Ухвала КАС ВС № 520/2001/23

УХВАЛА 06 січня 2025 року м. Київ справа №520/2001/23 провадження № К/990/48556/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Смоковича М. І., суддів: Кашпур О. В., Мацедонської В. Е., перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Коломойцева Миколи Миколайовича на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у с т а н о в и в : 16 грудня 2024 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд». Верховний Суд на підставі частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Харківській області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Харківській області від 04 квітня 2022 року № 179 о/с про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби; - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Харківській області від 05 квітня 2022 року № 183 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 на підставі підпункту 6 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу; - поновити ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді з дня звільнення 05 квітня 2022 року; - стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період з дати звільнення по день поновлення на роботі, з урахуванням раніше виплачених сум; - допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді та стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати - у межах одного місяця. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 26 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року, відмовив у задоволенні позову. Верховний Суд постановою від 04 квітня 2024 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнив частково, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року скасував, справу № 520/2001/23 направив на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду. При новому розгляді справи Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 26 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року, позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправним і скасував наказ (по особовому складу) Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області № 179 о/с від 04 квітня 2022 року про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення на прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 , пожежного - рятувальника 33 державного пожежно-рятувального поста 4 державного пожежно-рятувального загону. Визнав протиправним і скасував наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області № 183 о/с від 05 квітня 2022 року про звільнення прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 , пожежного - рятувальника 33 державного пожежно-рятувального поста 4 державного пожежно-рятувального загону. Поновив ОСОБА_1 на службі цивільного захисту на посаді пожежного - рятувальника 33 державного пожежно-рятувального поста 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області з 06 квітня 2022 року. Стягнув з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 квітня 2022 року по 06 квітня 2023 року в сумі 168794,25 (сто шістдесят вісім тисяч сімсот дев`яносто чотири) гривні 25 копійок. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив. Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями в частині, що стосується середнього заробітку за час вимушеного прогулу, представник ОСОБА_1 - адвокат Коломойцев М. М. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, Верховний Суд зазначає таке. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Своєю чергою, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Аналіз доводів касаційної скарги у сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Передбачених підпунктом «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обставин суд касаційної інстанції не вбачає. На підставі викладеного Верховний Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, а встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини. Виключень щодо посади позивача у цій справі відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв`язку з положеннями статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» не встановлено. Суд першої інстанції розглянув дану справу за правилами спрощеного позовного провадження. Своєю чергою колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів», а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх. Оскільки касаційна скарга подана на судові рішення прийняті у справі, яка розглянута за правилами спрощеного провадження, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткових обставин справи, то у відкритті касаційного провадження у цій справі варто відмовити. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За наведеного правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України, у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Коломойцева Миколи Миколайовича на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року у справі № 520/2001/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач М. І. Смокович Судді О. В. Кашпур В. Е. Мацедонська