Постанова Київський апеляційний суд № 752/402/23

Київський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 11 вересня 2023 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Тютюн Т.М. за участю захисника Рвачова О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Федорова Д.С. на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16 травня 2023 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у с т а н о в и в : Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.2023 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Як встановив суд, 30 листопада 2022 року близько 00 годин 50 хвилин ОСОБА_1 , який на просп. Голосіївському в м. Києві керував автомобілем "Peugeot" д/н НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР). В апеляційній скарзі захисник Федоров Д.С. зазначає про недотримання суддею місцевого суду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення, якими є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи і вирішення її в точній відповідності з законом. Так, за приписами ч.3 ст.266 КУпАП, п.6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, п.7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція), у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я не відмовлявся, оскільки пройти такий огляд після відмови пройти його із застосуванням газоаналізатора "Drager" йому ніхто не пропонував. Також його підзахисному не вручалось направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, форма якого наведена в додатку 1 до Інструкції, і таке направлення відсутнє в матеріалах справи. Тож, відомості в протоколі про адміністративне правопорушення про відмову ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку не відповідають дійсності, у зв`язку з чим протокол про адміністративне правопорушення є неналежним та недопустимим доказом. На вказані обставини, які свідчать про недотримання працівниками поліції встановленого законом порядку огляду і підтверджуються поясненнями ОСОБА_1 , записом портативного відеореєстратора поліцейського, сторона захисту звертала увагу в суді першої інстанції. Проте суддя місцевого суду не врахував ці доводи, які свідчать про відсутність об`єктивної сторони складу правопорушення, і, як наслідок, прийняв помилкове рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. При цьому вважає, що висновки в постанові, що поведінка ОСОБА_1 та риторика не свідчили про наявність у нього намірів та бажання проходити огляд в цілому, ні на місці зупинки, ні в закладі охорони здоров`я, ґрунтуються виключно на припущеннях і не підтверджуються доказами. Також стверджує, що розгляд справи без участі сторони обвинувачення, тобто прокурора, є порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо вимоги безсторонності, на чому наголосив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах "Михайлова проти України", "Бантиш та інші проти України". Відтак, суд першої інстанції, надаючи оцінку доводам у клопотанні про закриття справи за відсутності сторони обвинувачення, у разі прийняття рішення про визнання ОСОБА_1 винуватим, перебрав на себе обов`язки щодо підтримання обвинувачення. З огляду на викладене захисник, посилаючись на положення ст.62 Конституції України та стандарт доказування "поза розумним сумнівом", просить постанову судді скасувати і закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. До апеляційного суду ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не прибув і через захисника подав клопотання про розгляд справи без його участі. А тому згідно з ч.6 ст.294 КУпАП його неявка не перешкоджає розгляду справи. Вислухавши пояснення захисника Рвачова О.О., який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Згідно з ч.2 ст.250 КУпАП при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.1724-1729, 1729-2 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов`язковою. Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено участь прокурора у розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Суд не збирає докази, а лише оцінює докази, зібрані особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, і надані стороною захисту, тобто діє в межах своїх повноважень. У зв`язку з цим доводи захисника про порушення судом п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо вимоги безсторонності, оскільки суд нібито перебрав на себе обов`язки щодо підтримання обвинувачення, надумані. Разом з тим, відповідно до вимог ст.ст.245, 252, 280 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з`ясовані всебічно, повно і об`єктивно в їх сукупності. При цьому суд при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і винести постанову, зміст якої має відповідати вимогам ст.283 КУпАП. Цих вимог закону суддею місцевого суду під час розгляду справи та при винесенні постанови в повній мірі дотримано не було. Вказуючи на те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується даними в протоколі про адміністративне правопорушення та записі портативного відеореєстратора поліцейського, суддя не звернув увагу на недотримання поліцейськими вимог закону, якими регламентована процедура огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, чим допустив неповноту та однобічність з`ясування обставин справи. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 30 листопада 2022 року о 00 годин 40 хвилин ОСОБА_1 на просп. Голосіївському, 93 в м. Києві керував автомобілем "Peugeot" д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР. За приписами ч.ч.2, 3, 5 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Процедура направлення поліцейськими водія для проведення огляду на стан сп`яніння до найближчого закладу охорони здоров`я у разі незгоди пройти його на місці зупинки транспортного засобу передбачена також п.6 Порядку, п.7 розділу І Інструкції. Всупереч вимогам цих нормативних актів після відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням газоаналізатора "Drager" на місці зупинки транспортного засобу поліцейський не висунув вимогу пройти огляд в закладі охорони здоров`я і одразу приступив до оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується записом портативного відеореєстратора поліцейського і на що слушно вказує в апеляційній скарзі захисник. Стосовно висновків у постанові судді, що поведінка та риторика ОСОБА_1 не свідчили про наявність у нього наміру та бажання пройти огляд в цілому, апеляційний суд зауважує, що у працівника поліції не було жодних перешкод для дотримання зазначеної раніше процедури, яка визначена чітко та однозначно, і вже після відмови водія пройти огляд на стан сп`яніння у двох передбачених законом варіантах приступити до складання протоколу. Отже, апеляційним судом встановлено, що поліцейський вимогу ОСОБА_1 пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп`яніння не висловлював, а відтак, останній від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння не відмовлявся. Згідно з ч.2 ст.255 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Оскільки під час розгляду справи в апеляційному суді встановлено, що докази, які б доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення відсутні, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова судді - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника Федорова Дмитра Сергійовича задовольнити. Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16 травня 2023 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 /однієї тисячі/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч/ гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Т.М. Тютюн