Ухвала КЦС ВС № 462/7805/23

УХВАЛА 11 листопада 2024 року м. Київ справа № 462/7805/23 провадження № 61-13997ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 21 березня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання дій та рішення неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 подала позов, в якому просила: - визнати незаконною відмову Львівської міської ради у розгляді клопотання та прийнятті рішення про затвердження технічної документації із землеусторю щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі земельної ділянки у власність; - зобов`язати Львівську міську раду прийняти рішення/ухвалу, якою затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з кадастровим номером 4610165500:05:001:1093 площею 0,1500 га за адресою: АДРЕСА_1 , для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, та передати зазначену земельну ділянку у власність ОСОБА_1 . Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 21 березня 2024 року позов задоволено частково. Визнано незаконною та скасовано відмову Львівської міської ради, викладену у листі від 21 серпня 2023 року № 2403, стосовно розгляду клопотання та прийняття рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) земельної ділянки кадастровий № 4610165500:05:001:1093 в натурі на місцевості площею 0, 1500 га за адресою: АДРЕСА_1 , та передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1 . В іншій частині позовних вимог відмовлено. Постановою Львівського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року, повний текст якої складено 20 вересня 2024 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Залізничного районного суду м. Львова від 21 березня 2024 року залишено без змін. 17 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 21 березня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та постанову Львівського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав). Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Підставою касаційного оскарження рішення Залізничного районного суду м. Львова від 21 березня 2024 року та постанови Львівського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року скаржник вказує неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема частини третьої статті 152, частин першої, десятої, одинадцятої статті 118, частин першої, другої статті 120, пункту «г» частини першої та частини третьої статті 121, частин восьмої-десятої статті 186 Земельного кодексу України у поєднанні з пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). Касаційна скарга подана у визначений законодавством строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України. З огляду на зазначене касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи. Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 21 березня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року. Витребувати із Залізничного районного суду м. Львова матеріали цивільної справи № 462/7805/23 за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання дій та рішення неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії. Роз`яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді С. О. Карпенко В. В. Сердюк І. М. Фаловська