Постанова Полтавський апеляційний суд № 524/889/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 524/889/24 Номер провадження 22-ц/814/546/25Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О. С. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 січня 2025 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., при секретарі судового засідання: Буйновій О.П., - розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 травня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Полтавська обласна рада, про зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», у якому просив зобов`язати ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснити перерахунок нарахувань за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за опалювальний період 2022/2023, між опалювальний період 2023 року та опалювальний період 2023/2024 враховуючи тарифи встановлені рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.10.2021 № 1421 "Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорій споживачів", а саме: споживачу ОСОБА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування позову зазначає, що є власником квартири АДРЕСА_2 . Постачання теплової енергії та постачання гарячої води в будинок в опалювальний період 2021/2022 здійснювало ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» за тарифами визначеними рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.10.2021 № 1421, а саме тариф на послугу з постачання теплової енергії 1796,40 грн/Гкал з ПДВ або 1497 грн/Гкал без ПДВ, на послугу з постачання гарячої води для потреб населення 103,99 грн/куб.м. з ПДВ. Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1508 від 20.10.2022 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» визначено виконавцем послуг постачання теплової енергії та постачання гарячої води на лівобережній частині міст Кременчука від джерела Кременчуцької ТЕЦ з покладенням відповідних обов`язків згідно законодавством. Після отримання рахунків за надані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води встановлено, що відповідачем за період з листопада 2022 року по січень 2024 року нараховано значно завищені суми до сплати. Після закінчення опалювального сезону 2022/2023 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» продовжує нараховувати плату за послугу з постачання теплової енергії, а саме умовно-постійну частину. Вартість даних послуг відповідачем розраховано відповідно до двоставкового тарифу, однак не були враховані особливості теплопостачання у м. Кременчуці. У відповідності до п. 6 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води № 869 у разі коли ліцензіат провадить діяльність у межах кількох територіальних громад, формування та встановлення тарифів здійснюється окремо для кожної територіальної громади. Таким чином, тариф на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по м. Кременчук на опалювальний сезон 2022/2023, 2023/2024 не були затверджені згідно вимог чинного законодавства. Зазначає, що ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" незаконно застосовано тарифи для мешканців міста Кременчук за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води відповідно до рішень Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477 та від 28.07.2023 №

669. На сьогоднішній день він як споживач послуг ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" повинен сплачувати за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води відповідно до тарифів які були встановлені ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" до 24.02.2022. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02 травня 2024 року у задоволені позову ОСОБА_1 до ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: виконавчий комітет Кременчуцького району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Полтавська обласна рада, про зобов`язання вчинити дії відмовлено. Витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн віднесено на рахунок держави. З вказаним рішенням суду не погодився ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.05.2024 року, зобов`язати ПОКВПТГ «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» здійснити перерахунок нарахувань споживачу ОСОБА_1 за послуги постачання теплової енергії та послуги постачання гарячої води за опалювальний період 2022/2023, міжопалювальний період 2023/2024 враховуючи тарифи встановлені рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.10.2021 року №1421 «Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорії споживачів». В доводах апеляційної скарги зазначає, вважає дане рішення необґрунтоване, у зв`язку з тим що, судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи та ухвалено рішення, внаслідок неповного, неправильного дослідження та оцінки доказів, що мають значення для справи, а також з порушення вимог матеріального та процесуального права. Стверджує, що суд не прийняв до уваги, про порушенням прав ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про порушення прав ОСОБА_1 , як споживача послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 . Акцентує увагу, що з листопада 2022 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» надає послуги з постачанням теплової енергії на лівобережній частині міста Кременчука від джерел Кременчуцької ТЕЦ відповідно до рішень Полтавської обласної ради від 30.09.2022 року №477 та рішення від 28.07.2023 року №669. Тобто даними рішеннями встановлені тарифи до прийняття Кременчуцької ТЕЦ у спільну власність територіальних громад Полтавської області. Зокрема вказує, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» не проводився розрахунок економічно обґрунтованих тарифів на опалювальний сезон 2022-2023 та опалювальний сезон 2023 2024 для мешканців міста Кременчука та не виконано вимог пунктів 15, 16 Порядку. У відзиві на апеляційну скаргу з додатками Полтавська обласна рада зазначає, апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав: застосування ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» тарифів для розрахунку вартості наданих послуг визначених рішеннями Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022 року та №669 від 28.07.2023 року є правомірними. Крім того зазначає, що в законі №2479 відсутні норми, які б мали зворотну дії в часі, тому посилання позивача на дату початку воєнного стану тотожною з днем ведення мораторію на підвищення тарифів, є помилковою. В даному законі заборонено підвищувати тарифи під час воєнного стану. Дана заборона діє з часу набрання вказаним законом чинності, а саме з 19.08.2022 року. У своєму відзиві ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» зазначає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Акцентує увагу, що ПОКВПГТ «Полтаватеплоенерго» здійснює ліцензовану господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на підставі ліцензій, окрім цього зазначає, що при здійснені своєї господарської діяльності зобов`язане застосувати тарифи, встановлені для підприємства уповноваженим на це органом Полтавською обласною радою. Акцентує увагу, чинні тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго», відповідають розміру тарифів, які були встановлені обласною радою до введення в Україні воєнного стану 24 лютого 2022 року. Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. На момент розгляду справи були присутні представники відповідача та третіх сторін. Позивач із за вад власних технічних засобів прийняти участь у судовому засіданні не зміг, а тому справа була розглянута у його відсутність відповідно до ч.5 ст. 212 ЦПК України. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне. Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. За змістом ст. 374 ч. 1 п. 1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно із ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до положень пункту 4 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води № 869 в частині формування тарифів для кожної окремої територіальної громади (у разі провадження ліцензованої діяльності та надання комунальних послуг у декількох територіальних громадах) на таких суб`єктів господарювання не поширюються. Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1508 від 20 жовтня 2022 року не покладалось на ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» обов`язку ініціювати до Полтавської обласної ради звернення з метою корегування/зміни/встановлення для споживачів лівобережної частини міста Кременчука окремих тарифів, ніж встановлені рішенням Полтавської обласної ради № 477 від 30.09.2022. Відповідно, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» при здійснені розрахунку позивачці вартості спожитих послуг застосовані тарифи, встановлені чинним у цей період рішенням Полтавської обласної ради № 477 від 30.09.2022, № 669 від 28.07.2023 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго», зокрема, за двоставковими тарифами на послугу з постачання теплової енергії для населення згідно з Додатком № 2 до вказаного рішення. Діючі тарифи сформовані ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» у єдиному розмірі та застосовуються до усіх споживачів підприємства, у тому числі і для споживачів на лівобережній частині міста Кременчука від джерела Кременчуцької ТЕЦ. Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води №869 не передбачено застосування одним ліцензіатом тарифів іншого ліцензіата (у даному випадку ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ») Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду. Відповідно до частин першої, другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин. За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (стаття 714 ЦК України). Тлумачення наведеної норми свідчить, що по своїй суті договір, на підставі якого відбувається постачання енергетичних ресурсів споживачу, є видом договору купівлі-продажу, що узгоджується із позицією Верховного Суду, сформованою у справі №529/613/17-ц від 03.10.2018. Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 26.09.2018 по справі №750/12850/16-ц та від 06.11.2019 у справі №642/2858/16, споживачі зобов`язані оплатити такі (житлово-комунальні) послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. У силу приписів статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини першої статті 632 ЦКУ ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Наведена норма узгоджується із положеннями пункту 2 частини третьої статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», за змістом якої встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону належать до повноважень органів місцевого самоврядування. