LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4814552/2343/24

від 19.12.2024 ·

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/2343/24 Номер провадження 22-ц/814/2977/24Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т.В. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 грудня 2024 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді Бутенко С. Б. Суддів Панченка О. О., Пікуля В. П. розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Черчик Тетяни Вячеславівни на рішення Київського районного суду м. Полтави від 05 червня 2024 року у складі судді Турченко Т. В. у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги, в с т а н о в и в: У квітні 2024 року представник ПрАТ «ВФ Україна» звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ВФ Україна» заборгованість за надані телекомунікаційні послуги станом на 31.07.2022 в сумі 17 158,19 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028 грн, а також зарахувати судовий збір у сумі 268,40 грн, сплачений при поданні зави про видачу судового наказу. Позов мотивовано тим, що між ПрАТ «МТС Україна», яке з 23.05.2017 змінило свою назву на ПрАТ «ВФ Україна», та ОСОБА_1 30.01.2021 було укладено Договір про надання послуг мобільного зв`язку № НОМЕР_1 за тарифним пакетом RED М. Після укладення договору абоненту було надано один особовий рахунок № НОМЕР_2 , на підставі якого здійснюються розрахунки за надані послуги за всіма наявними у Абонента номерами телефонів. Позивачем здійснено фактичні дії, щодо виконання договору в повному обсязі. В свою чергу відповідач зобов`язалась своєчасно сплачувати за отримані послуги та плату за збереження номеру при тимчасовому відключенні. Позивачем на адресу Відповідача було надіслано рахунки № НОМЕР_4 від 31.03.2022 за послуги, що були надані за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 та № НОМЕР_5 від 30.04.2022 за послуги, що були надані за період з 01.04.2022 по 30.04.2022. Згідно вищезазначеного рахунку загалом було нараховано 17 258,19 грн. 24.05.2022 відповідач сплатила 100 грн, проте в подальшому жодного платежу не було проведено, в результаті чого, відповідно до умов Договору номер телефону був відключений від мережі зв`язку ПрАТ «ВФ Україна». 25.08.2022 відповідачу було направлено претензію № 2295422056023/08 з пропозицією погасити борг, однак відповідач вказаний борг не погасила. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 05 червня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ВФ Україна» заборгованість за надані телекомунікаційні послуги станом на 31.07.2022 в сумі 17 158, 19 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн, а всього 20 186,19 грн. Зараховано судовий збір у сумі 268, 40 грн, сплачений при подачі заяви про видачу судового наказу (справа № 554/11596/23, провадження № 2-с/552/19/24). Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що споживачі телекомунікаційних послуг зобов`язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними послуги. Не погодившись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Черчик Т. В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПрАТ «ВФ Україна» відмовити в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом не надано належної оцінки тому, що позивачем не надано доказів нарахування заборгованості за надані послуги відповідно до поданих рахунків, оскільки в рахунках міститься посилання на інший договір та особовий рахунок, який відсутній в матеріалах справи, належного повідомлення абонента про суму коштів на особовому рахунку для отримання послуг міжнародного роумінгу, про технічну можливість припинення надання послуг разі відсутності коштів на його особовому рахунку, доказів того, що ОСОБА_1 була ознайомлена із порядком та умовами надання вказаної послуги з передачі даних (інтернет-доступ) в режимі міжнародного роумінгу, її вартістю та погодилася із запропонованими оператором телекомунікаційними умовами, а також не обґрунтовано правомірності надання таких послуг фактично у кредит на суму 17 158,19 грн без згоди абонента. Вказує, що за умовами укладеного договору не вбачається, що абонент дав згоду на підключення міжнародного роумінгу та погодив умови його оплати. Вважає безпідставним висновок суду про те, що ОСОБА_1 , замовляючи послугу була ознайомлена з тарифним планом, який включає в себе міжнародний роумінг. Наголошує, що в рахунках, за якими нарахована заборгованість, та в позовній заяві містяться різні номери особового рахунку абонента. Звертає увагу на те, що