявності реальних підстав порушення інтересів держави. Необхідно з`ясувати питання, чи реагували відповідні державні органи належним чином, чи самоусунулись від виконання своїх обов`язків. Надаючи оцінку вищевказаним доводам скаржника, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист. Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи до суду із позовом, апеляційною та касаційною скаргою. Водночас законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строків на апеляційне оскарження судових рішень відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що листом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 29 серпня 2024 року № 1818/05, який отримано Одеською обласною прокуратурою 30 серпня 2024 року, повідомлено останню, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року не оскаржувалось позивачем в апеляційному порядку з підстав відсутності фінансування для сплати судового збору. У цьому листі повідомлено прокурору обставини справи № 420/25998/23. Однак, з матеріалами справи представник прокуратури ознайомився лише 03 жовтня 2024 року (через місяць після отримання вищезазначеного листа). Апеляційну скаргу подано лише 28 жовтня 2024 року. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного процесуального строку, оскільки право подання апеляційної скарги у даній справі реалізовано прокуратурою з очевидним та необґрунтованим зволіканням. Колегія суддів КАС ВС зазначає, що заступник керівника Одеської обласної прокуратури, заявляючи про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, не зазначив об`єктивних причин, які унеможливлювали подати апеляційну скаргу у встановлений термін. Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року у справі № 420/25998/23 за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ «СІЛІУС» про стягнення санкцій. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується. Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець Судді Н. В. Коваленко С.Г. Стеценко