Ухвала КАС ВС № 160/25708/23
від 06.01.2025 · АдміністративнаУХВАЛА 06 січня 2025 року Київ справа № 160/25708/23 адміністративне провадження № К/990/44980/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІММЕ» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі №160/25708/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІММЕ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: 25.11.2024 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ІММЕ» (далі - скаржник, Товариство), направлена через підсистему «Електронний суд» 22.11.2024. Верховний Суд ухвалою від 10.12.2024 касаційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, зокрема, подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку. Також у зв`язку із невідповідністю касаційної скарги вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд запропонував у цей же строк надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень мало бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом. На виконання вимог цієї ухвали суду від скаржника через підсистему Електронний суд 20.12.2024 надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги. До заяви долучено уточнену касаційну скаргу, заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень. На обґрунтування причин пропуску строку Товариство зазначає, що вперше касаційну скаргу подало в межах строку на касаційне оскарження, однак, Верховний Суд ухвалою від 15.08.2024 її повернув, роз`яснивши, що повернення не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом. Як зазначає скаржник, Товариство усунуло недоліки касаційної скарги, а тому просить визнати поважними причини пропуску строку і поновити його. Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів виходить з такого. Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Частиною другою вказаної статті встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Верховний Суд неодноразово висловлював у своїх постановах позицію у питанні застосування частини третьої статті 295 КАС України, правове регулювання якої є ідентичним до частини третьої статті 329 КАС України, але стосується поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення. Верховний Суд притримується позиції про те, що сам собою факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.06.2020 у справі № 280/4682/19, від 18.06.2020 у справі № 400/524/19, від 17.06.2020 у справі № 280/4951/19, від 15.09.2022 у справі №640/6828/19 тощо. Аналогічний підхід застосовується Верховним Судом під час вирішення питання про поновлення строку на касаційне оскарження у разі його пропуску з причин, пов`язаних із попереднім поверненням касаційної скарги. У цій справі мають місце такі обставини: вперше касаційну скаргу Товариство подало в строк, встановлений законом, однак, касаційна скарга не відповідала вимогам КАС України; ухвалою від 23.07.2024 Верховний Суд касаційну скаргу залишив без руху і надав скаржникові строк для усунення виявлених недоліків, а саме: надання платіжного документа про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому законом; надання уточненої касаційної скарги, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень мав бути викладений з урахуванням роз`яснень, наданих судом; у строк, встановлений судом, Товариство надало пояснення щодо сплати судового збору іншою особою, однак, уточненої касаційної скарги не надало, що стало підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги згідно з ухвалою Верховного Суду від 15.08.2024; електронний примірник ухвали Верховного Суду від 15.08.2024 Товариство отримало через підсистему «Електронний суд» 15.08.2024 о 21:29; вдруге касаційну скаргу Товариство подало 22.11.2024, зміст якої є ідентичним до її попередньої редакції; у заяві про поновлення строку Товариство не зазначало причин, які об`єктивно його позбавляли можливості подати уточнену касаційну скаргу на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 23.07.2024, а так само унеможливлювали повторне звернення до суду з касаційною скаргою в більш стислий строк після отримання копії ухвали Верховного Суду від 15.08.2024 з усуненням недоліку, який став підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги. Сукупність цих обставин спростовує доводи скаржника про усунення ним під час повторного звернення виявлених недоліків вперше поданої касаційної скарги, які стали підставою для її повернення. Не зазначає скаржник про причини допущення зволікань (більше трьох місяців) із повторним зверненням до суду з належним чином оформленою касаційною скаргою, які б могли бути оцінені судом як поважні. Врахування роз`яснень, наданих Верховним Судом в ухвалі від 23.07.2024 щодо недоліків касаційної скарги в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, відбулось лише шляхом подання 20.12.2024 уточненої касаційної скарги на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 10.12.2024, тобто, після спливу шести місяців з дня ухвалення постанови апеляційного суду. Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України як в частині надання документа про сплату судового збору, так і в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення). Верховний Суд вже роз`яснював скаржникові, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Відповідно, та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин. За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Питання поновлення процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. На пропозицію суду скаржник хоча і подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, однак, не зазначив об`єктивних причин, які могли б бути визнані поважними і давали підстави для його поновлення. Загальний строк, що сплинув після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції і до дня подання касаційної скарги вдруге становить п`ять місяців, що значно виходить за межі встановленого КАС України строку на касаційне оскарження судових рішень. З дня отримання копії ухвали Верховного Суду від 15.08.2024 про повернення вперше поданої касаційної скарги, і до дня повторного звернення (22.11.2024) минуло більше трьох місяців, а усунення недоліків касаційної скарги в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень відбулося лише 20.12.2024. Такі строки не можна вважати розумними та оптимальними для реалізації права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою в порядку, встановленому законом. Обґрунтованих доводів про об`єктивну необхідність саме такого часу для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України скаржник не зазначив. Ураховуючи обставини справи, зазначені скаржником обставини не можна вважати поважною причиною пропуску строку, оскільки їх не можна вважати такими, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними. На підставі наведеного, керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,
УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІММЕ» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі №160/25708/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІММЕ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіМ.М. Гімон Л.І. Бившева В.П. Юрченко