Постанова 4851 № 440/6080/24

Головуючий І інстанції: О.О. Кукоба ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 січня 2025 р. Справа № 440/6080/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2024, по справі № 440/6080/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Плюс" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПЛЮС" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.12.2023 №10204199/31618527; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в строки, визначені нормами діючого законодавства, в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 24.02.2022 №25 до податкової накладної від 02.12.2021 №3, реєстраційний номер документу 9314094361, направлений на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.11.2023. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 задоволено позов. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.12.2023 №10204199/31618527. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складений Товариством з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПЛЮС" розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 24.02.2022 №25 до податкової накладної від 02.12.2021 №3 (реєстраційний номер документа 9314094361, направлений на реєстрацію 14.11.2023) датою його фактичного подання на реєстрацію. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПЛЮС" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн (одна тисяча п`ятсот гривень). Головне управління ДПС у Полтавській області, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилався на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та звертає увагу на помилковість висновків суду першої інстанції щодо надання платником податків необхідного переліку первинних документів. Апелянт зауважував, що встановлено невідповідність у наданих платником документах, а саме у розрахунку коригування опис (номенклатура) товарів / послуг, вартість чи кількість яких коригується не відповідає інформації, яка відображена у платіжному дорученні у графі призначення платежу, у зв`язку з чим було прийнято рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування. Крім того, вказував, що вказівки судів на зобов`язання зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН є ознакою втручання в дискреційні повноваження контролюючого органу. Зазначав, що з витратами на правову допомогу контролюючий орган не погоджується, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та завищеними. На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судовим розглядом, ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» була складена та подана для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна №3 від 02.12.2021 року, реєстрацію якої було зупинено. 08.11.2023 податкова накладна №3 від 02.12.2021 за рішенням суду була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. 24.02.2022 ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» був складений та поданий для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідний розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 25 до податкової накладної № 3 від 02.12.2021. Відповідно до квитанції відповідача документ прийнято, реєстрація зупинена. Позивачем подано до податкового органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 25 до податкової накладної № 3 від 02.12.2021. Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації 20.12.2023 прийнято рішення №10204199/31618527 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 25 до податкової накладної № 3 від 02.12.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав надання документів, складених з порушенням законодавства. Позивач, не погоджуючись із рішенням відповідача, звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності рішення Комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 25 до податкової накладної № 3 від 02.12.2021 та, як наслідок, обґрунтованості позовних вимог у цій частині, а також обґрунтованості витрат на правничу допомогу, що у цій справі становить 1500,00 грн. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. За змістом п.п. "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю. Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Відповідно до абзацу першого п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Абзацами першим, другим п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Згідно п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі- Порядок № 1165). За визначенням п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Відповідно до п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). В силу приписів пункту 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (п. 8 Порядку № 1165). Відповідно до п. 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Згідно з п. 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Критерії ризиковості платника податку визначені у Додатку № 1 до Порядку № 1165. Відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Аналіз пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку свідчить про те, що для того аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку (підпункт 2 пункту 11 Порядку № 1165). Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за №1245/34216;надалі також - Порядок №520) у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Згідно із пунктом 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)). Відповідно до пунктів 9 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. При цьому, перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, є вичерпним. У той час як підтверджується змістом п. 5 Порядку № 520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. Судовим розглядом встановлено, що 27.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КВАНТ ПЛЮС» - «Постачальник» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КСМ- ГРУГІ» - «Покупець» був укладений Договір поставки №27/04/21 (а.с. 43-45). Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передавати у власність (поставляти), а Покупець приймати та оплачувати труби та фасонні частини до них, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість, умови та строки поставки і оплати яких визначена Сторонами у Специфікаціях, які є додатками до цього Договору і становлять його невід`ємну частину (надалі іменується «Товар»). Згідно з п. 3.1 Договору розрахунки за цим Договором здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, який указаний в реквізитах Договору. Оплата за кожну поставлену партію товарі здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника на умовах, визначених Сторонами додатково в Специфікаціях. 02.12.2021 між Сторонами була підписана Специфікація №2 до договору поставки №27/04/21 від 27.04.2024, за умовами якої оплата за товар здійснюється в наступному порядку: оплату у розмірі 2000000,00 грн (два мільйони гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ - 533333,33 гривень Покупець сплачує на поточний рахунок Постачальника протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання Сторонами цієї Специфікації до Договору; оплату в розмірі 120000,00 грн, в тому числі ПДВ 20 000,00 грн. Покупець сплачує на поточний рахунок Постачальника не пізніше 28.12.2021; решту вартості партії товару в розмірі 2304172,48 грн (два мільйони триста чотири тисячі сто сімдесят дві гривні 48 копійок) в тому числі ПДВ - 384028,67 гривень Покупець сплачує на поточний рахунок Постачальника не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дати підписання видаткової накладної на Товар. 02.12.2021 ТОВ «КСМ-ГРУП» перерахувало грошові кошти у розмірі 2000000,00 грн в якості попередньої оплати за товар, що підтверджується платіжним дорученням №8744 від 02.12.2021 ( а.с. 14). ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» була складена та подана для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна №3 від 02.12.2021 року, реєстрацію якої було зупинено. 08.11.2023 податкова накладна №3 від 02.12.2021 за рішенням суду була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. 23.12.2021 року між ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» та ТОВ «КСМ-ГРУП» була підписана Додаткова угода №1, якою Сторони погодили анулювання Специфікації №2 від 02.12.2021 до договору поставки №27/04/21 від 27.04.2021. 24.02.2022 ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» здійснило повернення передплати на розрахунковий рахунок ТОВ «КСМ-ГРУП», що підтверджується платіжним дорученням від 24.02.2022 №UAГФ8573 (а.с. 15). 24.02.2022 ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» був складений та поданий для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідний розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 25 до податкової накладної № 3 від 02.12.2021. У ході судового розгляду справи встановлено, що підставою зупинення реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 25 до податкової накладної № 3 від 02.12.2021 зазначено, що розрахунок коригування складений платником податку, який відповідає п. 8 Критерію ризиковості здійснення операцій. Відповідачем надано до суду рішення № 86432 від 01.12.2021 про відповідність ТОВ "Квант Плюс" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Проте, наведена обставина хоча і є передумовою для зупинення реєстрації податкових накладних відповідно до п. 6 Порядку № 1165, проте не створює безумовних підстав для відмови у реєстрації такої податкової накладної у ЄРПН. Вживання податковим органом загального посилання на п. 8 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Крім того, колегія суддів звертає увагу на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 21 лютого 2023 року у справі №2240/3271/18, відповідно до яких предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації. Податковим органом запропоновано надати пояснення та копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. На виконання зазначеної вимоги 18.12.2023 ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» на адресу ДПС України було направлено Повідомлення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у розрахунку коригування, з поясненнями та копіями наступних документів у кількості 9 додатків: Договір поставки № 27/04/21 від 27.04.2021; Специфікація № 1 від 27.04.2021; Специфікація № 2 від 02.12.2021; Додаткова угода № 1 від 23.12.2021; Рахунок на оплату № 596 від 02.12.2021; Платіжне доручення № 8744 від 02.12.2021; Платіжне доручення № ТА.ГФ8573 від 24.02.2022; Лист № 24/02 від 24.02.2022. Підставою для відмови в реєстрації розрахунку коригування податковим органом визначено, що встановлено невідповідність у наданих платником документів, а саме у розрахунку коригування опис (номенклатура) товарів/послуг, вартість чи кількість яких коригується не відповідає інформації, яка відображена у платіжному дорученні №UAГФ8573 від 24.02.2022 у графі призначення платежу повернення передоплати за труби, чим порушено вимоги п.п.3.7 п.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, а саме: реквізит Призначення платежу платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування (повернення) коштів отримувачу"(а.с. 16-17). Слід вказати, що контролюючим органом зауваження щодо документів, що були зазначені у відповідних повідомленнях, відповідності доданих документів перелікам, що містяться у цих повідомленнях, не повідомлялись. Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було визначено які конкретно документи чи пояснення позивачу слід подати для усунення сумнівів щодо реальності задекларованих позивачем операцій. Судова колегія зазначає, що в даному випадку недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування призводить до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникає можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Таким чином, вказані обставини призводять до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не має змоги належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування. Однак, встановлюючи критерії оцінки ступеня ризиків, відповідачем не враховано надані документи на усунення вказаних ризиків. При цьому, відповідачем не зазначено підстави їх не врахування та конкретного переліку документів, які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу. Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією. Слід вказати, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної / розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, а не довільно, на власний розсуд. Судовим розглядом встановлено, що позивачем у відповідь на надіслане податковим органом повідомлення надано на розгляд комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних пояснення від 18.12.2023 та пакет копій документів, у зв`язку із зупинкою реєстрації кількісних і вартісних показників № 25 до податкової накладної № 3 від 02.12.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Стосовно доводів апеляційної скарги в частині недоліків певних первинних документів, а саме невідповідності у розрахунку коригування опису (номенклатура) товарів/послуг, вартість чи кількість яких коригується, інформації, яка відображена у платіжному дорученні, колегія суддів зазначає наступне. Так, 02.12.2021 між Сторонами була підписана Специфікація №2 до договору поставки №27/04/21 від 27.04.2021, за умовами якої оплата за товар, а саме склопластикову (GRP) трубу діам. 900 SN 10000 PN10 L = 6.0 м (GRANDPIPE), здійснюється у розмірі 2000000,00 грн (два мільйони гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ - 333333,33 гривень Зазначена специфікація була анульована сторонами шляхом підписання додаткової угоди №1, у зв`язку з чим 24.02.2022 ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» здійснило повернення передплати на розрахунковий рахунок ТОВ «КСМ-ГРУП», що підтверджується платіжним дорученням від 24.02.2022 №UAГФ8573. З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що надані позивачем первинні документи та пояснення стосовно здійсненої господарської операції були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагенту /контрагентів позивача, нікчемності або недійсності угоди / угод, укладеної (их) позивачем або відсутності реального характеру операції матеріали справи не містять та відповідачами не надано. За таких обставин колегія суддів зазначає про відсутність у контролюючого органу підстав для відмови позивачу у реєстрації розрахунку коригування з огляду на наявність документів, які свідчать про проведення господарської операції та які були надані контролюючому органу. Колегія суддів звертає увагу, що слід також враховувати позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 07.12.2022 по справі № 500/2237/20, 16.02.2023 по справі № 380/7648/22, згідно з якою приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Отже, такі питання фактично є предметом дослідження відповідних перевірок контролюючими органами платників податків з метою підтвердження реальності господарських операцій, здійснених ними, та виходять за межі процедури моніторингу податкової накладної та прийняття рішення про її реєстрацію чи відмову у реєстрації. Колегія суддів зазначає, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним. Під час вирішення справи суд перевіряє відповідність прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення, дії на відповідність критеріям, визначеним ст. 2 КАС України. З огляду на викладене, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для його прийняття. У разі ж відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення. З огляду на викладене, вірним є висновок суду першої інстанції, що податковий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації розрахунку коригування, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість господарських операцій та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, а тому оскаржувані рішення відповідача про відмову в реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є неправомірним та підлягає скасуванню. Щодо доводів апелянта про наявність дискреційних повноважень ДПС України в частині вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної. Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади. Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. Відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. Відтак, відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки. Законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, а саме: зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні. Колегія суддів зазначає, що обраний спосіб захисту, щодо зобов`язання ДПС України вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду не спростовують. Щодо доводів апелянта про відсутність підстав для стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положеннями п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Крім того, колегія суддів звертає увагу на положення ч. 6 та ч. 7 ст. 132 КАС України відповідно до яких, визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову. Судовим розглядом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії договору про надання професійної правничої допомоги від 01.01.2023 № 0101/23; додаткової угоди від 08.03.2024 №70 до договору від 01.01.2023 №0101/23 про надання правової допомоги. Так, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Суд першої інстанції вирішуючи питання щодо відшкодування судових витрат, дійшов висновку про стягнення на користь позивача витрати у розмірі 1500 грн. Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Доводи відповідача про те, що стягнуті судом першої інстанції витрати, понесені на оплату правничої допомоги у розмірі 1500 грн., не є співмірними зі складністю справи, обсягом робіт та витраченим часом, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки апеляційна скарга, в якій відповідач зазначив про необґрунтованість витрат на правову допомогу, не містить доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу в частині вищезазначених витрат у зазначеному розмірі. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції у наведеній частині, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 по справі № 440/6080/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов