Постанова 4851 № 440/18174/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 грудня 2024 р. Справа № 440/18174/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Спаскіна О.А. , Макаренко Я.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2024, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Ясиновський, м. Полтава, повний текст складено 15.08.24 по справі № 440/18174/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві , Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 (далі по тексту ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в місті Києві (далі по тексту ГУНП в м. Києві, перший відповідач), Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві (далі по тексту Подільське управління ГУНП в м. Києві, другий відповідач), у якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати акт № 1 (форма Н-1 (НПВ) комісії Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві розслідування нещасного випадку від 15 липня 2023 року, що стався з лейтенант поліції, Начальником сектору розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами відділу кримінальної поліції Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві; - зобов`язати Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві повторно провести службове розслідування за фактом нещасного випадку від 15 липня 2023 року, що стався з лейтенант поліції, Начальником сектору розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами відділу кримінальної поліції Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 № 705 та скласти відповідний акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1/ПВ з встановленням факту отримання травми під час виконання службових обов`язків. В обґрунтування позовних вимог послався на поверхневе проведення службового розслідування за фактом нещасного випадку, що стався з лейтенантом поліції, начальником сектору розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами відділу кримінальної поліції Подільського управління поліції ГУНП в м. Києві ОСОБА_1 , без з`ясування всіх фактичних обставин, що призвело до неповного викладення інформації в акті № 1 (форма Н-1 (НПВ) та помилкового висновку щодо отримання травми в період проходження служби, однак не пов`язаної із виконанням службових обов`язків. З огляду на те, позивач, перебуваючи на добовому чергуванні у складі слідчо-оперативної групи, 14.07.2023 здійснив виїзд на місце грабежу та під час відпрацювання території вчинення злочину задля виявлення злочинців, знаряддя та слідів, був змушений долати перешкоди, зокрема, перелазити через дах гаражу, який прогнувся, що зумовило падіння поліцейського, травма у вигляді закритого багатоуламкового внутрішньо-суглобного перелому ДЄМ, нижньої третини великогомілкової кістки, нижньої третини малогомілкової кістки та кісток правої гомілки зі зміщенням є такою, що отримана безпосередньо під час виконання службових обов`язків, що свідчить про протиправність акту № 1 (форма Н-1 (НПВ) та наявність підстав для його скасування. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 по справі № 440/18174/23 в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у місті Києві (вул. Володимирська, буд. 15, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 40108583), Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві (вул. Хорива, буд. 20, м. Київ, 04071) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено повністю. Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 по справі № 440/18174/23 та ухвалити нове рішення, яким визнати протиправним та скасувати акт № 1 (форма Н-1 (НПВ) комісії Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві розслідування нещасного випадку від 15 липня 2023 року, що стався з лейтенантом поліції, Начальником сектору розкриття незаконних володінь транспортними засобами відділу кримінальної поліції Подільського управління поліції ГУНП в м. Києві; Зобов`язати Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві повторно провести службове розслідування за фактом нещасного випадку від 15 липня 2023 року, що стався з лейтенант поліції, Начальником сектору розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами відділу кримінальної поліції Подільського управління поліції ГУНП в м. Києві та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 № 705 та скласти відповідний акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1/ПВ з встановленням факту отримання травми під час виконання службових обов`язків. Апеляційна скарга мотивована твердженнями про невідповідність оскаржуваного рішення суду першої інстанції фактичним обставинам справи, що в силу статті 317 КАС України слугує підставою для його скасування. Переконував, що травма (закритий багатоуламковий внутрішньо-суглобний перелом ДЄМ, нижньої третини великогомілкової кістки, нижньої третини малогомілкової кістки та кісток правої гомілки зі зміщенням) отримана позивачем під час виконання службових обов`язків (перебування у наряді добового чергування та відпрацювання виклику про вчинення грабежу), при здійсненні заходів щодо затримання злочинців та збору доказів про вчинення кримінального правопорушення, що протиправно залишилось поза увагою суду першої інстанції. З огляду на те, що жодних протиправних дій з боку ОСОБА_1 вчинено не було, наявні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу перший відповідач заперечував проти доводів, викладених у ній, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Із урахуванням того, що з правилами поведінки та особистої безпеки під час виконання службових обов`язків позивач ознайомлений, при виникненні сумнівів в оцінці ситуації поліцейський бере на себе обов`язок віддати перевагу розрахунку на гірше і відповідно продумати свої дії наперед (п.п. 3.2 пункту 3 Інструкції з охорони праці, затвердженої наказом ГУНП у м. Києві від 28.07.2020 № 1344 (далі по тексту Інструкція № 1344), а тому приймаючи рішення залізти на металеву покрівлю, ОСОБА_1 зобов`язаний був врахувати можливі наслідки, вибрати інший шлях для досягнення своєї мети, що призвело б до уникнення травмування та свідчило б про дотримання останнім заходів особистої безпеки. До того ж, відповідаючи на поставлене членом дисциплінарної комісії старшим інспектором ВСР УГІ ГУНП у м. Києві капітаном поліції Ігорем Горобцем запитання чи продумував позивач до того, як поліз на споруду, з метою виявлення речових доказів та можливих осіб, причетних до правопорушення, сценарій щодо можливого отримання тілесних ушкоджень внаслідок подання, ОСОБА_1 відповів, що ні. Таким чином, із урахуванням викладеного та усієї зібраної під час проведення службового розслідування інформації, комісія дійшла висновку, що діяння позивача містить усі ознаки дисциплінарного проступку, зокрема, недотримання вимог пунктів 2 та 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі по тексту Дисциплінарний статут), пункту 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі по тексту Закон № 580-VIII), однак, з урахуванням вчинення позивачем незначного проступку, керівником ГУНП у м. Києві вирішено обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни. Цитуючи положення Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 жовтня 2020 року № 705 (далі по тексту Порядок № 705) зазначив, що судом вірно зауважено, що факт вчинення дисциплінарного проступку (хоч і не значного) доведений та повинен бути врахований під час розслідування нещасного випадку Подільським УП ГУНП у м. Києві. Матеріалами розслідування нещасного випадку, який стався 15.07.2023 підтверджено порушення позивачем службової дисципліни, що є прямим причинно-наслідковим зв`язком отримання травми. Другий відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , лейтенант поліції, проходить службу в органах Національної поліції на посаді начальника сектору розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами відділу кримінальної поліції Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві. З 14 липня 2023 року по 15 липня 2023 року він перебував у додатковій групі на добовому чергуванні, пройшовши інструктаж та отримав зброю. Близько 5 години ранку на лінію 102 надійшло повідомлення про скоєння грабежу. На місце події було направлено слідчо-оперативну групу, співробітників відділу кримінальної поліції, відповідального та керівництво Подільського УП ГУНП у м. Києві. Як зазначено у висновку за фактом отримання тілесних ушкоджень лейтенантом поліції ОСОБА_1 від 01.08.2023 року, під час відпрацювання вказаної події та пошуку речових доказів і слідів кримінального правопорушення на прилеглій території, а саме у дворі за вказаною адресою, працівниками відділу кримінальної поліції було виявлено речові докази - сумку, яка знаходилась у вільному доступі на площадці, за зачиненою огорожею між гаражами та електропідстанцією. У зв`язку із тим, що вказана сумка перебувала за огорожею, заступник начальника управління поліції - начальник кримінальної поліції Подільського УП ГУНП у м. Києві полковник поліції ОСОБА_2 піднявся на споруду із металевою покрівлею даху, яка розташована поряд із огорожею, та спустився з неї до місця знаходження сумки. Після цього, ОСОБА_1 також піднявся на зазначену споруду, але спускаючись з неї металева покрівля даху прогнулась під його власною вагою, останній не витримав рівновагу та впав на землю, отримавши тілесні ушкодження. На місце події було викликано бригаду швидкої медичної допомоги, лікарями якої ОСОБА_1 госпіталізовано до травмпункту Комунального некомерційного підприємства "Консультативно-діагностичний центр" Подільського району, де останньому було встановлено діагноз: закритий багатоуламковий внутрішньо суглобовий перелом ДЄМ, нижньої третини великогомілкової кістки, нижньої третини малогомілкової кістки та кісток правої гомілки зі зміщенням. У зв`язку з викладеним, 20.07.2023 року першим заступником начальника Подільського УП ГУНП у м. Києві Володимиром Галайдою сформовано повідомлення про нещасний випадок /а.с. 147/. Наказом Подільського УП ГУНП у м. Києві від 20.07.2023 № 215 створено комісію з розслідування нещасного випадку /а.с. 148-149/. Наказом ГУНП у м. Києві від 01.07.2021 № 198 призначено за вказаним фактом службове розслідування /а.с. 154/. Начальником ГУНП у м. Києві 01.08.2023 затверджено висновок за результатами службового розслідування /а.с. 135-140/, відповідно до якого за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пунктів 2 та 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 2 частини першої статті 18 Закону України Про Національну поліцію, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності начальник сектору розкриття незаконних заволодінь транспортних засобів відділу кримінальної поліції Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві лейтенант поліції ОСОБА_1 , однак, у відповідності до вимог частини одинадцятої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, попередити останнього про необхідність дотримання службової дисципліни. Начальником Подільського УП ГУНП у м. Києві 04.09.2023 затверджено акт № 1 розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 15.07.2023 о 06 год. 30 хв., за висновком якого Комісія з розслідування нещасного випадку кваліфікувала, що начальник сектору розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами відділу кримінальної поліції Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві лейтенант поліції ОСОБА_1 отримав травми 15.07.2023 в період проходження служби, яка не пов`язана з виконанням службових обов`язків (підпункт 3 пункту 8 розділу III Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 №705, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2020 року за № 1139/35422) /а.с. 141-146/. Крім того, зазначено, що нещасний випадок визнається таким, що стався в період проходження служби, але не пов`язаний з виконанням службових обов`язків згідно підпунктом 3 пункту 8 розділу ІІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС від 05.10.2020 №

705. Позивач, не погоджуючись із зазначеним Актом № 1 розслідування нещасного випадку за формою Н-1/НПВ, який затверджений 04.09.2023, звернувся до суду із цим позовом. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позову, оскільки вважав, що спірний Акт №1 за формою Н-1 (НПВ) прийнятий за результатами розслідування нещасного випадку є таким, що відповідає частині 2 статті 2 КАС України. З огляду на те, що за змістом пункту 7 розділу III Порядку № 705 обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків є, серед іншого, учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком, а матеріалами розслідування нещасного випадку, який стався 15.07.2023 підтверджено порушення позивачем службової дисципліни, що має прямий причинно-наслідковий зв`язок на кваліфікацію, судом зазначено, що факт вчинення дисциплінарного проступку (хоч і незначного) доведений та повинен був бути врахований під час розслідування нещасного випадку Подільським УП ГУНП у м. Києві. Таким чином, за висновком суду, оскільки підпункт 3 пункту 8 Розділу III Порядку № 705 передбачає, що вчинення дисциплінарного проступку поліцейським є підставою для визнання нещасного випадку таким, що не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, другий відповідач не мав права проігнорувати висновки службового розслідування ГУНП у м. Києві, за наслідками якого констатовано факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Також судом зауважено, що встановлення обставин та висновку є дискреційними повноваженнями ГУНП у м. Києві, а тому суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем. Щодо тверджень позивача про те, що необхідним є прямий причинно-наслідковий зв`язок між порушенням службової дисципліни та наявністю травми або поранення, суд зазначив, що положення пункту 8 Порядку № 705 не передбачають умови, що нещасний випадок трапився внаслідок вчинення потерпілим дисциплінарного проступку, а визначають наявність самої обставини вчинення потерпілим поліцейським діяння, яке є дисциплінарним проступком, що виключає віднесення нещасного випадку до тих, які пов`язані з виконанням службових обов`язків та унеможливлюють складання акта за формою Н-1 (ПВ). З огляду на те, що до ОСОБА_1 у спірних правовідносинах не було застосовано жодного з видів дисциплінарного стягнення, суд відхилив твердження позивача про те, що акт спеціального розслідування нещасного випадку № 1 від 04.09.2023 складений з порушенням положень Порядку № 705, адже за нормами останнього обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків є учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є дисциплінарним проступком, а не притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні визначені Законом України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці» (далі по тексту Закон № 2694-XII). Відповідно до статті 1 Закону № 2694-XII охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Відповідно до статті 22 Закону № 2694-XII роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом № 580-VIII. Згідно із статтею 1 Закону № 580-VIII Національна поліція України (поліція) це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Відповідно до статті 2 Закону № 580-VIII завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Згідно з частиною першою статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Основні повноваження поліції визначені статтею 23 Закону № 580-VIII. Частиною першою статті 24 Закону № 580-VIII передбачено, що виконання інших (додаткових) повноважень може бути покладене на поліцію виключно законом. Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Статтею 60 Закону № 580-VIII визначено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до статті 22 Закону № 2694-XII і статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Кабінет Міністрів України постановою від 17.04.2019 № 337 затвердив Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (далі по тексту Порядок № 337). Згідно з абзацом 4 пункту 2 Порядку № 337 дія цього Порядку не поширюється на осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейських, військовослужбовців Національної гвардії, курсантів (слухачів) закладів освіти МВС і Національної гвардії. Абзацом 10 пункту 2 Порядку № 337 передбачено, що розслідування та облік нещасних випадків щодо осіб, зазначених в абзацах третьому-восьмому цього пункту, здійснюються у порядку, визначеному міністерствами та іншими державними органами, в управлінні яких перебувають військові частини, установи, організації, заклади освіти та підрозділи, де проходять службу або утримуються такі особи. Отже, з метою встановлення єдиного порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, відповідно до статті 22 Закону № 2694-XII, абзацу десятого пункту 2 Порядку № 337, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.10.2020 затверджено Порядок №

705. Відповідно до пункту 1 Розділу І Порядку № 705 цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів (підрозділів) поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі орган (підрозділ) поліції). Згідно з визначенням термінів, наведених у пункті 3 Розділу І Порядку № 705 нещасним випадком є отримання поліцейським під час проходження служби в поліції травми, тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, самогубства, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працездатності на один день чи більше або смерті, а також зникнення поліцейського. За приписами пункту 6 Розділу І Порядку № 705 строк давності для розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку становить три роки з дня його настання. Пунктом 4 Розділу ІІІ Порядку № 705 передбачено, що за результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) (додаток 2). Відповідно до пункту 6 Розділу ІІІ Порядку № 705 комісія (спеціальна комісія) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку зобов`язана, зокрема: одержати письмові пояснення потерпілого поліцейського, посадових осіб, поліцейських, свідків нещасного випадку (додаток 5); вивчити наявні документи і матеріали стосовно нещасного випадку та надіслати (за потреби) запити відповідним установам, організаціям, закладам щодо надання інформації про нещасний випадок; визначити вид події та причини, що призвели до настання нещасного випадку, згідно з Класифікатором видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (додаток 6); кваліфікувати нещасний випадок відповідно до обставин: у період проходження служби під час виконання службових обов`язків або не пов`язаний з виконанням службових обов`язків; скласти акти за формою Н-1 у кількості примірників, визначених рішенням комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку; розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1). У разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку із змістом акта за формою Н-1 підписати акти з відміткою про наявність окремої думки. Окрема думка викладається письмово. В окремій думці член комісії (спеціальної комісії) обґрунтовано викладає пропозиції до змісту акта за формою Н-1 (окрема думка додається до акта за формою Н-1 та є його невід`ємною частиною); передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та примірники актів за формою Н-1 керівникові органу (підрозділу) поліції, що утворив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, для їх розгляду та затвердження. У пункті 7 розділу III Порядку № 705 наведено перелік обставин настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків. Такими обставинами є: 1) виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом №580-VIII, здійснення діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час; 2) вплив на потерпілого поліцейського шкідливих чи небезпечних факторів під час виконання завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», унаслідок яких виникло гостре професійне захворювання (отруєння), що підтверджено медичним висновком. Поряд з цим, у пункті 8 розділу III Порядку № 705 визначено обставини настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків, якими є: 1) діяння потерпілого поліцейського, не пов`язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом № 580-VIII; 2) навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, що доведений судом); 3) учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком; 4) учинення дій під час несення служби потерпілим поліцейським у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (за наявності медичного висновку). Згідно з пунктом 1 Примітки до додатку № 2 до Порядку № 705, якщо нещасний випадок визнається таким, що стався в період проходження служби під час виконання службових обов`язків, це позначається великим літерами ПВ (Н-1/ПВ), якщо нещасний випадок визнається таким, що стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, це позначається великими літерами НПВ (Н-1/НПВ). У додатку № 6 до Порядку № 705 викладено Класифікатор видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (далі Класифікатор). Зокрема, підпунктом 2 пункту 1 Класифікатора до виду події, що призвела до нещасного випадку, віднесено падіння потерпілого поліцейського. Причини нещасного випадку класифіковані на: 1) технічні; 2) організаційні; 3) психофізіологічні; 4) техногенні, природні, екологічні та соціальні. Підпунктом 2 пункту 2 Класифікатора до організаційних причин нещасного випадку віднесено: незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці; недодержання вимог законодавства про охорону праці; порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо; порушення вимог безпеки під час експлуатації (користування) транспорту (автомобільного, водного, залізничного, повітряного); порушення вимог безпеки під час експлуатації мобільних засобів праці та технологічних транспортних засобів; незабезпеченість засобами індивідуального захисту; невикористання засобів індивідуального захисту за їх наявності; незастосування засобів колективного захисту (за наявності); порушення службової дисципліни; інші види (зазначити причину). Аналіз вищевикладених норм дає підстави для висновку, що положеннями Порядку № 705 встановлено вичерпний перелік обставин настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків і обставин настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків. Залежно від того, які обставини встановлені під час розслідування нещасного випадку, складається акт за відповідною формою. Як встановлено в суді першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, 15.07.2023 о 06 год. 30 хв. начальник сектору розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами відділу кримінальної поліції Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві лейтенант поліції ОСОБА_1 під час відпрацювання події злочину (грабежу) та пошуку речових доказів і слідів кримінального правопорушення впав із даху гаражу, отримавши травму закритий багатоуламковий внутрішньо-суглобний перелом ДЄМ, нижньої третини великогомілкової кістки, нижньої третини малогомілкової кістки та кісток правої гомілки зі зміщенням. Відповідачами не заперечується факт отримання вказаної травми під час проходження служби. Однак, внаслідок учинення позивачем, як поліцейським, діяння, яке є дисциплінарним проступком, констатовано, що настання нещасного випадку відбулося в період проходження служби і такий нещасний випадок відповідно до підпункту 3 пункту 8 розділу III Порядку № 705 не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. Так, дослідивши Висновок за фактом отримання тілесних ушкоджень лейтенантом поліції ОСОБА_1 від 01.08.2023, затверджений начальником Головного управління Національної поліції у м. Києві полковником поліції Шумейком Д.О. (далі Висновок), колегією суддів встановлено, що під час відпрацювання події злочину грабежу, та пошуку речових доказів і слідів кримінального правопорушення на прилеглій території, а саме у дворі, працівниками відділу кримінальної поліції було виявлено речові докази сумку, яка знаходилась у вільному доступі на площадці, за зачиненою огорожею між гаражами та електропідстанцією. У зв`язку із тим, що вказана сумка перебувала за огорожею, заступник начальника управління поліції начальник кримінальної поліції Подільського УП ГУНП у м. Києві полковник поліції ОСОБА_2 піднявся на споруду із металевою покрівлею даху, яка розташована поряд із огорожею, та спустився з неї до місця знаходження сумки. Після цього, ОСОБА_1 також піднявся на зазначену споруду, але спускаючись з неї, металева покрівля даху прогнулась під його власною вагою, останній не тримав рівновагу та впав на землю, отримавши тілесні ушкодження. Відповідно до пункту 3 Висновку за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пунктів 2 та 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», начальник сектору розкриття незаконних заволодінь транспортних засобів відділу кримінальної поліції Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві лейтенант поліції ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності. Однак, у відповідності до вимог частини одинадцятої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України вирішено лише попередити позивача про необхідність дотримання службової дисципліни. Пунктом 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Згідно із пунктами 2, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки, знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку. Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Згідно із частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. В силу частини третьої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Згідно із частиною 11 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни, що і відбулося у спірних правовідносинах. Відповідно до рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень. Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. У справі, що переглядається, встановлення обставин та висновку є дискреційними повноваженнями ГУНП у м. Києві, а тому суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому законодавцем повноважень. З огляду на те, що матеріали розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем 15.07.2023, містять відомості про порушення позивачем службової дисципліни, а зафіксований факт вчинення дисциплінарного проступку (хоч і не значного) повинен бути врахований під час розслідування нещасного випадку Подільським УП ГУНП у м. Києві, що в силу підпункту 3 пункту 8 розділу III Порядку № 705 має наслідком визначення обставини настання спірного нещасного випадку, як такого, що мав місце у період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, у колегії суддів відсутні підстави для віднесення події, що сталася з позивачем, до обставин настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків. Доказів оскарження дій (рішення) відповідача щодо попередження ОСОБА_1 про необхідність дотримання службової дисципліни, у зв`язку з існуванням Висновку про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника сектору розкриття незаконних заволодінь транспортних засобів відділу кримінальної поліції Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Враховуючи, що вчинення дисциплінарного проступку згідно з пунктом 8 Порядку № 705 виключає визнання обставиною настання нещасного випадку в період проходження служби такою, що пов`язана з виконанням службових обов`язків, колегія суддів дійшла висновку про правомірність визначення в оскаржуваному Акті № 1 за формою Н-1 (НПВ) нещасного випадку таким, що не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. А відтак, підстави для його скасування та складання акта за формою Н-1 (ПВ) відсутні. Колегія суддів зауважує, що не застосування до позивача жодного з видів дисциплінарного стягнення не є підставою для визнання Акту спеціального розслідування нещасного випадку № 1 від 04.09.2023 таким, що складений з порушенням положень Порядку № 705, оскільки не видання наказу про притягнення начальника сектору розкриття незаконних заволодінь транспортних засобів відділу кримінальної поліції Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення не виключає самого факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку, яке керівник ГУНП, маючи дискреційні повноваження, розцінив як незначний та прийняв рішення обмежитися попередженням. Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи доведеність другим відповідачем правомірності своїх дій при складанні Акту № 1 (форма Н-1 (НПВ) розслідування нещасного випадку від 15 липня 2023 року, що стався з лейтенантом поліції, начальником сектору розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами відділу кримінальної поліції Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_1 , колегія суддів не вбачає підстав для визнання останнього протиправним та скасування, що зумовлює відмову у задоволенні позову в цій частині. Позовні вимоги про зобов`язання другого відповідача повторно провести розслідування нещасного випадку, який стався з начальником сектору розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами відділу кримінальної поліції Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві Тєтєновим Д.Г. 15 липня 2023 є похідними від вимоги про визнання протиправним та скасування Акту № 1, а тому вони також є такими, що не підлягають задоволенню. Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи позивача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 по справі № 440/18174/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді О.А. Спаскін Я.М. Макаренко