Ухвала КЦС ВС № 759/19114/22

УХВАЛА 08 січня 2025 року м. Київ справа № 759/19114/22 провадження № 61-66ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Серебрянікова Віктора Євгеновича на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 08 квітня 2024 року, постанову Київського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкий Вадим Володимирович, про визнання недійсним договору дарування, ВСТАНОВИВ: У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкий В. В. (далі - приватний нотаріус КМНО Легкий В. В.), в якому просила суд визнати недійсним договір дарування грошових коштів від 17 листопада 2022 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО Легким В. В. та зареєстрований в реєстрі за № 2809. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 08 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус КМНО Легкий В. В., про визнання недійсним договору дарування задоволено. Визнано недійсним договір дарування грошових коштів від 17 листопада 2022 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвічений приватним нотаріусом КМНО Легким В. В., та зареєстрований у реєстрі за № 2809. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496,20 грн з кожного. Додатковим рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 23 травня 2024 року заяву представника позивача Серебрянікова В. Є. про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 10 172,61 грн з кожного. Постановою Київського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційні скарги ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 08 квітня 2024 року та додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 травня 2024 року задоволено. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 08 квітня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус КМНО Легкий В. В., про визнання недійсним договору дарування. Додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 травня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати за розгляд справи в апеляційному суді у розмірі 1 488,60 грн. Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 08 квітня 2024 року та ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 08 квітня 2024 року та додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус КМНО Легкий В. В., про визнання недійсним договору дарування. 02 січня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Серебряніков В. Є. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 08 квітня 2024 року, постанову Київського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив суд: 1) скасувати постанову Київського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року та ухвалу від 03 грудня 2024 року; 2) рішення Святошинського районного суду м. Києва від 08 квітня 2024 року змінити; 3) додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 травня 2024 року залишити без змін. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. У постанові Київського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року не зазначено дати виготовлення повного тексту постанови, отже останній тридцятий день на касаційне оскарження припадає на 19 грудня 2024 року (середа). Представник заявника звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 02 січня 2025 року, тобто з пропуском строку подачі касаційної скарги. У касаційній скарзі представник заявника вказав, що копію оскаржуваної постанови ним отримано 18 грудня 2024 року засобами електронного зв`язку, однак, не заявив клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги. Оскільки, представник заявника не заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, касаційну скаргу необхідно залишити без руху відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України та надати особі строк для подання відповідного клопотання. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну представника ОСОБА_1 - адвоката Серебрянікова Віктора Євгеновича на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 08 квітня 2024 року, постанову Київського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Г. В. Коломієць