Ухвала КЦС ВС № 753/8049/24

УХВАЛА 06 січня 2025 року м. Київ справа № 753/8049/24 провадження № 61-17498ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Київського апеляційного суду від 27 листопада 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ВСТАНОВИВ: У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною заявою, заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Дарницький ВДРАЦС ЦМУМЮ), в якій просила суд: задовольнити заяву про оголошення померлим військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання бойового завдання на локації « ІНФОРМАЦІЯ_5 » поблизу ІНФОРМАЦІЯ_6 під час проходження військової служби та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 04 липня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 27 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04 липня 2024 року скасовано, ухвалено у справі нове рішення. Оголошено померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , солдата кулеметника 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 за обставин виконання бойового завдання поблизу ІНФОРМАЦІЯ_6 під час проходження військової служби та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території України. Датою смерті ОСОБА_3 вважати ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце смерті: ІНФОРМАЦІЯ_6. 24 грудня 2024 року Міністерство оборони України засобами поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 27 листопада 2024 року (надійшла до суду 30 грудня 2024 року), в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просило суд скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції. Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 грудня 2024 року автоматизований розподіл не відбувся з підстав: недостатня кількість суддів, що мають на час розподілу повноваження для здійснення процесуальних дій. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 січня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Коломієць Г. В., судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І., Луспеник Д. Д. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга Міністерства оборони України не відповідає зазначеним вище вимогам закону. У касаційній скарзі заявник посилається, як на підставу касаційного провадження на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що посилання на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, як на підставу касаційного оскарження, не може бути прийняте касаційним судом, оскільки воно є загальним та не відповідає вимогам, викладеним у ЦПК України. Зокрема, заявник не вказує, щодо питання застосування якої саме норми права та у яких саме подібних правовідносинах, на думку заявника, відсутній висновок Верховного Суду. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. У касаційній скарзі заявник заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв`язку з тим, що Міністерство оборони України є бюджетною установою, а оплата здійснюється структурним підрозділом - Департаментом фінансів Міністерства оборони України, через органи казначейства України. На підтвердження даного клопотання заявник надав копію листа до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України. Дослідивши вказане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити, оскільки з наданого листа встановлено, що запит зроблено на суму 1 073,60 грн, що не відповідає вимогам закону. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою у 2024 році. Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028,00 грн. Підпунктом 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Отже, Міністерству оборони України необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 211,20 грн ((3 028,00*0,2)х200%=1 211,20 грн). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Також, у порушення вимог пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі відсутній ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору відмовити. Касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Київського апеляційного суду від 27 листопада 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Г. В. Коломієць