Ухвала КАС ВС № 380/28695/23

УХВАЛА 07 січня 2025 року м. Київ справа №380/28695/23 адміністративне провадження № К/990/49418/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Чиркіна С.М., суддів: Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі № 380/28695/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому просив: визнати протиправним дії відповідача щодо не включення до довідки про розмір грошового забезпечення позивача інформації про розмір індексації грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням; зобов`язати відповідача підготувати та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову (уточнену) довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення позивача, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», до якої включити нараховані та виплачені за вказаний період суми індексації грошового забезпечення. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 відкрито провадження у цій справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2024, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024, позов задоволено. 20.12.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якій скаржник просить скасувати: рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Скаржник вважає, що оскаржувані судові рішення прийняті з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на пункт 1 частини четвертої та підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скарг). Скаржник вказує, що суд першої інстанції, розглядаючи цю справу, не врахував правову позиції Верховного Суду, викладену у постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 580/1974/23. Перевіривши касаційну скаргу та документи, додані до неї, суд приходить до наступного висновку. У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права. Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Зокрема, для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на значну кількість спорів. Натомість скаржник лише покликається на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Так, "значний суспільний інтерес" це обґрунтована зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення. Скаржником не наведено обґрунтованих доводів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв. Отже, суд приходить до висновку, що скаржником не обґрунтовано наявність підстави касаційного оскарження, зазначеної у підпункті «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів". Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Суд вважає, що скаржник не довів наявність підстав, вказаних у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у цій справі. Як встановлено вище, скаржник вказує, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 30.01.2024 у справі № 580/1974/23. В той же час, предметом розгляду у № 580/1974/23 був спір про наявність у особи, яка перебувала на службі в органах внутрішніх справ, та якій призначена пенсія відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», права на включення в довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій осіб (діючих поліцейських), сум індексації грошового забезпечення працюючого на аналогічній посаді. Натомість у цій справі предметом розгляду є спір про наявність у поліцейського, який закінчив службу та виходить на пенсію, права на включення в довідку про розмір грошового забезпечення, з якого буде обчислена його пенсія, сум індексації грошового забезпечення за 24 місяці, які він отримував перед звільненням. Тобто правовідносини у вказаних справах не є подібними, як наслідок покликання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, колегія суддів вважає безпідставним. З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити. Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі № 380/28695/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. Суддя - доповідач: С.М. Чиркін Судді: Я.О. Берназюк Т.Г. Стрелець