Ухвала КАС ВС № 580/3391/24

УХВАЛА 07 січня 2025 року м. Київ справа №580/3391/24 адміністративне провадження № К/990/49504/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Чиркіна С.М., суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі № 580/3391/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив: визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 19.01.2024 о/р № 232730001674 про відмову в переведенні позивача на пенсію відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», перерахунку і виплаті пенсії згідно з довідками Департаменту економічного розвитку та торгівлі Кіровоградської обласної державної адміністрації від 03.01.2024 № 3 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби» і від 03.01.2024 № 4 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)»; визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 31.01.2024 № 232730001674 про відмову в переведенні позивача на пенсію відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», перерахунку і виплаті пенсії згідно з довідками Департаменту економічного розвитку та торгівлі Кіровоградської обласної державної адміністрації від 03.01.2024 № 3 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби» та від 03.01.2024 № 4 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 15.01.2024 перевести позивача на пенсію згідно з Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», здійснити перерахунок пенсії в розмірі 60% заробітної плати державного службовця на підставі довідок Департаменту економічного розвитку та торгівлі Кіровоградської обласної державної адміністрації від 03.01.2024 № 3 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби» та від 03.01.2024 № 4 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)» та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 15.01.2024 (з дня звернення з відповідною заявою до органів пенсійного фонду), з урахуванням фактично виплачених сум. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 відкрито провадження у цій справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 позов задоволено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - задоволено частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 скасовано в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 15.01.2024 перевести ОСОБА_1 на пенсію згідно з Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», здійснити перерахунок пенсії в розмірі 60% заробітної плати державного службовця на підставі довідок Департаменту економічного розвитку та торгівлі Кіровоградської обласної державної адміністрації від 03.01.2024 № 3 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби» та від 03.01.2024 № 4 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)» та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 15.01.2024 (з дня звернення з відповідною заявою до органів пенсійного фонду), з урахуванням фактично виплачених сум. Прийнято у цій частині нове рішення, яким позов задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпропетровський р-н., Дніпропетровська обл., 49094; код ЄДРПОУ 21910427) з 15.01.2024 перевести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на пенсію згідно з Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», здійснити перерахунок пенсії в розмірі 60 % заробітної плати державного службовця на підставі довідок Департаменту економічного розвитку та торгівлі Кіровоградської обласної державної адміністрації від 03.01.2024 № 3 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби» та від 03.01.2024 № 4 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)» та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 15.01.2024 (з дня звернення з відповідною заявою до органів пенсійного фонду), з урахуванням фактично виплачених сум. В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 - залишено без змін. 20.12.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024. Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на частину четверту, пункт 1 частини четвертої та підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (неправильне застосування судом норм матеріального права; якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу). Скаржник вважає, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим підлягають скасуванню. Окрім того, ця справа має значний суспільний інтерес та виняткове значення з огляду на те, що пенсія позивачу виплачуватиметься за рахунок коштів Державного бюджету України та всупереч чинному законодавству України. Скаржник вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій не було враховано висновки, яких дійшов Верховний Суд у рішенні від 04.04.2018 у зразковій справі №822/524/18, а також у постановах від 01.12.2020 у справі № 466/6057/17, від 16.12.2021 у справі № 538/804/17, від 22.06.2021 у справі № 308/67/17, від 29.09.2022 у справі № 234/6967/17 та від 29.11.2022 у справі № 431/991/17, щодо дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» і Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби, оскільки позивачем не дотримано вказаної сукупності вимог. Також не враховано правові висновки Конституційного Суду України, що викладені у рішенні від 23.12.2022 № 3-р/2022. Зокрема, що підпункт 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» не дає можливості враховувати стаж державної служби, набутий після 1 травня 2016 року, як такий, що відповідає вимогам пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», та для набуття у зв`язку із цим права на призначення пенсії державного службовця на підставі статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу». По суті спірних правовідносин скаржник вказує, що підставами для призначення пенсії, відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» є досягнення встановленого віку та наявність не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначену віку. В той же час, судами попередніх інстанцій, під час обчислення стажу державного службовця, не було враховано, що згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 позивач працював в органах податкової служби і вперше присвоєно ранг державного службовця згідно наказу № 40 від 02.11.1992 та присвоєно персональне звання. Скаржник звертає увагу, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймало рішення щодо врахування довідок про заробітну плату від 03.01.2024 № 3 та № 4 під час обчислення пенсії позивача та не надавало юридичної оцінки відповідності нормам законодавства вказаних довідок, оскільки, було прийнято рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії державного службовця. Перевіривши касаційну скаргу та документи, додані до неї, суд приходить до наступного висновку. У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права. Так, "значний суспільний інтерес" це обґрунтована зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення. Скаржником не наведено обґрунтованих доводів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв. Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів". Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Суд вважає, що скаржник не довів наявність підстав, вказаних у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у цій справі. Щодо покликання скаржник на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме не застосування судами попередніх інстанцій правової позиції Верховного Суду, викладеній в рішенні від 04.04.2018 у зразковій справі № 822/524/18, а також у постановах від 01.12.2020 у справі № 466/6057/17, від 16.12.2021 у справі №538/804/17, від 22.06.2021 у справі № 308/67/17, від 29.09.2022 у справі №234/6967/17 та від 29.11.2022 у справі № 431/991/17 суд зазначає наступне. Так подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19 вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. В той же час скаржник лише покликається на правові позиції Верховного Суду, викладеній в рішенні від 04.04.2018 у зразковій справі № 822/524/18, а також у постановах від 01.12.2020 у справі № 466/6057/17, від 16.12.2021 у справі №538/804/17, від 22.06.2021 у справі № 308/67/17, від 29.09.2022 у справі №234/6967/17 та від 29.11.2022 у справі № 431/991/17 як на приклад іншого правозастосування, однак не наводить жодного обґрунтування, що ці судові рішення прийняті у справах, правовідносини у яких є подібними, що виключає можливість касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень за цією касаційною скаргою на виконання пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Крім того, судами попередніх інстанцій враховано висновки викладені Верховним Судом у рішенні від 04.04.2018 у зразковій справі № 822/524/18 та у постановах від 03.07.2018 у справі № 586/965/16-а, від 18.03.2021 у справі № 500/5183/17 щодо зарахування до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу», періоду служби у податкових органах посадових осіб, які мають спеціальне звання, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу». Також, судами попередніх інстанцій було враховано висновки викладені у постанові Верховного Суду у від 27.01.2023 у справі № 340/4184/21, в якій зазначено, що зважаючи на те, що на час звернення за призначенням пенсії позивач не займав посаду державної служби, тому з урахуванням положень статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» розмір пенсії позивача підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках. Окрім того, висновок судів попередніх інстанцій узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 09.04.2024 у справі №560/9407/22. Щодо тези касаційної скарги, що стягнуті витрати на правову допомогу є неспівмірними, суд зазначає наступне. Так обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. В той же час документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Такий висновок щодо застосування норм права викладено Верховним Судом у постанові від 18.05.2023 у справі №280/1983/19, у якій, окрім іншого, визначено, що в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Однак скаржник лише зазначає, що на його думку витрати на правову допомогу у розмірі 4 000 грн є неспівмірними, проте жодним чином не обґрунтовує таке твердження. Отже скаржником не доведено також існування у спірному випадку підстави касаційного оскарження судових рішень, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України. З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити. Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі № 580/3391/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. Суддя - доповідач: С.М. Чиркін Судді: Я.О. Берназюк Н.В. Коваленко