LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС293/1337/19

від 18.11.2024 · Цивільна
Резолютивна:Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 30 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом та за по…

УХВАЛА 18 листопада 2024 року м. Київ справа № 293/1337/19 провадження № 61-11578ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 30 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, визнання права власності та поділ майна в натурі, ВСТАНОВИВ: 9 серпня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного суду від 30 липня 2024 року. Ухвалою Верховного Суду від 2 вересня 2024 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених недоліків. Вказані в ухвалі недоліки у встановлений судом строк усунено. Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Підставою касаційного оскарження постанови Житомирського апеляційного суду від 30 липня 2024 року заявник вказує неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 642/8107/14-ц, від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16, від 10 квітня 2018 року у справі № 463/45896/14, постановах Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17, від 20 січня 2021 року у справі № 320/2233/18, від 15 березня 2023 року у справі № 519/475/17, від 11 листопада 2022 року у справі № 752/2546/19, від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1316/2227/11, від 30 січня 2019 року у справі № 158/2229/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник також вказує порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зазначаючи, що суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Касаційна скарга подана у визначений законодавством строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Касаційна скарга містить клопотання про зупинення виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 30 липня 2024 року. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Вивчивши клопотання та зміст оскаржуваного судового рішення, касаційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з огляду на наступне. Верховний Суд виходить із того, що клопотання (заява) про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені доказами. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судових рішень, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судових рішень, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Враховуючи те що заявником жодних обґрунтованих підстав, за яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання постанови не наведено, тому заява задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 30 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, визнання права власності та поділ майна в натурі. Витребувати з Черняхівського районного суду Житомирської області матеріали цивільної справи № 293/1337/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, визнання права власності та поділ майна в натурі. Роз`яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постановиЖитомирського апеляційного суду від 30 липня 2024 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. О. Карпенко В. В. Сердюк І. М. Фаловська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»