Ухвала КАС ВС № 280/976/23

УХВАЛА 06 січня 2025 року Київ справа № 280/976/23 адміністративне провадження № К/990/46026/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 у справі №280/976/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНОЛІТТЕХНО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 29.11.2024 до суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду поштою 25.11.2024. Одночасно ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке, однак, не містило обґрунтування наявності у цій справі поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження. Верховний Суд ухвалою від 10.12.2024 касаційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення. Також у зв`язку із невідповідністю касаційної скарги вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) запропонував у наданий судом строк надати: платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги. На виконання вимог цієї ухвали суду 18.12.2024 ГУ ДПС через підсистему «Електронний суд» надіслало заяву про усунення недоліків, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. До заяви долучено платіжну інструкцію від 16.12.2024 №4853. Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вмотивоване тим, що вперше касаційну скаргу було подано в межах визначено законом строку, проте, Верховний Суд її повернув. Повторно подану касаційну скаргу також було повернуто. Зазначає, що на момент подання касаційної скарги не мав можливості сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки». Звертає увагу, що відсутність фінансування, зокрема, пов`язана із запровадженням на всій території України правового режиму воєнного стану, який за своєю правовою природою є обставиною непереборної сили (форс-мажор). Посилається на висновок Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 N2024/02.0-7.1, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України. Зазначає, що з метою підвищення обороноздатності держави в умовах воєнного стану за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету здійснюються видатки Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки України, забезпечено виконання завдань, функцій та підготовку кадрів Збройних Сил України, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби. Також зазначає, що за практикою Європейського суду з прав людини суди повинні не допускати обмеження або зменшення доступу до суду. Просить поновити строк на касаційне оскарження. Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20. Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв`язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, які мали місце у період з 24.07.2024 (дата постановлення ухвали апеляційного суду) і до 29.11.2024 (дата подання касаційної скарги втретє) ГУ ДПС не зазначило. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку ГУ ДПС не надало. Водночас приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України, в тому числі щодо сплати судового збору, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення). Необхідність сплати судового збору при поданні касаційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, тричі подаючи касаційні скарги без надання документа про сплату судового збору достеменно розумів про допущення ним порушень норм процесуального права. Такий проявлений ГУ ДПС підхід до виконання вимог ухвал Верховного Суду не можна вважати проявом добросовісного ставлення скаржника до наявних у нього прав та їх реалізації. Як наслідок, колегія суддів вважає, що ГУ ДПС на пропозицію суду не навело поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження. Також суд враховує, що у цій справі мають місце такі обставини: 1) вперше касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало 19.08.2024, яку Верховний Суд залишив без руху ухвалою від 21.08.2024 з підстав ненадання доказів про сплату судового збору (2422,40 грн) та для надання уточненої касаційної скарги, зміст якої має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі. У зв`язку із невиконанням скаржником вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, Верховний Суд ухвалою від 16.09.2024 касаційну скаргу повернув, відмовивши задоволенні клопотання про продовження строку на усунення виявленого недоліку. Електронний примірник цієї ухвали ГУ ДПС отримало 17.09.2024 о 13:12 год. 2) вдруге касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало 09.10.2024, яку Верховний Суд ухвалою від 24.10.2024 залишив без руху, в тому числі, через ненадання доказів про сплату судового збору. Ухвалою від 07.11.2024 Верховний Суд продовжив скаржникові строк для усунення виявлених недоліків строком на десять днів. Верховний Суд ухвалою від 19.11.2024 касаційну скаргу повернув, відмовивши у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. Електронний примірник цієї ухвали ГУ ДПС отримало 19.11.2024 о 23:25 год. 3) втретє касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало 25.11.2024, яку Верховний Суд залишив без руху, в тому числі, через ненадання доказів про сплату судового збору. У цій справі у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору за подання касаційної скарги, однак, відповідна сплата відбулася лише 16.12.2024 (платіжна інструкція від 16.12.2024 № 4853), тобто як поза межами встановленого строку на касаційне оскарження судового рішення та додатково наданого Судом строку. При цьому, сама сплата судового збору за подання касаційної скарги без належного обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду не є належним усуненням недоліків касаційної скарги в розумінні КАС України. Колегія суддів вважає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Усталеною є

позиція Верховного Суду щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб`єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення. Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, яка оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними. На підставі наведеного, керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 у справі №280/976/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНОЛІТТЕХНО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіМ.М. Гімон Л.І. Бившева В.П. Юрченко