Постанова 4813 № 523/11358/22

Номер провадження: 22-ц/813/4955/24 Справа № 523/11358/22 Головуючий у першій інстанції Мурманова І.М. Доповідач Вадовська Л. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.10.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М., суддів - Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С., за участю секретаря - Венжик Л.С., за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи: представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 , від Служби у справах дітей Одеської міської ради не з`явились, переглянувши справу №523/11358/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю Служби у справах дітей Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2024 року у складі судді Мурманової І.М., - в с т а н о в и в : Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 19 вересня 2022 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що перебував з відповідачем ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі з 23 січня 2015 року, шлюб розірвано судовим рішенням від 23 липня 2018 року. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з квітня 2022 року проживає з батьком, так як мати разом з новою сім`єю виїхала за межі України та проживає в іншій країні. Позивач ОСОБА_1 має житло в м. Одесі, працює старшим слідчим в поліції, має достатній для забезпечення сина дохід. Позивач ОСОБА_1 просив визначити місце проживання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ним як батьком (а.с.2-4). Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2022 року відкрито провадження у справі (а.с.28). Відповідач ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 позов не визнала, зазначивши у відзиві, що син ОСОБА_6 до квітня 2022 року проживав разом з матір`ю. На початку квітня 2022 року ОСОБА_3 разом зі своїм другим чоловіком ОСОБА_7 та їх спільною дитиною виїхала за межі України до Швейцарії, де знаходиться і на даний час. Син ОСОБА_6 залишився в Україні разом з батьком ОСОБА_1 та його батьками. Вважає, що спору відносно місця проживання сина ОСОБА_6 не існує, до її повернення в Україну не заперечує проти проживання дитини з батьком та бабою і дідом. Нею не створюється будь-яких перешкод у вирішенні питань щодо життя і виховання дитини. Вважає, що вказаним позовом позивач має мету вирішити питання щодо місця проживання дитини з батьком «на майбутнє», тобто після її повернення зі Швейцарії. Позивач не надав доказів наявності між сторонами спору щодо визначення місяця проживання їхнього малолітнього сина ОСОБА_6 , оскільки обоє батьків погодили проживання дитини з батьком допоки мати не повернеться в Україну. Позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку з відсутністю спору щодо місця проживання дитини (а.с.65-71). 28 липня 2023 року орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради надав Висновок про визначення місяця проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якого орган опіки вважав за можливе визначення місця проживання дитини з батьком (а.с.91-94). Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2023 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті (а.с.102-103). Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2024 року позов задоволено; визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.158-160). Висновок суду мотивовано тим, що батьки дитини проживають окремо, матір дитини з 2022 року проживає за межами України, дитина фактично проживає з батьком, який забезпечує дитині належні умови для проживання, розвитку та навчання, що в повній мірі відповідає та не суперечить інтересам дитини. Обоє батьків добросовісно та з відповідальністю ставляться до своїх батьківських обов`язків, проте з урахуванням інтересів дитини визначення місця проживання дитини з батьком наразі відповідатиме максимально можливим інтересам дитини. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на рішення суду. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову в позові (а.с.167-171). За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. Між батьками дитини є добровільна згода щодо місця проживання дитини, яка була досягнута ще у квітні 2022 року. Після розлучення у 2018 році батьків дитина проживала до квітня 2022 року з матір`ю. Дійсно матір дитини зі своєю новою сім`єю перетнули кордон України 02 квітня 2022 року та наразі залишаються проживати в іншій країні, проте увесь час після виїду матері за кордон дитина проживає з батьком за спільною домовленістю. Жодних перешкод у вирішенні питань щодо дитини мати не створює. Спір як такий відсутній. В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує тим, що наявність спору між сторонами підтверджується наявністю апеляційної скарги; відповідачем за весь час розгляду справи не надано в розпорядження суду жодного доказу наявності між сторонами будь-якої домовленості щодо визначення місця проживання дитини. Висновок органу опіки та піклування є достатньо обґрунтованим (так як прийнятий на підставі дослідження необхідного та достатнього обсягу доказів, підтверджуючих можливість на необхідність визначення місця проживання дитини разом з батьком) та в повній мірі відповідає інтересам дитини (а.с.205-208). Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення суду без змін з огляду на наступне. Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані. ОСОБА_1 , 1994 року народження, та ОСОБА_8 , 1994 року народження, перебували у зареєстрованому шлюбі з 23 січня 2015 року. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 23 липня 2018 року в справі №523/8936/18 шлюб розірвано (а.с.10-11). ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8). ОСОБА_3 з 12 лютого 2019 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 ; у даному шлюбі ОСОБА_3 та ОСОБА_10 мають спільну дитину (а.с.9). ОСОБА_3 разом з чоловіком ОСОБА_7 та їх спільною дитиною 02 квітня 2022 року перетнули державний кордон України та з того часу проживають в іншій країні. ОСОБА_1 проживає в Україні, працює в поліції. Дитина ОСОБА_11 , 2015 року народження, після розірвання батьками шлюбу та до квітня 2022 року проживав з матір`ю ОСОБА_3 , після 02 квітня 2022 року проживає з батьком ОСОБА_1 в Україні, навчається в Одеському ліцеї №12 Одеської міської ради (а.с.155). Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2022 року в справі №523/4812/22 звільнено ОСОБА_1 від сплати аліментів на користь ОСОБА_12 на утримання сина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягувались на підставі рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2019 року у справі №523/12566/18; стягнення аліментів припинено з 17 травня 2022 року (а.с.72-77). Припинення стягнення аліментів з батька на користь матері на утримання дитини обґрунтовано тим, що матір дитини 02 квітня 2022 року перетнула кордон України, дитина залишилася в Україні та проживає з батьком. Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради надав Висновок від 20 липня 2023 року про визначення місяця проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком (а.с.91-94). Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків (ч.1 ст.160 СК України). Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення (ч.1 ст.161 СК України). Спір щодо місця проживання малолітнього ОСОБА_5 , 2015 року народження, виник у зв`язку з вибуттям матері дитини ОСОБА_3 за межі України 02 квітня 2022 року через військову агресію проти України, проживання в іншій країні та, відповідно, залишення малолітньої дитини в Україні. До вибуття матері дитини за межі України дитина проживала з матір`ю, з початку квітня 2022 року дитина проживає в сім`ї свого батька та його батьків (діда, баби). Вибуття матері дитини за межі України, залишення дитини в Україні з батьком має істотне значення для визначення місця проживання малолітньої дитини, батьки якої розлучилися та проживають окремо. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що за обставин, які склалися, в інтересах дитини, яка залишилася проживати в Україні, правильним є визначення місця проживання з батьком. Не приймаються доводи апеляційної скарги щодо відсутності спору щодо місця проживання дитини, так як проживання матері за кордоном та воєнний стан в Україні саме по собі вимагає вирішення цього питання. Нотаріально посвідчений договір між батьками дитини щодо місця проживання малолітньої дитини відсутній. З позовом до суду про визначення місця проживання дитини з батьком звернувся батько дитини, матір дитини заперечила проти задоволення позовних вимог, що свідчить про наявність спору та необхідність його вирішення судом. Сторони в подальшому не позбавлені права за необхідності та зміни обставин переглянути питання визначення місця проживання спільної дитини. Підстави для скасування рішення суду відсутні. Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю Служби у справах дітей Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 30 грудня 2024 року. Головуючий Л.М.Вадовська Судді О.С.Комлева Є.С.Сєвєрова