Постанова Львівський апеляційний суд № 438/1317/24

Справа № 438/1317/24 Головуючий у 1 інстанції: Ткачова С. М. Провадження № 33/811/1756/24 Доповідач: Белена А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 грудня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Белени А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Бориславського міського суду Львівської області від 03 жовтня 2024 року, в с т а н о в и в : Постановою судді Бориславського міського суду Львівської області від 03 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 16.07.2024 о 10 год. 35 хв. у м. Бориславі на вул. Джерельній, керував транспортним засобом Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, яка не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого порядку відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5. ПДР, за що відповідальність передбачена частиною 1 статтею 130 КУпАП. На постанову судді ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, постанову судді скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування клопотання про поновлення строку зазначає, що розгляд справи проводився без його участі, а копію постанови він отримав лише 05.11.2024, про що свідчить наявна в матеріалах справи його власноручна розписка. В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази того, що він керував транспортним засобом та що транспортний засіб під його керуванням було зупинено працівниками поліції. Звертає увагу на суперечності у рапорті поліцейського, а саме: зазначено, що з повідомлення зі служби 102 вбачається, що він нібито зачинився у своєму автомобілі та погрожував гр. Коцану ножем (тобто перебував в автомобілі, який не рухається), і водночас поліцейській стверджують, що здійснювали зупинку його транспортного засобу за допомогою спеціальних світлових маячків. Зауважує, що з відеозапису вбачається, що поліцейські підходять до автомобіля Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який стоїть. Підтверджує, що між ним і свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 існує спір щодо користування подвір`ям, а тому останні вирішили залучити поліцію. Окрім цього, звертає увагу, що власником автомобіля Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 також видано генеральну довіреність на сусіда ОСОБА_5 , який на його ( ОСОБА_1 ) прохання часто виконує функції водія автомобіля, щоб відвезти його на закупівлю продуктів та по інших потребах, оскільки він протягом двох років намагається не виїжджати за кермом автомобіля через різке погіршення зору та хворобу ніг. Вказує на наявний у матеріалах справи запис, який знятий на невідомий технічний пристрій (очевидно це знімала свідок ОСОБА_2 ), а тому є неналежним доказом, на підставі якого суд дійшов висновку, що я керував автомобілем. Стверджує, що він переставляв автомобіль на наполегливі прохання ОСОБА_3 . Він розблокував замок запалювання, який заїдає, ножем, який взяв з дому. Після цього перемістив автомобіль на 2 м та пішов додому, посварившись з ОСОБА_3 . Коли вдруге підійшов до автомобіля, щоб забрати речі, то приїхав екіпаж поліції, який викликав ОСОБА_3 . Звертає увагу, що свідки ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 , не були допитані у суді першої інстанції, а також зазначає, що існують об`єктивні сумніви у їх безсторонності. Не погоджується із зазначеними у протоколі ознаками алкогольного сп`яніння та вказує, що нестійкість ходи пов`язана з хворобою, а нечіткість вимови зумовлена вродженими особливостями. Зауважує, що акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів не підписаний свідками. Окрім цього, зазначає, що йому не пропонували пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі. У судове засідання апеляційного суду 23.12.2024 ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не з`явився, про поважні причини неявки суду не повідомив. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявкка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Враховуючи, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату час та місце судового розгляду, апеляційний суд вважає за можливе проводити розгляд апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 . Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 16 липня 2024 року серії ААД № 826327. Від надання пояснень ОСОБА_1 відмовився (а.с. 2); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від огляду (а.с. 4); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відповідно до якого ОСОБА_1 направлявся на огляд до КНП Дрогобицька міська лікарня та від огляду відмовився (а.с. 5); рапортом поліцейського СРПП ВП №1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області від 16.07.2024 ОСОБА_6 (а.с. 6); постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ББА № 593079 від 16.07.2024 (а.с. 3); долученим до матеріалів справи відеозаписом події від 16 липня 2024 року, з якого вбачається, як ОСОБА_1 керує автомобілем. На вимогу пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовляється (а.с.7). При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245,280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку. Згідно з п.2, п.3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735(далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Отже поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану. При цьому відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння. Наведеними вище доказами підтверджується, ОСОБА_1 відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що і стало підставою для складання поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки з відеозапису чітко вбачається, як ОСОБА_1 сідає за кермо автомобіля та здійснює рух таким. Вищевказане також підтверджується рапортом поліцейського СРПП ВП №1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області від 16.07.2024 ОСОБА_6 . Твердження в апеляційній скарзі, що в акті огляду відсутні підписи свідків, не може бути підставою для скасування постанови з таких підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Як вбачається з матеріалів справи працівником поліції застосовувались технічні засоби відеозапису під час пред`явлення вимоги ОСОБА_1 про проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, та в медичному закладі, інформація якого на цифровому носії (СD диску) долучена до матеріалів справи, а відтак присутність свідків не вимагається. Разом з тим, зазначення поліцейським у протоколі про присутність свідків, не може бути підставою для скасування постанови, із врахуванням того, що поліцейським проводилась відеофіксація технічними засобами, що не спростовує факту відмови ОСОБА_1 від огляду, як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», так і в медичному закладі. Щодо тверджень апелянта про відсутність у нього ознак алкогольного сп`яніння, то зі змісту п.2, п.3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 вбачається, що до повноважень поліцейського належить визначати, чи наявні в особи ознаки алкогольного сп`яніння, і за наявності таких він в праві пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння. Інші доводи апеляційної скарги не містять достатніх підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд погоджується з висновком судді місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом. На думку апеляційного суду, викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП та є безальтернативним. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Бориславського міського суду Львівської області від 03 жовтня 2024 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає. Суддя Альберт БЕЛЕНА