Постанова 4857 № 140/3446/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/3446/24 пров. № А/857/13390/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Глушка І.В., Довгої О.І. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року (суддя- Лозовський О.А., ухвалене в м. Луцьк) у справі № 140/3446/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: 29 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26.02.2024 №907600149945 про відмову у проведенні перерахунку пенсії; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3732-XII та розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та здійснити перерахунок і виплату пенсії на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Управлінням соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної державної адміністрації від 21.02.2024 №888 та №889 з 26.02.2024, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 адміністративний позов було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26.02.2024 №907600149945. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 з 26.02.2024 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII та здійснити перерахунок і виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Управлінням соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної державної адміністрації від 21.02.2024 №888 та №889. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просять його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції поданий не був. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 06.11.2018 отримує пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV. В період з 03.02.2011 по 05.11.2018 отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII. Позивач ОСОБА_1 26.02.2024 звернувся із заявою до ГУ ПФУ у Волинській області про перехід на інший вид пенсії, на пенсію за віком по Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Управлінням соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної державної адміністрації від 21.02.2024 №888 та №889. Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області від 26.02.2024 №907600149945 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії - перехід з пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки ОСОБА_1 вже призначалася пенсія за віком державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII. Вважаючи протиправним вказане рішення пенсійного органу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Згідно частини першої статті 9, частини першої статті 10 вказаного Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV передбачений порядок переведення з одного виду пенсії, передбаченої цим Законом, на інший. Зокрема, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), який набрав чинності 01.05.2016. Згідно статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До 01.05.2016 діяло законодавство у сфері державної служби, яке передбачало право державного службовця на призначення пенсії на умовах, визначених статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-VIII). Частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Відповідно до пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Згідно пункту 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Відтак, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж. Відтак, обов`язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постановах від 03.07.2018 у справі №265/3709/17, від 19.03.2019 у справі №357/1457/17, від 15.08.2019 у справі №676/6166/17, від 01.04.2020 у справі №607/9429/17. Судом першої інстанції вірно встановлено, що 26.02.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перехід на інший вид пенсії - пенсію державного службовця відповідно до Закону №889-VIII. На момент звернення із даною заявою він отримував пенсію за віком за нормами Закону №1058-IV. До 31.10.2018 позивач працював на посадах, віднесених до посад державних службовців, стаж роботи на державній службі становить більше 22 років. Таким чином, на дату набрання чинності Законом №889-VIII (01.05.2016) позивач мав понад 20 років стажу державної служби. На дату звернення позивача із заявою про переведення із пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця ОСОБА_1 виповнилося 67 років, тобто умова щодо віку виконується (60 років), та мав загальний страховий стаж більше 41 року, тобто умова щодо наявності відповідного страхового стажу теж виконується. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, оскільки вимоги зазначеної статті щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби виконані. Як вбачається з оскаржуваного рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 26.02.2024 №907600149945, підставою для відмови у переведенні на пенсію державного службовця слугувала та обставина, що позивачем вже було використане право на призначення та отримання пенсії державного службовця. Проте, колегія суддів не погоджується з такою позицією пенсійного органу та зазначає наступне. Спірні правовідносини стосуються саме переведення позивача з одного виду пенсії, призначеного за одним законом, на інший вид - пенсію в межах іншого закону. Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, з чого слідує, що спірні правовідносини не стосуються перерахунку одного і того ж виду пенсії. За наявності у особи права на пенсію за різними законами або на різні види пенсії в межах одного закону законодавець не забороняє такій особі після призначення пенсії перейти з одного виду пенсії на інший або звернутись до органу Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за іншим законом. В даному випадку має місце призначення іншого виду пенсії, а саме пенсії згідно частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII. Таким чином, безпідставним є висновок ГУ ПФУ у Львівській області про відсутність у позивача права на пенсію згідно частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, а рішення від 26.02.2024 №907600149945 є протиправним та підлягає скасуванню. Стосовно вимоги позивача про визначення розміру пенсії на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Управлінням соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної державної адміністрації від 21.02.2024 №888 та №889, то суд зазначає наступне. Позивач на час звернення за призначенням пенсії не займав посаду державної служби, тому з урахуванням положень статті 37 Закону №3723-ХІІ розмір пенсії позивача підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Таким чином, пенсія ОСОБА_1 підлягає обчисленню у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих управлінням фінансів Управлінням соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної державної адміністрації від 02.02.2024 №888 та №889. Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 27.01.2023 у справі №340/4184/21 та узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постанові від 13.02.2019 у справі №822/524/18. ГУ ПФУ у Львівській області, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх та беззаперечних доказів, які б свідчили, що рішення від 26.02.2024 №907600149945 прийняте відповідно до норм законодавства, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для їх вчинення. Оскільки рішенням ГУ ПФУ у Львівській області від 26.02.2024 №907600149945 позивачу безпідставно та необґрунтовано відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця, то судом першої інстанції правильно задоволено позов шляхом визнання протиправним і скасування спірного рішення від 26.02.2024 №907600149945. Зважаючи на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року у справі № 140/3446/24 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга