Постанова 4857 № 300/8685/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/8685/23 пров. № А/857/15718/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.05.2024р. в адміністративній справі за позовом представника адвоката Приходька Андрія Анатолійовича, діючого на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання заяву про оскарження постанови військово-лікарської комісії та відмови у повторному медичному огляді з метою визначенння ступеня придатності до військової служби (суддя суду І інстанції: Шумей М.В., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 14.05.2024р., м.Івано-Франківськ; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),- В С Т А Н О В И В: 13.12.2023р. (згідно із відомостями ярлика на поштовому відправленні) представник адвокат Приходько А.А., діючий на підставі ордера на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача Центральної військово-лікарської комісії /ВЛК/ Збройних Сил /ЗС/ України щодо нерозгляду заяви від 18.09.2023р., поданої Адвокатським бюро /АБ/ «Приходько та партнери» в інтересах ОСОБА_1 , про оскарження постанови ВЛК, викладеної у довідці № 7198 від 09.06.2023р., та відмови 20 Регіональної військово-лікарської комісії /ВЛК/ у повторному медичному огляді ВЛК з метою визначення ступеню придатності до військової служби; зобов`язати відповідача Центральну ВЛК ЗС України розглянути заяву від 18.09.2023р., подану АБ «Приходько та партнери» в інтересах ОСОБА_1 , про оскарження постанови ВЛК, викладеної у довідці № 7198 від 09.06.2023р., та відмови 20 Регіональної ВЛК у повторному медичному огляді ВЛК з метою визначення ступеню придатності до військової служби; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати (а.с.1-8, 57). Розгляд справи здійснено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.59 і на звороті). Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.05.2024р. заявлений позов задоволено частково; зобов`язано Центральну ВЛК ЗС України повторно розглянути заяву від 18.09.2023р., подану АБ «Приходько та партнери» в інтересах ОСОБА_2 , про оскарження постанови ВЛК, викладеної у довідці № 7198 від 09.06.2023р., та відмови 20 Регіональної ВЛК у повторному медичному огляді ВЛК з метою визначення ступеню придатності до військової служби; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.69-72). Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив відповідач Центральна ВЛК ЗС України, який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.74-77). В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що у листі Центральної ВЛК ЗС України № 598/11865 від 23.10.2023р. зазначено про розгляд заяви позивача та наданих копій медичних документів; надано роз`яснення з пропозицією щодо направлення позивача на проходження медичного огляду за направленням командування військової частини. Вважає, що Центральною ВЛК ЗС України повно та всебічно розглянуто та прийнято до уваги надані копії медичних документів. Водночас, у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі. Військово-лікарським комісіям надано виключне право визначення потреби у направленні на медичний огляд ВЛК, визначення ступеню придатності до військової служби військовослужбовців, військовозобов`язаних та вибір формулювань, в яких приймаються постанови ВЛК. Жоден інший орган влади не може брати на себе відповідні повноваження. Суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому визначення потреби у направленні на медичний огляд ВЛК, визначенні діагнозів та вивчення медичної документації не входить до їх повноважень. Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав. Як встановлено під час судового розгляду, позивач ОСОБА_1 призваний за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_1 до довідки Військової частини НОМЕР_1 № 692 від 23.04.2022р. молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 з 01.03.2022р. (а.с.20). Згідно висновку лікаря терапевта ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.02.2015р., який було зроблено на підставі акта № 50 обстеження стану здоров`я призовника Лисецької центральної районної лікарні № 1629 від 06.02.2015р., у ОСОБА_1 діагностовано гіпертонію ІІ ступеню, 2 ст. ризик 3., 2 ЛМ кризовий перебіг, артеріальний тиск 190/120 мм (а.с.22 і на звороті). Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 1783 від 29.01.2023р. військовослужбовець ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «МКЛ-16» ДМР» у важкому стані після поранення, де йому було встановлено діагноз ВОП грудної клітки зліва, лівобічний гемопневмоторакс; торако-абдомінальне поранення з ушкодженням лівого куполу діафрагми, ушкодження селезінки; гемоперитонеум ВОСП підколінної ділянки зліва з ВОСП переломом внутрішньосуглобовим лівої стегнової кістки СПО (26.01.2023); тораконцентез зліва дренування лівої плевральної порожнини з Бюлау; лапоротомія; спленектомія, ушивання куполу діафрагми ПХО ВОП рани н/к зліва (а.с.23 і на звороті). Вказані обставини також підтверджуються випискою з медичної карти амбулаторного хворого хірургічного відділення № 1413 КНП «Вінницької міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги» від 15.02.2023р. (а.с.24-25). Згідно з виписним епікризом № 183.23. із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 08.03.2023р. ОСОБА_1 було встановлено основний діагноз: наслідки тяжкого поєднаного мінно-вибухового проникаючого осколкового множинного поранення грудної клітки зліва, живота, лівої нижньої кінцівки з лівобічним пнемо-гемотораксом, з ушкодженням лівого куполу діафрагми, селезінки, лівого колінного суглобу з вогнепальним переломом медіального виростку лівої стегнової кістки з незначним зміщенням та вогнепальним внутрішньосуглобовим метаепіфазарним переломом лівої великогомілкової кістки, стороннім тілом лівого колінного суглобу, лікованих хірургічно: тораконцентез зліва, дренування плевральної порожнини по Бюлау, лапаротомія, спленектомія, ушивання лівого куполу діафрагми. ПХО ВОП ран в області лівого колінного суглобу, видалення осколків (а.с.28 і на звороті). Відповідно до рентгенографії № 4598 від 20.04.2023р., виданої відділенням променевої діагностики, в ОСОБА_1 було виявлено консолідуючий внутрішньосуглобовий перелом медіального виростку лівої великогомілкової кістки без зміщення, консолідуючий внутрішньосуглобовий перелом медіального виростку та наявністю металевих уламків по задньому краю медіального виростку (а.с.29). Згідно з показниками УЗД черевної порожнини № 4338 від 20.04.2023р. у ОСОБА_1 виявлено дифузні зміни підшлункової залози (а.с.30). Також встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до лікаря з скаргами на головну біль і підвищений артеріальний тиск, що вбачається з індивідуальної карти амбулаторного хворого (а.с.31-36). Відповідно до довідки ВЛК Військової частини НОМЕР_2 № 5381 від 25.04.2023р. проведено медичний огляд ВЛК військовою частиною НОМЕР_2 , на підставі якої позивачу було продовжено відпустку на 30 календарних днів (а.с.37). Згідно довідки № 5063 від 11.05.2023р. про обставини травми ОСОБА_1 26.01.2023р. в районі с.Кліщіївка Бахмутського району Донецької обл. при виконанні бойового завдання отримав мінно-вибухову травму, вогнепальне осколкове сліпе поранення грудної клітки зліва, лівобічний гепопневмоторакс, торако-абдомінальне поранення з ушкодженням лівого куполу діафрагми, селезінки з наступною спленектомією, гемоперитонеум, вогнепальне осколкове сліпе поранення лівого колінного суглоба з вогнепальним переломом медіального виростку лівої стегнової кіски зі зміщеннями та вогнепальний внутрішньосуглобовий метеспіфізарний перелом лівої великогомілкової кістки зі зміщенням, стороннє тіло лівого колінного суглобу (а.с.38). Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 196415 від 27.05.2023р. Івано-Франківського обласного клінічного кардіологічного диспансеру позивачу встановлено діагноз гіпертонічна хвороба ІІ ступінь 2, гіпертензивне серце (гіпертрофія Л), ризик 3 (високий). СНІ ФК ІІ. ДЖВІ по гіпотонічному типу (а.с.39). Згідно довідки ВЛК Військової частини НОМЕР_2 № 7198 від 09.06.2023р. проведено медичний огляд ОСОБА_1 ВЛК Військової частини НОМЕР_2 , за висновком якого позивача визнано придатним до військової служби на підставі ст.ст.39в, 77в, 78в, 61в графи ІІ Розкладу хвороб. 20.06.2023р. АБ «Приходько та партнери» в інтересах ОСОБА_1 звернулось до 18 Регіональної ВЛК із заявою про оскарження рішення ВЛК № 7198 від 09.06.2023р., а також проханням визнати ОСОБА_1 непридатним або обмежено придатним до військової служби відповідно до Розкладу хвороб Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затв. наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008р. (а.с.41-46) Листом 18 Регіональної ВЛК № 5890 від 07.08.2023р. заяву АБ «Приходько та партнери» про оскарження постанови № 7198 від 09.06.2023р. було скеровано за належністю до 20 Регіональної ВЛК (а.с.47). Листом № 1854/643 від 30.08.2023р. 20 Регіональна ВЛК повідомила АБ «Приходько та партнери» та ОСОБА_1 про відсутність підстав для проведення головному сержанту ОСОБА_1 медичного огляду ВЛК з метою визначення ступеню придатності до військової служби. АБ «Приходько та партнери» звернулося до Центральної ВЛК ЗС України із заявою № 287/09-23 від 18.09.2023р. про оскарження постанови ВЛК, викладеної у довідці № 7198 від 09.06.2023р., та відмови 20 Регіональної ВЛК у повторному медичному огляді ВЛК з метою визначення ступеню придатності до військової служби (а.с.49-53). Згідно листа № 598/11865 від 23.10.2023р. Центральна ВЛК ЗС України повідомила АБ «Приходько та партнери» та ОСОБА_1 , що підстав для скасування постанови ВЛК Військової частини НОМЕР_2 про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК № 7198 від 09.06.2023р. чи направлення головного сержанта ОСОБА_1 начальником Центральної ВЛК ЗС України на контрольний медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби на теперішній час, немає (а.с.54-55). Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача Центральної ВЛК ЗС України щодо нерозгляду заяви від 18.09.2023р. про оскарження постанови ВЛК, викладеної у довідці № 7198 від 09.06.2023р., та відмови 20 Регіональної ВЛК у повторному медичному огляді ОСОБА_1 ВЛК з метою визначення ступеню придатності до військової служби, представник позивача звернувся до суду із розглядуваним позовом. Приймаючи рішення по справі та частково задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що приписами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затв. наказом Міністра оборони /МО/ України № 402 від 14.08.2008р., передбачено, що Центральна ВЛК, яка має у штаті медичних працівників та як установа, наділена повноваженнями щодо розгляду, перегляду, скасування, затвердження, незатвердження та контролю за постановами будь-якої ВЛК (включно з їх переглядом по суті прийнятих діагнозів) є єдиним компетентним суб`єктом владних повноважень, що контролює усі ВЛК та перевіряє прийняті ними рішення з метою захисту військовозобов`язаних, військовослужбовців та резервістів. Саме враховуючи дискреційні повноваження Центральної ВЛК військовослужбовець має право на перегляд постанови ВЛК, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до відповідача із відповідною заявою. При цьому вказане звернення представника позивача № 287/09-23 від 18.09.2023р. було розглянуто відповідачем згідно норм чинного законодавства України. Враховуючи, що Центральна ВЛК ЗС України надала відповідь на звернення представника позивача, тому такі дії не можуть визнаватись як бездіяльність Центральної ВЛК. Водночас судом встановлено, що під час розгляду заяви представника позивача до 20 Регіональної ВЛК не прийнято до уваги документи, які свідчать про наявність у позивача діагнозів, що не відображені в довідці ВЛК № 7198 від 09.06.2023р, виданою Військовою частиною НОМЕР_2 . Відтак, відмова Центральної ВЛК № 598/11865 від 23.10.2023р. щодо оскарження дій 20 Регіональної ВЛК щодо відмови у повторному медичному огляді ВЛК з метою визначення ступеню придатності до військової служби ступеню придатності до військової служби від 07.08.2023р. є протиправною. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із роз`ясненнями, які наведені в п.13.1 постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі», у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення. Рішення суду першої інстанції в частині, що не оскаржена особою, яка подала апеляційну скаргу, не може бути скасовано або змінено апеляційним судом (п.13.2 цієї постанови). Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині незадоволених (відмовлених) позовних вимог, тому в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції. Стосовно решти позовних вимог колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірних та обґрунтованих висновків про наявність підстав для часткового задоволення позову із визначеним способом захисту позивача, з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України № 2232-ХІІ від 25.03.1992р. «Про військовий обов`язок і військову службу» /Закон № 2232-XII/ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання, а саме межі реалізації військовослужбовцями своїх службових прав у зв`язку з специфікою їх правового статусу, а також відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством. При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі. За змістом ч.12 ст.2 Закону № 2232-XII кожен громадянин України, вперше вступаючи на військову службу до Збройних Сил України, інших військових формувань, особисто складає Військову присягу на вірність Українському народу і скріплює її власноручним підписом. Іноземець або особа без громадянства, який (яка) вперше приймається на військову службу до Збройних Сил України, бере офіційне зобов`язання неухильно додержуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати обов`язки військової служби. Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч.5 ст.1 Закону № 2232-XII). Пунктом «б» ч.4 ст.26 Закону № 2232-XII визначено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставі, зокрема, за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби Статтею 70 Закону України № 2801-XII від 19.11.1992р. «Основи законодавства України про охорону здоров`я» /Закон № 2801-XII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин/ передбачено, що Військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби - інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною другою статті 12 Закону України «Про національну безпеку України». Відповідно до ч.10 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи затверджено наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008р. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України /Положення № 402/. Згідно з п.1.1 вказаного Положення військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Відповідно до п.1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів. Згідно з п.2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання. Відповідно до пп.2.3.4 п. 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 ЦВЛК має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребовування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); залучати головних медичних фахівців Збройних Сил України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи; перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) і закладах охорони здоров`я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів; направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов`язаних, резервістів, працівників; запитувати від закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, Сил підтримки Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати лікувально-оздоровчої роботи, проведеної серед допризовників та призовників, медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів та іншого контингенту; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України; надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК). Згідно з пп.2.3.5 п.2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п.1.1 розділу І наведеного Положення, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служб, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК. Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час. Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби. Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3). Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10). Пунктом 1.4 розділу ІІ вказаного Положення визначено, що медичний огляд громадян, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення та допризовників, проводиться в порядку, визначеному таблицею. Згідно з п.3.8 розділу ІІ зазначеного Положення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов`язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу за контрактом, виносить одну із таких постанов: «Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час»; «Обмежено придатний до військової служби»; «Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю (вказати спеціальність)»; «Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю (вказати спеціальність)»; «Придатний до військової служби». Згідно з п.20.2 розділу ІІ зазначеного Положення постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК. Постанови штатних ВЛК про ступінь придатності до військової служби можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів. Враховуючи приписи вказаних норм, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ЦВК, яка має у штаті медичних працівників та як установа, наділена повноваженнями щодо розгляду, перегляду, скасування, затвердження, незатвердження та контролю за постановами будь-якої ВЛК (включно з їх переглядом по суті прийнятих діагнозів) виступає єдиним компетентним суб`єктом владних повноважень, що контролює усі ВЛК та перевіряє прийняті ними рішення з метою захисту військовозобов`язаних, військовослужбовців та резервістів. Саме враховуючи дискреційні повноваження Центральної ВЛК військовослужбовець має право на перегляд постанови ВЛК. Встановлено, що АБ «Приходько та партнери» звернулося до Центральної ВЛК ЗС України із заявою № 287/09-23 від 18.09.2023р. про оскарження постанови ВЛК, викладеної у довідці № 7198 від 09.06.2023р., та відмови 20 Регіональної ВЛК у повторному медичному огляді ВЛК з метою визначення ступеню придатності до військової служби, вважаючи, що попереднє медичне обстеження проведеним формально, а медичні висновки за його результатами такими, що не відповідають стану його здоров`я. Вказана заява була розглянута Центральною ВЛК ЗС України фактично у порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян», та за результатами розгляду такої листом № 598/11865 від 23.10.2023р. повідомлено АБ «Приходько та партнери» та ОСОБА_1 про те, що підстав для скасування постанови ВЛК Військової частини НОМЕР_2 про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК № 7198 від 09.06.2023р. чи направлення головного сержанта ОСОБА_1 начальником Центральної ВЛК ЗС України на контрольний медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби на теперішній час немає. Апеляційний суд враховує, що відповідно до ст.3 Законом України № 393/96-ВР від 02.10.1996р. «Про звернення громадян» /Закон № 393/96-ВР/ під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги; пропозиція (зауваження) звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства; заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності; клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо; скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб. Отже, у розглядуваному випадку звернення представника позивача адресовано до Центральної ВЛК ЗС України, відповідає передбаченому в ст.3 Закону України «Про звернення громадян» терміну «заява», оскільки представник позивача звернувся в письмовій формі до Центральної ВЛК ЗС України, яка згідно пп.2.3.1 п.2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 є органом військового управління, з вимогою про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби, з виключенням з військового обліку або обмежено придатним до військової служби, так як, на думку представника, права ОСОБА_1 були порушені ВЛК Військової частини НОМЕР_2 , якою прийнято постанову «Придатний до військової служби». Листом Центральної ВЛК ЗС України № 598/11865 від 23.10.2023р. повідомлено АБ «Приходько та партнери» та ОСОБА_1 про відсутність підстав для скасування постанови ВЛК Військової частини НОМЕР_2 про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК № 7198 від 09.06.2023р. чи направлення головного сержанта ОСОБА_1 начальником Центральної ВЛК ЗС України на контрольний медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби, оскільки відсутні підстави для здійснення таких дій. Відповідно до абз.7 п.п.2.3.3 п.2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 на Центральну ВЛК покладається розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. Пунктом 3.1 глави 3 розділу І Положення № 402 визначено, що вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1,2 глави 1 розділу І цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов`язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України «Про звернення громадян», Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затв. наказом МО України № 735 від 28.12.2016р., зареєстр. у Міністерстві юстиції України 23.01.2017р. за № 94/29962. Згідно п. 3.4 глави 3 розділу І Положення № 402 у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний (контрольний) медичний огляд. Відповідно до ст.19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень серед іншого зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення. Також згідно з п.1 розділу І Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затв. наказом МО України № 735 від 28.12.2016р. /Інструкція № 735/, ця інструкція визначає порядок розгляду, реєстрації, приймання, узагальнення та аналізу звернень військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також інших громадян України, іноземців та осіб без громадянства які законно перебувають на території України (далі - громадяни), у структурних підрозділах апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, інших органів військового управління, з`єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), а також визначає порядок контролю за його дотриманням. Враховуючи, що згідно пп.2.3.1 п.2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 Центральна ВЛК є органом військового управління, вищезазначена Інструкція № 735 поширюється на Центральну ВЛК ЗС України. Згідно абз.5 п.5 розділу II Інструкції № 735 відповідь за результатами розгляду звернень в обов`язковому порядку дається тим органом військового управління, військовою частиною, які отримали ці звернення і до компетенції яких входить вирішення порушених у зверненнях питань, за підписом керівника, командира або осіб, які виконують його обов`язки згідно з письмовим наказом. Враховуючи вищенаведені обставини, суд першої інстанції дійшов до послідовного висновку про те, що заява представника позивача була розглянута Центральною ВЛК ЗС України фактично у порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян», та за результатами розгляду такої листом № 598/11865 від 23.10.2023р. надано відповідь. Водночас, апеляційний суд враховує, що згідно з п.20.2 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК. Постанови штатних ВЛК про ступінь придатності до військової служби можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів. Згідно фактичних обставин справи під час розгляду заяви представника позивача, скерованої до 20 Регіональної ВЛК, не прийнято до уваги, зокрема, документи, які свідчать про наявність в ОСОБА_1 діагнозів, що не відображені в довідці ВЛК № 7198 від 09.06.2023р., виданій Військовою частиною НОМЕР_2 . З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова Центральної ВЛК № 598/11865 від 23.10.2023р. щодо оскарження дій 20 Регіональної ВЛК щодо відмови у повторному медичному огляді ОСОБА_1 ВЛК з метою визначення ступеню придатності до військової служби ступеню придатності до військової служби від 07.08.2023р. прийнята за неповно встановлених обставин та з порушенням вимог законодавства щодо проведення військово-лікарської експертизи військовослужбовця. Щодо аргументів скаржника про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу, суд апеляційної інстанції зазначає, що в межах розгляду цієї справи судом не надається оцінка діагнозу позивача, а перевіряється дотримання відповідачем вищенаведених правових норм та визначеної процедури при проведенні військово-лікарської експертизи. Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів приходить до переконання про наявність правових підстав для часткового задоволення заявленого позову, з вищевикладених мотивів. Окрім цього, колегія суддів вважає, що обраний спосіб захисту прав позивача повністю відповідає вимогам діючого законодавства. Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими вимоги позивача частково задоволені у визначений спосіб. З огляду на результат апеляційного розгляду та відповідно до ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Центральну ВЛК ЗС України. З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Окрім цього, ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2024р. в частині зупинення дії рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.05.2024р. в адміністративній справі № 300/8685/23 належить визнати такою, що втратила чинність (а.с.99-100). Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.05.2024р. в адміністративній справі № 300/8685/23 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін. Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України. Визнати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2024р. в частині зупинення дії рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.05.2024р. в адміністративній справі № 300/8685/23 такою, що втратила чинність. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор Дата складання повного тексту судового рішення: 02.01.2025р.