Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 826/17518/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/17518/15 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 грудня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Парінов А.Б., судді: Беспалов О.О., Ключкович В.Ю., при секретарі судового засідання Андрейченко К.Е. за участю учасників судового процесу: від позивача: ОСОБА_1; від відповідача (апелянт): не з`явився; від третьої особи: не з`явився; розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК», треті особи: публічне акціонерне товариство «ІМЕКСБАНК», Державна казначейська служба України, про зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК», треті особи: публічне акціонерне товариство «ІМЕКСБАНК», Державна казначейська служба України, в якому просили: - зобов`язати відповідачів включити позивача 2 в перелік вкладників та виплатити розрахункові суми відшкодування коштів за договорами банківських вкладів (депозитів) від 13 серпня 2014 року №496-14/4 та від 08 вересня 2014 року №540-14/4 згідно Закону України «Про систему гарантування вкладів»; - зобов`язати відповідача 1 відшкодувати позивачу 2 майнову шкоду, заподіяну незаконними рішеннями та діями відповідача 2, в сумі 847,40 грн.; - зобов`язати відповідача 1 відшкодувати позивачу 2 моральну шкоду, заподіяну незаконними рішеннями та діями відповідача 2, в сумі 3 000,00 грн.; - зобов`язати відповідача 1 відшкодувати позивачу 1 моральну шкоду, заподіяну незаконними рішеннями та діями відповідача 2, в сумі 3 000,00 грн. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково: - зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гаджиєва Сергія Олександровича включити інформацію про ОСОБА_2 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; - в іншій частині адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалене судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що відступлення права вимоги за договором банківського вкладу порушує публічний порядок та є нікчемним. Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року було зупинено провадження у справі. Дана справа була передана до Шостого апеляційного адміністративного суду відповідно до ч. 3 ст. 29 КАС України як визначеного ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суду, якому передаються справи Київського апеляційного адміністративного суду, що ліквідований згідно з Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 455/2017 «Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах». Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.18р. дана справа передана колегії суддів у складі: головуючого судді: Парінова А.Б., суддів: Губської О.А., Беспалова О.О. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року дану справи прийнято до провадження та призначено до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 13 грудня 2018 року. Розпорядження щодо здійснення заміни судді-члена колегії суддів в автоматичному режимі за допомогою автоматизованої системи документообігу було здійснено заміну судді - члена колегії Губської О.А., зокрема у даній справі. Повторним автоматизованим розподілом судової справи між суддями було визначено такий склад колегії суддів у справі № 826/17518/15: головуючий суддя Парінов А.Б. , судді: Беспалов О.О., ОСОБА_4. 11 грудня 2024 року повісткою-повідомленням Шостого апеляційного адміністративного суду призначено до розгляду апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2016 року у відкритому судовому засіданні 30 грудня 2024 року. Разом з тим, рішенням Вищої ради правосуддя від 03.10.2023 № 950/0/15-23 ОСОБА_4 було звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку. На підставі службової записки судді Парінова А.Б. від 30.12.24 та наказу №51 к/гс від 04.10.2023 про відрахування судді ОСОБА_4 із штату Шостого апеляційного адміністративного суду здійснено заміну судді - члена колегії ОСОБА_4 у справі № 826/17518/15 в автоматичному режимі за допомогою автоматизованої системи документообігу суду. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2024 для розгляду апеляційної скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2016 року визначено колегію суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі Парінов А.Б., Беспалов О.О., Ключкович В.Ю. 27 грудня 2024 року від позивача 1 - ОСОБА_1 надійшло клопотання про заміну позивача 2 у справі №826/17518/15. Протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року поновлено провадження у справі №826/17518/15 за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК», треті особи: публічне акціонерне товариство «ІМЕКСБАНК», Державна казначейська служба України, про зобов`язання вчинити дії. Також, у судовому засіданні протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про заміну позивача 2 - ОСОБА_2 її правонаступником - ОСОБА_5 . Позивач 1 - ОСОБА_1, будучи одночасно представником позивача 2 - ОСОБА_2 у судовому засіданні повністю заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. У судове засідання відповідачі та треті особи не з`явилися та явку уповноважених представників до суду не забезпечили. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином. Керуючись приписами ч. 2 ст. 313 КАС України, суд протокольною ухвалою вирішив здійснити апеляційний розгляд справи за даною явкою. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на наступне. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, головою Правління ПАТ "ІМЕКСБАНК" 20 січня 2014 року затверджено публічний договір банківського вкладу (депозиту) №1, відповідно до пункту 1 якого банк оголошує пропозицію фізичним особам укласти договір банківського вкладу (депозиту) на умовах приєднання. 13 серпня 2014 року між ОСОБА_1 (вкладник) та ПАТ "ІМЕКСБАНК" (банк) укладено договір №496-14/14 про приєднання до публічного договору банківського вкладу (депозиту) №1 від 20 січня 2014 року, вклад "Постійний клієнт", за умовами якого вкладник розміщує у банку строковий вклад на умовах у розмірі 10 000,00 грн. строком до 13 лютого 2015 року. Згідно з випискою по рахунку від 13 серпня 2014 року на вкладний рахунок позивача 1 № НОМЕР_1 внесено суму у розмірі 10 000,00 грн. 08 вересня 2014 року між ОСОБА_1 (вкладник) та ПАТ "ІМЕКСБАНК" (банк) укладено договір №540-14/14 про приєднання до публічного договору банківського вкладу (депозиту) №1 від 20 січня 2014 року, вклад "Постійний клієнт", за умовами якого вкладник розміщує у банку строковий вклад на умовах у розмірі 4 950,00 доларів США, строком до 11 березня 2015 року. Згідно з випискою по рахунку від 08 вересня 2014 року на вкладний рахунок позивача 1 № НОМЕР_2 внесено суму у розмірі 4 950,00 доларів США, еквівалент 63 469,89 грн. Після поповнення депозитного рахунку остаточне сальдо складає 7 376,55 доларів США, еквівалент 160 334,55 грн. Відповідно до договорів про відступлення права вимоги від 20 січня 2015 року та від 21 січня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 (первісний кредитор) та ОСОБА_2 (новий кредитор), первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги до ПАТ "ІМЕКСБАНК", що належить первісному кредитору, стає кредитором за договорами від 13 серпня 2014 №496-14/14 про приєднання до публічного договору банківського вкладу (депозиту) №1 від 20 січня 2014 року, вклад «Постійний клієнт» та від 08 вересня 2014 року №540-14/14 про приєднання до публічного договору банківського вкладу (депозиту) №1 від 20 січня 2014 року, вклад «Постійний клієнт». За цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання зобов`язань за основним договором щодо повернення вкладу у розмірі 6 954,75 доларів США та за основним договором 2 щодо повернення частини вкладу у розмірі 7 376,55 доларів США та 10 000,00 грн. у відповідності до умов основних договорів. ОСОБА_1 надіслав 03 травня 2015 року на адресу ПАТ «ІМЕКСБАНК» повідомлення про відступлення права вимоги за договорами банківського вкладу ОСОБА_2 разом із копіями відповідних договорів і копіями паспорта та довідками про присвоєння ідентифікаційного номера. Разом з тим, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 21 травня 2015 року №330 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 27 травня 2015 року №105 «Про початок процедури ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ІМЕКСБАНК» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северина Ю.П. строком на 1 рік з 27 травня 2015 року до 26 травня 2016 року включно. На офіційному сайті Фонду за посиланням http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/96-imexbank/1576-fond-harantuvannia-vkladiv-fizychnykh-osib-rozpochynaie-vyplaty-koshtiv-vkladnykam-at-imeksbank опубліковано оголошення про те, що з 04 червня 2015 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам банку. Дізнавшись про свою відсутність в переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, ОСОБА_2 звернулася до Уповноваженої особи з проханням повернути кошти за вкладами у банку, право на які вона набула внаслідок відступлення права вимоги ОСОБА_1 . За результатами розгляду звернення позивача Уповноважена особа Северин Ю.П. у листі від 12 червня 2015 року №2310 повідомила про виплату коштів за договорами банківського вкладу за списками вкладників, які формує Уповноважена особа Фонду. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19 жовтня 2015 року №189 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "ІМЕКСБАНК", та делеговано всі повноваження ліквідатора Гаджиєву С.О. з 20 жовтня 2015 року. Наразі, позивачі вважають протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо не включення ОСОБА_2 в перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки вона суперечить вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та порушує право на отримання гарантованої суми відшкодування за вкладом, та зазначають про необхідність повернення суми коштів за договорами вкладу. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Частиною першою статті 3 Закону визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом. За правилами статті 27 Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону. Отже, Закон пов`язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу (рахунку) за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Тобто, однією з умов виникнення у фізичної особи права на отримання відшкодування коштів за рахунок Фонду є наявність на дату прийняття Національним банком України рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних відкритого банківського рахунку (вкладу) відповідно до договору, укладеного між банком та фізичною особою. Так, відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору. Приписи ч. 1 ст. 2 Закону визначають, що вкладом є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. У свою чергу вкладником є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону). Згідно ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Таким чином, системний аналіз наведених правових норм дає підстави стверджувати, що вкладні (депозитні) рахунки відкриваються на конкретну особу за умови надання відповідних документів. При цьому, вкладником вважається саме та особа, яка має відкритий на своє ім`я рахунок у банку. Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі № 815/2490/15, від 10.04.2019 року у справі № 826/2471/16, від 23.04.2019 року у справі № 826/12815/15, від 05.03.2019 року у справі № 826/19563/15, від 20.03.2019 року у справі № 826/21126/15, від 09.01.2020 року у справі № 813/4448/15, від 01.03.2021 року у справі № 819/359/16. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_2 має відкритий на її ім`я банківський рахунок у ПАТ «Імексбанк». У свою чергу, з урахуванням неодноразово висловленої Верховним Судом позиції, укладені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договори про відступлення права вимоги від 20 січня 2015 року та від 21 січня 2015 року не є підставою для автоматичного віднесення ОСОБА_2 до вкладників ПАТ «Імексбанк», оскільки цьому має передувати процедура укладення договору банківського вкладу з подальшим переведенням на відкритий рахунок грошових коштів згідно вказаного договору. Колегією суддів враховується, що відповідно до ч. 3 ст. 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу. Так, у статті 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора в зобов`язанні, відповідно до пункту 1 частини першої якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора в зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що й правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 513, ст. 514 ЦК України). Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що за своєю правовою природою договір про відступлення права вимоги є лише підставою для заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою. Проте, укладення такого договору не замінює основного правочину, з якого виникли відносини сторін, у цьому випадку - договору банківського вкладу. Відтак, на підставі договору про відступлення права вимоги ОСОБА_2 не набуває статусу вкладника у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та пов`язаного з цим статусом права на отримання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який не був учасником зобов`язання, в межах якого відбулось відступлення права вимоги. Таким чином, маючи документально підтверджені грошові вимоги до банку (боржника) щодо її грошових зобов`язань, ОСОБА_2 стає кредитором цього банку. Водночас кредиторські вимоги особи, які ґрунтуються на договорі про відступлення права вимоги, не можуть бути задоволені за рахунок коштів Фонду, які мають інше призначення і спрямування (відшкодування вкладникам коштів за їхніми вкладами). При цьому, статусу вкладника фізична особа набуває лише у випадку укладення договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку, а також, якщо такі договори укладено на її користь. Набуття статусу вкладника у зв`язку з відступленням права вимоги за вкладом, заміни кредитора у зобов`язанні, що випливає із договору вкладу (рахунку, депозиту), чи придбання частини вкладу за договором купівлі-продажу, нормативними актами, що регулюють спірні правовідносини, не передбачено. З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_2 не набула статусу вкладника банку, який має право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду, оскільки обставини, з якими Закон пов`язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками, не існували, а саме на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних, ні особисто ОСОБА_2 , ні будь-ким на її користь не укладався договір банківського вкладу. Однак, колегія суддів звертає увагу, що внаслідок укладення договору відступлення права вимоги ОСОБА_2 набула статусу кредитора та не позбавлена права заявити свої вимоги до банку саме як кредитор відповідно до положень статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що, у свою чергу, виключає можливість стверджувати про порушення відповідачами права позивача 2 на вільне володіння майном, на чому помилково наполягають позивачі. Аналогічна позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.07.2019 року у справі № 819/3047/15, від 08.08.2019 року у справі № 826/19560/15, від 18.09.2019 року у справі № 819/3041/15, від 09.10.2019 року у справі № 817/9/16, від 21.11.2019 року у справі № 813/5385/15. Крім того, колегія суддів враховує, що в судовому засіданні 30 грудня 2024 року позивачем 1 - ОСОБА_1 повідомлено суд про те, що його було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду по іншим вкладам. Таким чином, у зв`язку з цим виникла необхідність відступлення права вимоги за договорами банківського вкладу ОСОБА_2 . Однак, при вирішенні спору суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини, не правильно застосував норми матеріального права, що призвело до помилкового рішення про задоволення позовних вимог. За таких обставин, колегія суддів вважає, що правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Судовою колегією враховується, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції не повністю встановив фактичні обставини справи та при прийнятті рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, безпідставно задовольнивши заявлені вимоги. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції шляхом ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог. Керуючись статтями 139, 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» - задовольнити. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2016 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді: О.О. Беспалов В.Ю. Ключкович (повний текст судового рішення виготовлено 31.12.2024 р.)