Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/5798/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/5798/24 пров. № А/857/13240/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Глушка І.В., Довгої О.І. розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року (суддя- Хома О.П., ухвалене в м. Львів) у справі № 380/5798/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: 18 березня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошової компенсації за невикористану відпустку як учаснику бойових дій та індексації грошового забезпечення, виплачених 24.11.2020 та 23.12.2023 на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2020 у справі №380/1152/20 та від 15.07.2021 у справі № 380/9509/21; зобов`язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошової компенсації за невикористану відпустку як учаснику бойових дій та індексації грошового забезпечення, виплачених 24.11.2020 та 23.12.2023 на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2020 у справі №380/1152/20 та від 15.07.2021 у справі № 380/9509/21. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 23.12.2023 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2021 у справі № 380/9509/21. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 23.12.2023 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2021 у справі № 380/9509/21. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржила Військова частина НОМЕР_1 , подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняте нове про відмову в задоволенні позову. Відзив на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції поданий не був. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 та відповідно до наказу від 25.01.2018 №18 його було виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 25.01.2018. Не виплата індексації грошового забезпечення та компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій була оскаржена позивачем в судовому порядку. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2020 у справі №380/1152/20 зобов`язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2014 по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 25.01.2018. На виконання рішення суду відповідачем нарахована та 24.11.2020 виплачена на картковий рахунок позивача компенсація за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій в сумі 39 767 грн 59 к. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2021 у справі № 380/9509/21 зобов`язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 25.01.2018 з урахуванням базового місяця січня 2008 року, з урахуванням виплачених коштів. На виконання рішення суду відповідачем нарахована та 23.12.2023 виплачена на картковий рахунок позивача індексація в сумі 53 496 грн 57 к. 20.02.2024 представник позивача звернувся до в/ч НОМЕР_1 із заявою про нарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати, у задоволенні якої відповідач листом від 29.02.2024 №2688вих відмовив з тих підстав, що індексація грошового забезпечення та компенсація за невикористанні календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій не мають постійного характеру та не входять до структури грошового забезпечення, визначеного статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей». Несвоєчасність виплати відповідачем грошового забезпечення, зумовлює наявність у нього права на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, за захистом якого звернувся до суду з цим позовом. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-III (далі - Закон №2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Згідно статті 2 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, до яких входить і сума індексації грошових доходів громадян. Статтею 3 Закону №2050-IIІ передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Згідно статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 затверджений Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159). Пунктами 1-3 Порядку №159 визначено, що дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення). Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв`язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постанові від 14.04.2021 у справі № 465/322/17. Верховний Суд у постанові від 14.05.2019 у справі №804/2994/18 зазначив, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Судом першої інстанції вірно встановлено, що виплату позивачу, виключеному зі списків особового складу в/ НОМЕР_2 25.01.2018, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій в сумі 39 767 грн 59 к. та індексації грошового забезпечення в сумі 53 496 грн 57 к. відповідач здійснив 24.11.2020 та 23.12.2023. Нарахування та виплата відповідачем компенсації за невикористанні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій та індексації грошового забезпечення на виконання судових рішень від 10.04.2020 у справі №380/1152/20 та від 15.07.2021 у справі № 380/9509/21 свідчить про неповноту проведених відповідачем розрахунків з ОСОБА_1 при звільненні, а також про порушення строків виплати таких сум з вини органу, що нараховує і виплачує грошове забезпечення. З виплатою 24.11.2020 компенсації за невикористанні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій в сумі 39 767 грн 59 к. на виконання судового рішення від 10.04.2020 у справі №380/1152/20 не відбулося повного розрахунку відповідача з позивачам. Повним розрахунком є виплата відповідачем 23.12.2023 індексації грошового забезпечення в сумі 53 496 грн 57 к. на виконання судового рішення від 15.07.2021 у справі № 380/9509/21, тобто саме 23.12.2023 фактично відбувся повний розрахунок з позивачем. Оскільки вказані кошти виплачені в результаті нарахування індексації та відновлення прав позивача, порушених при виплаті грошового забезпечення у меншому розмірі, вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ, тому позивач має право на отримання компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати. Аналогічна правова позиція відображена у постановах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №159/1615/17, від 29.04.2020 у справі №420/2093/16-а, від 16.12.2020 у справі №521/21718/16-а, від 23.12.2020 у справі № 640/7975/15-а, від 21.09.2022 у справі №816/1627/18. Таким чином, з 23.12.2023 позивач набув право на отримання компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати. Проте, необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може (1) або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, (2) або відмовити у її виплаті. Тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов`язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію. Таким чином, саме відмова у виплаті особі компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати свідчить про факт ймовірного порушення суб`єктом владних повноважень права особи на отримання такої компенсації та зумовлює виникнення у такої особи права на захист у судовій юрисдикційній формі, а саме у формі звернення з відповідним позовом до адміністративного суду. Відповідач листом від 29.02.2024 №2688вих відмовив у виплаті позивачу на звернення від 20.02.2024 про виплату спірної компенсації, що зумовило звернення до суду з даним позовом у місячний строк з дня отримання відмови. Згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Однак, відповідачем не подано належних доказів на підтвердження правомірності своєї поведінки. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач допустив бездіяльність, яка не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та порушує право позивача на грошове забезпечення у належному розмірі, тому першу позовну вимогу, з урахуванням висновків про дату набуття позивачем права на компенсацію частини грошових доходів 23.12.2023, слід задовольнити часткового шляхом визнання такої бездіяльності протиправною. За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції що друга позовна вимога є похідною від першої позовної вимоги та підлягає до часткового задоволення шляхом зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, проведеної 23.12.2023 на виконання судового рішення від 15.07.2021 у справі № 380/9509/21. Отже судом першої інстанції підставно частково задоволено позов. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі №380/5798/24 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга