Постанова 4856 № 120/838/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/838/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Альчук М.П. Суддя-доповідач - Сушко О.О. 07 січня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької митниці на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТБР ІМПОРТ" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року адміністративний позов задоволено: - визнано протиправними та скасовано рішення відповідача про корегування митної вартості № UA401000/2023/000114/2 від 10.11.2023 року та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2023/001736. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 06.07.2022 року між ТОВ "ТБР Імпорт" (покупець) та "SHANDONG WANDA BOTO TYRE CO "LTD", Китай (продавець) укладено зовнішньоекономічний договір № TBR BOTO 2022 від 06.07.2022 року, відповідно до умов якого продавець відвантажує, а покупець приймає та оплачує Вантажні та легкові шини, диски виробника SHANDONG WANDA BOTO TYRE CO.LTD у кількості та по цінам, вказаним у Комерційному Інвойсах, що є невід`ємною частиною договору. Ціна за товар визначена у доларах США за одиницю товару та вказана у інвойс. Сума контракту визначається згідно Інвойс, умови поставки визначаються згідно інвойс. Між зазначеними контрагентами узгоджено інвойс № WD202306060B від 15.08.2023 року. Для здійснення митного оформлення товару позивачем була подана до митниці електронна митна декларації № 23UA401020060183U2 від 07.11.2023 року із документами на підтвердження митної вартості товару, а саме: проформа інвойс від 13.07.2023 року № WD202306060B, рахунок-фактура (комерційний інвойс) від 15.08.2023 року № WD202306060B, коносамент від 20.08.2023 року № 1054232499, зовнішньоекономічний договір від 06.07.2022 року № TBR-BOTO 2022, прайс-лист від 15.08.2023 року № б/н, митна декларація країни відправлення від 15.08.2023 року № 435020230000071305. У зв`язку із спрацюванням профілів ризику 105-2 та 106-2 щодо можливого заниження митної вартості було проведено митний огляд вантажу та встановлено невідповідність заявленої торговельної марки, а саме замість "315/80R22.5 20PR WD398+ WINDA кількість 48 шт." заявлено "315/80R22.5 20PR WD398+ BOTO кількість 48 шт." Опрацювавши наявні документи, надані до митного оформлення, відповідачем винесена картка відмови у прийнятті митної декларації № UA401020/2023/001736 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2023/000114/2 від 10.11.2023 року, яким митну вартість товару визначено за резервним методом. Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, звернувся з даним позовом до суду. Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу. Положеннями частини першої статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Згідно з ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю, відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. З матеріалів справи вбачається, що у поданій позивачем митній декларації № 23UA401020060183U2 від 07.11.2023 року митна вартість товару була визначена за першим методом за ціною договору на рівні 134,52 за одиницю ( або 2,38 дол. США / кг нетто). На підтвердження митної вартості позивачем, зокрема було надано зовнішньоекономічний договір № TBR BOTO 2022 від 06.07.2022 року. Як свідчать матеріали справи, підставою для відмови у прийнятті митної декларації та коригування митної вартості стала невідповідність заявленої позивачем торговельної марки. У митній декларації позивача зазначено торговельну марку шин "BOTO". Натомість, при здійсненні огляду товару, відповідачем встановлено, що торговою маркою шин 315/80R22.5 20PR WD398 у загальній кількості 48 шт. є "WINDA". Однак, відсутність відповідної інформації, технічної помилки у документі не може бути підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у ньому міститься, особливо, у випадку, коли контролюючий орган може встановити дані за допомогою решти інформації, що міститься у цьому ж документі або інформації з інших документів, пов`язаних із цим документом. Згідно п.1.1 контракту № TBR BOTO 2022 від 06.07.2022 року комерційний інвойсу є невід`ємною частиною цього Контракту. Вартість товару з кожної поставки вказується в комерційному інвойсі, що додається до кожної конкретної поставки товару (п.3.1 цього контракту). На виконання положень контракту позивачем із "SHANDONG WANDA BOTO TYRE CO "LTD" узгоджено інвойс № WD202306060B від 15.08.2023 року. Крім того, у вказаному інвойсі зазначено загальну ціну товарів, що повністю відповідає задекларованій митній вартості. Окрім того, вказаний інвойс містить деталізовані відомості щодо товару, а саме: вид шин, індекс навантаження та швидкості, кількість та ціну як за одиницю товару, так і за загальну кількість шин відповідного типу. Так, у інвойсі № WD202306060B від 15.08.2023 року, зокрема зазначено шини 315/80R22.5 20PR WD398, індекс навантаження - 156/150, індекс швидкості - L, посадочний діаметр - 22,5, вартістю 149,41 доларів США/шт у кількості 48 шт. Слід зазначити, що торгівельна марка шин не є ідентифікатором товару. Однак, усі характеристики цього типу шин, визначених в інвойсі, відповідають характеристикам встановленим контролюючим органом під час митного огляду товару. Також, вказані характеристики узгоджуються із відомостями у пакувальному листі від 15.08.2023 року, що оформлений на виконання вимог п. 2.3 контракту № TBR BOTO 2022 від 06.07.2022 року. До митного оформлення позивачем було надано прайс-лист від 15.08.2023 року, у якому визначено торгову марку шин 315/80R22.5 20PR WD398 із відповідними характеристиками "WINDA". Таким чином, не зазначення у митній декларації торгової марки одного із типу шин не свідчить про зменшення митної вартості товару. Відтак, аргументи відповідача щодо недоліків декларації, які свідчать про недостовірність митної вартості слід відхилити. Варто зазначити, що відповідач, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У той же час відповідач не навів жодних відомостей про те, яким саме чином вищезазначене впливає на визначення митної вартості товару чи складові митної вартості. Також потребує уваги і та обставин, що різні види шин мають різні комплектацій та технічні характеристики. Отже, навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України. Враховуючи викладене, позивачем було надано митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом. У свою чергу, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена. Відтак, рішення Вінницької митниці про корегування митної вартості № UA401000/2023/000114/2 від 10.11.2023 року та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2023/001736 підлягають скасуванню. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Вінницької митниці залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сушко О.О. Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.