врегулювання тарифів на підставі окремо розміщених на сайті Правил, які не були підписані споживачем під час укладання Договору, не вважається погодженими сторонами як складова Договору, оскільки відомості та ціни мають мінливий характер, змінюються одноособово держателем сайту, тому визначити, яка саме редакція діяла на момент укладання договору, є неможливим, а доказів їх незмінності позивачем не надано. Також зазначає, що позивачем не надано доказів щодо вартості отриманих відповідачем послуг, які надавалися іноземним оператором в роумінгу, оскільки не доведено факту розрахунку з іноземним оператором за ці ж послуги, а така послуга як міжнародний роумінг відповідачем не замовлялася. У відзиві на апеляційну скаргу представник ПрАТ «ВФ Україна» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина четверта статті 19, стаття 274 ЦПК). Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК). Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина 13 статті 7 ЦПК). Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право залишити рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. По справі встановлено, що 30.01.2021 між ПрАТ «МТС Україна», яке 23.05.2017 змінило назву на ПрАТ «ВФ Україна», та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання послуг рухомого (мобільного) зв`язку № НОМЕР_1 . Згідно з пунктом 1 Договору оператор надає замовлені Абонентом згідно з договором послуги рухомого (мобільного) зв`язку в межах України згідно відповідної ліцензії щодо надання послуги. Міжнародний телефонний зв`язок здійснюється з роумінг-партнерами оператора. Загальні умови та порядок надання послуг встановлюються згідно законодавства, регламентуються Умовами користування, які є невід`ємною складовою частиною Договору та розміщені на сайті оператора https://www.vodafone.ua/terms-of-use. Надання послуг починається після внесення Абонентом на підставі відповідного рахунку Оператора повної суми завдатку та його зарахування на особовий рахунок Абонента. З метою нарахування тривалості і тарифікації розмов та здійснення розрахунків за послуги зв`язку ОСОБА_1 було присвоєно особовий рахунок НОМЕР_3 . В момент підписання Договору відповідачем обрано тарифний пакет «RED М» та замовлено наступні послуги: «Мобільний інтернет», «СМС», «Міжнародна лінія», що підтверджується відповідними відмітками у договорі. Згідно пунктів 2, 3 Договору абонент має право отримувати безоплатну інформацію про зміст, якість, вартість та порядок надання послуг, змінювати тарифні плани шляхом подання оператору відповідної письмової заяви або дистанційно за допомогою засобів зв`язку. При цьому абонент зобов`язаний своєчасно сплачувати за отримані послуги та плату за збереження номера при тимчасовому відключенні (збереження номеру при тимчасовому відключенні в мережі оплачується і в тому випадку, коли надання послуг призупинено за несплату попередніх рахунків або за заявою абонента). Відповідно до пункту 6.1 Договору, рахунки за надані послуги та авансові внески абонент сплачує будь-яким доступним способом відповідно до законодавства. За наявності авансу рахунки повинні бути сплаченими в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. Строк дії Договору складає один рік з моменту набуття ним чинності з продовження на рік якщо жодна з сторін не виявить наміру розірвати його (пункт 8 Договору). ПрАТ «ВФ Україна» здійснило фактичні дії щодо виконання Договору в повному обсязі, надаючи ОСОБА_1 послуги мобільного зв`язку. Згідно рахунку за надані послуги № НОМЕР_3 від 31.03.2022 за розрахунковий період з 01.03.2022 по 31.03.2022 ОСОБА_1 нараховано заборгованість за надані послуги станом на 31.03.2022 в сумі 2 553,22 грн (враховуючи ПДВ та ПФ). У квітні 2022 року позивачем на адресу відповідача було надіслано рахунок № НОМЕР_3 від 30.04.2022 за послуги, що були надані за період з 01.04.2022 по 31.04.2022, з урахуванням заборгованості станом на 01.04.2022 - 2 553,22 грн, на загальну суму 17 258,19 грн (враховуючи ПДВ та ПФ). На підтвердження наявності заборгованості позивачем до позову надано Звіт по історії балансу за період з 31.01.2021 по 18.09.2023 по особовому рахунку № НОМЕР_3 абонента ОСОБА_1 . З 30.07.2022 відповідачу було припинено надання послуг за договором № НОМЕР_2 на зазначений у договорі номер телефону через наявність заборгованості по особовому рахунку та 25.08.2022 надіслано претензію з проханням сплатити заборгованість на загальну суму 17 158,19 грн, яка відповідачем не сплачена. Задовольняючи позовні вимоги ПрАТ «ВФ Україна» суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем ОСОБА_1 належним чином не виконувалися умови договору про надання послуг мобільного зв`язку, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача. Законом України «Про електронні комунікації» від 16 грудня 2020 року № 1089-IX, який набрав чинності 01.01.2022 та діяв під час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1089-IX), встановлено, що постачальник електронних комунікаційних послуг - суб`єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг, та кінцевий користувач послуг - користувач послуг, який не надає електронних комунікаційних послуг, яким є фізична особа - споживач, повинні дотримуватися правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг, затверджених Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра. Умовами надання та отримання електронних комунікаційних послуг кінцевому користувачу є: 1) укладення договору про надання електронних комунікаційних послуг відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг та інших актів законодавства; 2) оплата замовленої кінцевим користувачем електронної комунікаційної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом або договором про надання електронних комунікаційних послуг. Розрахунки за електронні комунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання електронних комунікаційних послуг між постачальником електронних комунікаційних послуг та споживачем. Кінцеві користувачі послуг під час замовлення та/або отримання електронних комунікаційних послуг мають право на: захист своїх прав державою; вільний доступ до електронних комунікаційних послуг; безпеку електронних комунікаційних послуг (згідно з договором про надання електронних комунікаційних послуг); вільний вибір постачальника електронних комунікаційних послуг; вільний вибір виду та кількості електронних комунікаційних послуг, які пропонуються постачальниками електронних комунікаційних послуг, у тому числі на отримання за наявності технічної можливості окремої електронної комунікаційної послуги (не в складі пакета послуг); безоплатне отримання від постачальника електронних комунікаційних послуг вичерпної інформації щодо змісту, якості, вартості та порядку надання електронних комунікаційних послуг; відмову від оплати електронної комунікаційної послуги, яку вони не замовляли. Кінцеві користувачі електронних комунікаційних послуг зобов`язані дотримуватися правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг, зокрема, оплачувати замовлені та отримані електронні комунікаційні послуги, у тому числі абонентську плату та вартість пакетів послуг (частини друга, третя статті 104, частина друга статті 106, пункти 1-6, 14 частини першої статті 107, пункт 1 частини першої статті 108 Закону № 1089-IX). У пункті 3 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11 квітня 2012 року (далі - Правила), наведено ряд визначень, відповідно до яких: послуги рухомого (мобільного) зв`язку - це послуги, які надаються оператором рухомого (мобільного) зв`язку і під час отримання яких кінцеве обладнання абонента може вільно переміщатися в межах телекомунікаційної мережі такого оператора або його роумінг-партнера із збереженням абонентського номера або мережевого ідентифікатора споживача. Договором про надання послуг вважається правочин, укладений між споживачем і оператором, провайдером, за яким оператор, провайдер зобов`язується на замовлення споживача надавати послуги, а споживач - їх оплачувати (якщо інше не передбачено договором). Згодою споживача є волевиявлення, виражене споживачем у будь-який спосіб, у тому числі вчинення дій, які можуть бути зафіксовані обладнанням оператора, провайдера (голосове, текстове повідомлення, використання сигналів тонового набору тощо). Роумінгом у розумінні Правил є послуга, яка забезпечує можливість абонентові одного оператора рухомого (мобільного) зв`язку отримувати послуги в мережі іншого оператора із збереженням початкової реєстрації абонента в телекомунікаційній мережі свого оператора, а роумінг-партнери - оператори, що уклали договір про роумінг. Відповідно до пункту 14 Правил надання послуг здійснюється у разі: 1) укладення договору відповідно до основних вимог, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації; 2) їх оплати споживачем. Надання програмної послуги абонентові здійснюється на підставі угоди, укладеної між абонентом і провайдером такої послуги відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та інших нормативно-правових актів. Згідно пункту 15 Правил до укладення договору оператор, провайдер зобов`язаний безоплатно надати споживачеві для ознайомлення вичерпну інформацію про зміст, якість, вартість та порядок надання послуг, зокрема: тарифи, тарифні плани на послуги із зазначенням мінімального строку їх дії, пільги з надання та оплати послуг; умови і порядок оплати послуг; перелік країн, з якими організований міжнародний телефонний зв`язок та в яких надається роумінг; порядок розгляду звернень споживачів. Зазначена інформація повинна надаватися споживачеві у доступній формі шляхом розміщення у місцях продажу послуг, пунктах колективного користування, довідково-інформаційних, сервісних службах оператора, провайдера, на його веб-сайті. Крім того, на вимогу споживача може надаватися інша інформація про надання послуг відповідно до законодавства. У пункті 35 Правил зазначено, що споживачі під час замовлення та/або отримання послуг мають право на: вибір виду та кількості послуг та відмову від оплати послуги, яку вони не замовляли. Відповідно до підпункту 27 пункту 39 Правил оператори, провайдери зобов`язані повідомляти абонентові під час першої реєстрації його кінцевого обладнання в мережі роумінг-партнера для отримання міжнародного роумінгу про суму коштів на особовому рахунку абонента (за наявності технічної можливості), вартість послуг телефонного зв`язку з абонентами країни перебування та України, з передачі текстових повідомлень, доступу до Інтернету, а також додатково повідомляти абонентові, з яким укладений договір у письмовій формі, про технічну неможливість припинення надання послуг у разі відсутності коштів на його особовому рахунку. Під час здійснення розрахунків оператор, провайдер не має права стягувати плату за послугу, яку споживач не замовляв (підпункт 4 пункту 64 Правил). У справі, що переглядається апеляційним судом, встановлено, що за умовами укладеного між сторонами договору абонент ОСОБА_1 має право користуватися послугами, що надаються за цим договором в межах України, міжнародний телефонний зв`язок здійснюється з роумінг-партнерами оператора. Право користуватися передбаченими договором послугами за межами України виникає лише у випадку замовлення послуг міжнародного роумінгу. При цьому обов`язок ознайомитись з тарифами, а також іншою інформацією оператора та контент-провайдера перед замовленням і використанням послуг оператора, а також контент-послуг покладається на абонента. Як вбачається з рахунків за надані послуги ПрАТ «ВФ Україна» за № НОМЕР_3, доданої до них деталізованої інформації про розрахунки за надані послуги ПрАТ «ВФ Україна» та звіту по історії балансу за період з 31.01.2021 по 18.09.2023 по особовому рахунку НОМЕР_3 абонента ОСОБА_1 , з її мобільного номеру телефону 03.03.2022 о 10:46:29 та 05.03.2022 о 13:10:10 здійснено замовлення послуги міжнародного роумінгу - вихідний міжнародний дзвінок до Німеччини, а о 16:52:05 05.03.2022 - вихідний міжнародний дзвінок до Румунії загальною вартістю з ПДВ та збору ПФ - 3 004,99 грн, а також послуги мобільного інтернету - передачі даних у роумінгу та вхідних міжнародних дзвінків за період з 01.04.2022 по 30.04.2022 на суму 14 704,97 грн (разом з ПДВ та ПФ). Факт замовлення таких послуг відповідачем не спростовано, а її доводи про необізнаність з тарифами постачальника телекомунікаційних послуг та перебування в режимі міжнародного роумінгу є безпідставними, оскільки згідно умов укладеного між сторонами договору перед замовлення і використанням відповідної послуги вона зобов`язана була ознайомитись з інформацією та тарифами оператора щодо такої послуги, доказів відмови позивача ПрАТ «ВФ Україна» від надання ОСОБА_1 відповідної інформації матеріали справи не містять. Оскільки відповідачем не доведено, що вказані послуги їй не надавались, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову ПрАТ «ВФ Україна» та стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у загальні сумі 17 158,19 грн, що доводами апеляційної скарги представника відповідача не спростовується. За таких обставин колегія суддів апеляційного суду залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, як законне та обґрунтоване. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Черчик Тетяни Вячеславівни - залишити без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 05 червня 2024 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. Б. Бутенко Судді О. О. Панченко В. П. Пікуль

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»