Ухвала КЦС ВС № 524/302/23

УХВАЛА 6 серпня 2024 року м. Київ справа № 524/302/23 провадження № 61-7929ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Корзаченко Володимир Миколайович, на постанову Полтавського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні майном та встановлення порядку користування майном, ВСТАНОВИВ: 28 травня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Корзаченко В. М., подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року. Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2024 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених недоліків. Заявнику необхідно було подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, та надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи, а також за подання касаційної скарги сплатити судовий збір у розмірі 2 147,20 грн. На виконання ухвали Верховного Суду заявник надала докази сплати судового збору у розмірі 2 147,20 грн та надіслала нову редакцію касаційної скарги та її копії для всіх учасників справи. Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. У новій редакції касаційної скарги заявник як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Враховуючи зміст касаційної скарги, заявник узагальнено посилається, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Крім того, не зазначила щодо яких конкретно норм права та яких правовідносин відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах. Верховний Суд звертає увагу, що зі змісту пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України випливає, що ця норма процесуального закону спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню судами під час вирішення спору. При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, конкретизацію змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися (див.: постанова Великої Палати Верховного Суду від 01 березня 2023 року, справа № 522/22473/15-ц, провадження № 12-13гс22). Тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження за пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки заявник не зазначила, щодо яких конкретно норм права та яких правовідносин відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах. Водночас у касаційній скарзі заявник підставою касаційного оскарженняпостанови Полтавського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року вказує неправильне застосування судом норм права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 363/928/16, від 26 травня 2021 року у справі № 750/11539/18, від 12 серпня 2021 року у справі № 644/5579/19, від 8 вересня 2021 року у справі № 761/44705/19, від 15 вересня 2021 року у справі № 719/637/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Касаційна скарга оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. З огляду на викладене касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи. Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Корзаченко Володимир Миколайович, на постанову Полтавського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні майном та встановлення порядку користування майном. Витребувати з Автозаводського районного суду м. Кременчука матеріали цивільної справи № 524/302/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні майном та встановлення порядку користування майном. Роз`яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді С. О. Карпенко В. В. Сердюк І. М. Фаловська