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (частина п`ята статті 21 цього Закону). Частиною третьою статті 20 Закону України «Про теплопостачання» установлено, що тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством. Приписами статті 16-1 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій при регулюванні діяльності у сфері теплопостачання належить, зокрема, ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках), транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що не перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами). При провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен здійснювати постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень (підпункт 9 пункту 3.2 зазначених Ліцензійних умов). Відповідно до пункту 37 частини першої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб`єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств. Суд першої інстанції вірно зазначив, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» внесене до ліцензійного реєстру суб`єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області. Згідно зі статутом ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» засноване на майні спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області, засновником підприємства є Полтавська обласна рада. Таким чином, тарифи на постачання теплової енергії відповідачем встановлюються Полтавською обласною радою. Тоді як застосовані відповідачем тарифи у рахунках на оплату, які були виставлені позивачу, відповідають тарифам, установленим рішеннями Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022, №669 від 28.07.2023. Правомірність рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 №477 становила предмет дослідження Другого апеляційного адміністративного суду, який при ухваленні постанови від 13.02.2024 у справі №440/6193/23, виснував, що тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», запроваджені рішенням Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022, у тому числі і тарифи зазначені для категорії споживачів «Для потреб бюджетних установ» відповідають розміру тарифів, які були встановлені обласною радою до ведення в Україні воєнного стану 24.02.2022. За змістом частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Наведений процесуальний обов`язок позивачем не виконано та не спростовано у загальному порядку правомірність застосування тарифу, встановленого таким рішенням обласної ради, а тому за правилами частини 4 статті 12 ЦПК України він несе ризик настання наслідків із цим пов`язаних. Доводи апеляційної скарги щодо порушення відповідачем вимог статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», колегія суддів відхиляються. Відповідне положення законодавства є спеціальною нормою, яка містить заборону, тобто вимогу про зобов`язання утриматися від вчинення певної дії (підвищення тарифів) та адресована суб`єктам, які наділені відповідними владними повноваженнями стосовно прийняття таких тарифів або внесення змін до них шляхом підвищення, натомість відповідач до числа таких суб`єктів не віднесений, а у своїй діяльності керується встановленими Полтавською обласною радою тарифами, що спростовує доводи заявника апеляційної скарги в цій частині. Подібні правові висновки викладені в ухвалі Верховного суду від 07 листопада 2024 року у справі №917/1121/23. При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що тарифи, установлені рішенням Полтавської обласної ради №477, залишилися на рівні тарифів, установлених рішенням Полтавської обласної ради №286 від 21.10.2021 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» для потреб населення, бюджетних установ, інших споживачів (крім населення), релігійних організацій, які були введені в дію з 01.11.2021 року. Тобто, тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, які були встановлені Полтавською обласною радою для відповідача станом на 24.02.2022, не змінювалися (не підвищувалися) після набрання чинності Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування». Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26.09.2024 у справі № 917/1389/23, які підлягають врахуванню відповідно частини четвертої статті 263 ЦПК України. Із огляду на викладене, доводи позивача щодо порушення відповідачем мораторію на підвищення тарифів, запровадженого Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», колегія суддів визнає безпідставними. Тоді як правильно зазначив суд першої інстанції визначення відповідачем в рахунках на оплату вартості теплової енергії за двоставковим тарифом на послугу з постачання теплової енергії, який був встановлений додатком 2 до рішення Полтавської обласної ради №477 для споживачів, відповідає як умовам укладених між сторонами у справі договорів, так і вимогам чинного законодавства України. Інші доводи апеляційної скарги зводяться до загального цитування листа Міністерства розвитку громад та територій України, який не є нормативно-правовими актами, а отже не створює для відповідача юридичних наслідків. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). На підставі вищевикладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого суду, яке ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 травня 2024 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови виготовлено 08 січня 2025 року Головуючий суддя : __________________________ Г.Л. Карпушин Судді: ____________________ С.Б. Бутенко ___________________ О.І. Обідіна