Постанова 4824 № 356/719/24

Постанова Іменем України 08 січня 2025року м. Київ провадження №22-ц/824/4924/2025 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач), суддів: Желепи О. В., Немировської О. В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу керівника Броварської окружної прокуратури Київської області на ухвалу Березанського міського суду Київської області від 11 листопада 2024 року про повернення позовної заяви в складі судді Капшученко І. О. у цивільній справі за позовом керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) Кравченко Віри Степанівни, ОСОБА_1 , третя особа - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, У С Т А Н О В И В: Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 11 листопада 2024 року позовну заяву, у зв`язку з не усуненням недоліків, визнано неподаною та повернуто позивачу. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, керівник Броварської окружної прокуратури Київської області подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги прокурор вказував, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення без руху позовної заяви, а в подальшому і її повернення, з тих підстав, що позивач не зазначив відомості, які б підтверджували дійсну реальну вартість нерухомого майна, та не надав доказів щодо дійсної ціни позову, оскільки не врахував вимоги ч. 2, ч. 3 ст. 176 ЦПК України. Також зауважив, що згідно вимог цивільного процесуального законодавства суд не повинен визначати вартість майна при вирішенні процесуального питання про відкриття провадження у справі, оскільки такий обов'язок покладається на позивача. Керівник Броварської окружної прокуратури Київської області належним чином повідомлений про розгляд його апеляційної скарги на ухвалу суду від 11.11.2024 в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін (а. с. 67-68). За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення позовної заяви розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення (виклику) учасників справи. Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження та дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 21 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху і надано строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Згідно ухвали суду від 21.10.2024 позивачу необхідно було надати належні докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна та відповідно дійсної ціни позову, оскільки це позбавляє суд можливості перевірити правильність сплаченого судового збору. Згідно довідки, копію ухвали без руху 24.10.2024 доставлено до електронного кабінету Броварської окружної прокуратури Київської області. Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 11 листопада 20245 року позовну заяву керівник Броварської окружної прокуратури Київської області визнано неподаною та повернуто позивачу у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду від 21 жовтня 2024 року. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у визначений строк позивач не виконав вимоги ухвали суду від 21.10.2024. Наведений висновок суду першої інстанції не повною мірою відповідає вимогам процесуального закону, тому колегія суддів не може з цим погодитись з таких підстав. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява, крім інших обов`язкових реквізитів, має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. В пункті 9 частини першої статті 176 ЦПК України визначено, що ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна. Згідно з частинами другою та третьою статті 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. У разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. Верховний Суд в постанові від 05.08.2020 у справі №177/1163/16-ц зазначив, що суд першої інстанції при вирішенні питання про відповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства не наділений повноваженням вирішувати питання щодо допустимості доказів, які подані на підтвердження ціни позову. Повернення позовної заяви у такому випадку є неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також Верховний Суд в постанові від 05.08.2020 зазначив, що пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції. Постановляючи ухвалу про визнання позовної заяви неподаною та повернення її позивачу, суд першої інстанції на зазначене вище уваги не звернув, а тому висновок суду першої інстанції щодо повернення заяви з підстав невиконання позивачем вимог ухвали суду без руху та не усунення недоліків є необґрунтованим. З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, обмежує права позивача та перешкоджає йому у доступі до правосуддя. За наведених обставин колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви свідчить про надмірний формалізм суду та перешкоджає подальшому провадженню у справі. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду (вирішення питання про відкриття провадження у справі) до суду першої інстанції. На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 369, 374, 379, 383, 384, 389 ЦПК України П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу керівника Броварської окружної прокуратури Київської області - задовольнити. Ухвалу Березанського міського суду Київської області від 11 листопада 2024 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду. Головуючий О. Ф. Мазурик Судді О. В. Желепа О. В. Немировська