Постанова 4803 № 204/13462/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/264/25 Справа № 204/13462/23 Суддя у 1-й інстанції - Приваліхіна А. І. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 січня 2025 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Єлізаренко І.А. суддів Макарова М.О., Свистунової О.В. за участю секретаря Попенко Ю.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства Дніпроводоканал Дніпровської міської ради на заочне рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 14 березня 2024 року у справі за позовом Комунального підприємства Дніпроводоканал Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення,- В С Т А Н О В И Л А: У вересні 2023 року КП Дніпроводоканал Дніпровської міської ради звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення. В обґрунтування позовних вимог, які уточнювалися в ході судового розгляду справи, КП Дніпроводоканал Дніпровської міської ради посилалися на те, що відповідно до державної програми забезпечення населення України послугами водопостачання та водовідведення КП ДніпроводоканалДніпровської міської ради надає послуги водопостачання та водовідведення споживачам. Між КП ДніпроводоканалДніпровської міської ради та відповідачами встановлені фактичні відносини з приводу надання послуг, згідно рішення Дніпровської міської ради №526 від 20 квітня 1995 року Про розподіл платні за надання населенню комунальних послуг, споживачам, переданим на обслуговування КП Дніпроводоканал Дніпровської міської ради, абоненту ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок. Споживачі зобов`язані оплатити послуги, якщо вони фактично користується ними. Відсутність договору сама по собі не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати комунальних послуг. Відповідно до розрахунку сума заборгованості відповідачів за надані послуги водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , де відповідальним квартиронаймачем є ОСОБА_1 , якому відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , за період з 31 жовтня 2018 року по 31 серпня 2023 року, становить 20282 грн. 01 коп. За місцем реєстрації ОСОБА_1 зареєстровані інші члени її сім`ї - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є також солідарними боржниками, оскільки вони користується нарівні з відповідальним квартиронаймачем усіма правами та обов`язками, що випливають із договору найму. Відповідачі не добросовісно віднеслися до сплати вищевказаних послуг, не сплачували за надані їм послуги водопостачання і водовідведення. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідачів перед КП Дніпроводоканал Дніпровської міської ради становить 21657 грн. 77 коп., яка складається із: суми основного боргу - 20282 грн. 01 коп., яка утворилася за період з 31 жовтня 2018 року по 31 серпня 2023 року, 3% річних 157 грн. 16 коп., які нараховано за період з01 листопада 2018 року по 31 січня 2022 року, та інфляційного збільшення 1218 грн. 60 коп. На підставі викладеного КП ДніпроводоканалДніпровської міської ради просили суд стягнути солідарно із відповідачів заборгованість по оплаті послуг водопостачання та водовідведення у розмірі 21657 грн. 77 коп., яка складається із: суми основного боргу - 20282 грн. 01 коп., 3% річних 157 грн. 16 коп. та інфляційного збільшення 1218 грн. 60 коп., та судові витрати у справі у розмірі 2684 грн. Заочним рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 14 березня 2024 року залишено без задоволення позовні вимоги КП Дніпроводоканал Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення. В апеляційній скарзі КП Дніпроводоканал Дніпровської міської ради просить рішення суду від 14 березня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог КП Дніпроводоканал Дніпровської міської ради в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин у справі, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав. Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Звернувшись до суду із вказаними позовними вимогами, КП Дніпроводоканал Дніпровської міської ради просили суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість по оплаті послуг водопостачання та водовідведення у розмірі 21657 грн. 77 коп., яка складається із: суми основного боргу - 20282 грн. 01 коп., 3% річних 157 грн. 16 коп. та інфляційного збільшення 1218 грн. 60 коп., та судові витрати у справі у розмірі 2684 грн., посилаючись на те, що відповідачі є солідарними боржниками, не добросовісно віднеслися до сплати наданих їм послуг з з водопостачання та водовідведення, не сплачували за їх надання (а.с.21, 22). Відмовляючи у задоволенні позовних вимог КП Дніпроводоканал Дніпровської міської ради, суд першої інстанції посилався на їх недоведеність належними та допустимими доказами у справі. Однак, погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення. Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Як зазначено у ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Згідно ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникає у випадках встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. Частиною 1 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України Про житлово-комунальні послуги. Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України Про житлово-комунальні послуги, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги, індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про житлово-комунальні послуги, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Згідно зі статтею 10 Закону України Про житлово-комунальні послуги ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Статтею 22 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення визначено, що споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення. Згідно з Правилами надання населенню послуг теплопостачання і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, відповідач зобов`язаний здійснювати оплату за спожиту теплову енергію. Відповідно до п.20 Правил з надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. У справі встановлено та з довідки про та склад сім`ї або зареєстрованих осіб у житловому приміщенні/будинку від 11 травня 2023 року вбачається, у квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (з 22 січня 1990 року); ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (з 25 вересня 2008 року); ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (з 25 вересня 2008 року) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (з 25 вересня 2008 року). Уповноважений власник за вказаною адресою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6). На імя відповідача ОСОБА_1 відкритий особовий рахунок № НОМЕР_2 , за яким він повинен сплачувати комунальні послуги спожиті за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6). З наданого позивачем розрахунку заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 вбачається, що вартість послуг з водопостачання та водовідведення нараховується, однак оплачується несвоєчасно та не в повному розмірі, у звязку з чим за період часу з 31 жовтня 2018 року по 31 серпня 2023 року утворилася заборгованість у розмірі 21657 грн. 77 коп., яка складається із: суми основного боргу - 20282 грн. 01 коп., яка утворилася за період з 31 жовтня 2018 року по 31 серпня 2023 року, 3% річних 157 грн. 16 коп., які нараховано за період з 01 листопада 2018 року по 31 січня 2022 року, та інфляційного збільшення 1218 грн. 60 коп. (а.с.24). Заперечень щодо відомостей, викладених у рахунках від відповідачів не надходило. Доказів оплати вартості послуг з водопостачання та водовідведення відповідачами суду не надано. Правовідносини між сторонами виникли на підставі рішення Дніпровської міської Ради №526 від 20 квітня 1995 року про розподіл платні за надання населенню комунальних послуг, споживачам, переданим на обслуговування КП Дніпроводоканал Дніпровської міської ради (а.с.13). У постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у цивільній справі №334/2789/15-ц викладено правовий висновок, споживач зобов`язаний оплатити послугу, якщо він фактично користувався нею. Відсутність письмового договору про надання послуг з теплопостачання та постачання гарячої води не свідчить про відсутність певних договірних відносин і не звільняє відповідачів від оплати за фактично надані послуги. Матеріалами справи підтверджується, що відповідачі мають перед КП Дніпроводоканал Дніпровської міської ради заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення за адресою їх реєстрації у квартирі АДРЕСА_2 за основним боргом, що утворився за період часу з 31 жовтня 2018 року по 31 серпня 2023 року за сумою основного боргу у розмірі 20282 грн. 01 коп., виходячи з наданого позивачем розрахунку, яка відповідачами добровільно не сплачується, тому позовні вимоги про стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення за основним боргом за період часу з з 31 жовтня 2018 року по 31 серпня 2023 року у розмірі 20 282 грн. 01 коп. є доведеними та обґрунтованими. Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідачів інфляційного збільшення суми боргу за період часу з 01 листопада 2018 року по 31 січня 2022 року у розмірі 1218 грн. 60 коп. та 3% річних за період часу з 01 листопада 2018 року по 31 січня 2022 року у розмірі 157 грн. 16 коп., слід зазначити наступне. Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до положень викладених у п.10 ч.3 ст.20 Закону України Про житлово-комунальні послуги відповідальність боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання. Встановлено, відповідачі мають перед позивачем заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення за основним боргом за період часу з 31 жовтня 2018 року по 31 серпня 2023 року у розмірі 20282 грн. 01 коп. Звернувшись до суду із вказаними позовними вимогами, КП Дніпроводоканал Дніпровської міської ради просили суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість по оплаті послуг водопостачання та водовідведення з урахуванням 3% річних та інфляційного збільшення за період з 01 листопада 2018 року по 31 січня 2022 року (а.с.21, 22). Результати розрахунків Вихідні дані Дата виникнення заборгованостіДата розрахункуСума боргуРозмір пеніКількість днів прострочення 01.11.201831.01.202220282.01 грн.Згідно договору1187 Розрахунок 3% річних Період розрахункуСума боргу3% річних, грн. 01.11.2018 - 31.01.202220282.011979.00 грн. Втрати від інфляції Відповідно до п. 2 Інформаційного листа ВГСУ від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Місяць року за період розрахункуІндекс інфляції, % листопад місяць 2018101.4 грудень місяць 2018100.8 січень місяць 2019101.0 лютий місяць 2019100.5 березень місяць 2019100.9 квітень місяць 2019101.0 травень місяць 2019100.7 червень місяць 201999.5 липень місяць 201999.4 серпень місяць 201999.7 вересень місяць 2019100.7 жовтень місяць 2019100.7 листопад місяць 2019100.1 грудень місяць 201999.8 січень місяць 2020100.2 лютий місяць 202099.7 березень місяць 2020100.8 квітень місяць 2020100.8 травень місяць 2020100.3 червень місяць 2020100.2 липень місяць 202099.4 серпень місяць 202099.8 вересень місяць 2020100.5 жовтень місяць 2020101.0 листопад місяць 2020101.3 грудень місяць 2020100.9 січень місяць 2021101.3 лютий місяць 2021101.0 березень місяць 2021101.7 квітень місяць 2021100.7 травень місяць 2021101.3 червень місяць 2021100.2 липень місяць 2021100.1 серпень місяць 202199.8 вересень місяць 2021101.2 жовтень місяць 2021100.9 листопад місяць 2021100.8 грудень місяць 2021100.6 січень місяць 2022101.3 Результати розрахунку Період розрахункуСума боргу, грн.Сума боргу з інфляцією, грн.Інфляційне збільшення боргу, грн. листопад 2018 січень 2022 20282.0125239.874957.87 Таким чином, за період часу з 01 листопада 2018 року по 31 січня 2022 року, в межах заявленого позивачем періоду, від суми основного боргу у розмірі 20282 грн. 01 коп., три відсотки річних становлять 1979 грн. та інфляційне збільшення становить 4957 грн. 87 коп. Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Враховуючи викладене, з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача підлягають стягненню за період часу з 01 листопада 2018 року по 31 січня 2022 року, в межах заявленого позивачем періоду та в межах заявлених позовних вимог, відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, три відсотки річних у сумі 157 грн. 16 коп. та інфляційне збільшення суми боргу у сумі 1218 грн. 60 коп. Отже, позовні вимоги КП Дніпроводоканал Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання підлягають задоволенню, з відповідачів слід стягнути у солідарному порядку основний борг за послуги з водопостачання та водовідведення за період часу з 31 жовтня 2018 року по 31 серпня 2023 року у розмірі 20 282 грн. 01 коп., три відсотки річних у сумі 157 грн. 16 коп. за період часу з 01 листопада 2018 року по 31 січня 2022 року та інфляційне збільшення суми боргу у сумі 1218 грн. 60 коп. за період часу з 01 листопада 2018 року по 31 січня 2022 року. За таких обставин, враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, заочне рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 14 березня 2024 року скасувати та хвалити нове рішення про задоволення позовних вимог КП Дніпроводоканал Дніпровської міської ради. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Комунального підприємства Дніпроводоканал Дніпровської міської ради задовольнити. Заочне рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 14 березня 2024 року у справі за позовом Комунального підприємства Дніпроводоканал Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення скасувати. Позовні вимоги Комунального підприємства Дніпроводоканал Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення задовольнити. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Комунального підприємства Дніпроводоканал Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 03341305) борг за послуги з водопостачання та водовідведення, що утворився за період часу з 31 жовтня 2018 року по 31 серпня 2023 року у розмірі - 20 282 грн. 01 коп.; три відсотки річних у сумі 157 грн. 16 коп. за період часу з 01 листопада 2018 року по 31 січня 2022 року; інфляційне збільшення суми боргу у сумі 1218 грн. 60 коп. за період часу з 01 листопада 2018 року по 31 січня 2022 року. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Комунального підприємства Дніпроводоканал Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 03341305) судовий збір у розмірі по 2 236 грн. 66 коп. з кожного. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя І.А.Єлізаренко Судді М.О.Макаров О.В.Свистунова